Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 року Справа №607/14971/13-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.

за участю секретарів судового засідання: Борисевич І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах якої діє ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про усунення перешкод в користуванні квартирою, встановлення порядку користування квартирою,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах якої діє ОСОБА_2, за участю третьої особи - Служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, в якому просить усунути перешкоди в користуванні квартирою №2 у будинку №4 по вул. Б.Хмельницького м.Тернополя, зобов’язати ОСОБА_2 передати ключі від вхідних дверей квартири та встановити порядок користування даною квартирою, виділивши її в користування житлову кімнату площею 13,2 кв.м., ОСОБА_3 виділити в користування житлову кімнату площею 13,7 кв.м., залишивши в їхньому спільному користуванні господарські приміщення: кухню, коридор, вбиральню (туалет) і ванну кімнату.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що позивачці на праві власності належить 1/4 частки квартири АДРЕСА_1, що належала померлій ОСОБА_4 Відповідач ОСОБА_2 не пускає позивачку в квартиру, замінив замки до вхідних дверей, у зв’язку із чим вона не має можливості вселитися в квартиру, чинить перешкоди у вільному користуванні квартирою.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечень проти позову, а також заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності не подавав.

Тому, суд в порядку ч. 4 ст. 169 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних в ній даних, доказів і постановляє заочне рішення.

Представник третьої особи Служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради в судовому засіданні поти позову не заперечив.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, встановив наступні обставини.

У судовому засіданні встановлено, що 25.04.2011р. померла мати позивача – ОСОБА_4, що стверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ИД № 119232, виданого 25.04.2011 р. відділом ДРАЦС Тернопільського міського управління юстиції.

Після смерті ОСОБА_4 залишилась спадщина, а саме квартира АДРЕСА_1.

ОСОБА_5 заповіту від 30.08.2010 року вказану квартиру ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - дочці рідного брата позивачки - ОСОБА_2, який виступає законним представником неповнолітньої спадкоємиці.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 жовтня 2012 року по справі №1915/12207/2012 за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/4 частки квартири № 2 у будинку № 4, яка знаходиться за адресою: м. Тернопіль вул. Б.Хмельницького, що належала померлій 25.04.2011р. ОСОБА_4.

ОСОБА_5 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №378280 від

08.02.2013р. ОСОБА_1 є власником 1/4 частки квартири АДРЕСА_2.

Як вбачається з технічного паспорту (дублікат) виданого 13.07.2013р. ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації», квартира АДРЕСА_2, загальною площею 47,0 кв.м., житловою площею 26,9 кв.м., складається з двох ізольованих житлових кімнат 13,2 кв.м. та 13,7 кв.м., кухні, ванної, вбиральні та коридору.

Як стверджує позивач, ОСОБА_2 чинить її перешкоди в користуванні даною квартирою, а саме встановив замок на вхідних дверях, вселився у вищезазначену квартиру і відмовляється надати їй ключ від вхідних дверей та впустити в дану квартиру. Оскільки вона проживає в Російській Федерації у м. Москві та періодично приїжджає в м. Тернопіль для спілкування з родичами та близькими, то в неї є потреба у проживанні у своїй квартирі. З 29 квітня по 10 травня 2013 року ОСОБА_1 перебувала у м. Тернополі, але через незаконні діяння ОСОБА_2 в спірну квартиру зайти не змогла. ОСОБА_2 встановив на вхідних дверях квартири замок, ключів від якого в неї немає, на телефонні дзвінки відповідач не відповідає, уникає зустрічей з нею, тому вона не може вселитися до житлового приміщення, чим порушуються її права, які підлягаю захисту в судовому порядку.

В липні 2013 року ОСОБА_1 звернулась із заявою в ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» м. Тернополя з проханням виготовити технічний паспорт, але працівник БТІ в квартиру№2 у будинку №4 по вул. Б. Хмельницького у м. Тернополі потрапити не зміг через перешкоджання ОСОБА_2

Після цього позивачка звернулась з відповідною заявою в ГЖК Управління будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд №2 (БУ-2), яке виконує функції ЖЕК щодо будинку, в якому знаходиться спірна квартира, з проханням допомогти попасти у квартиру працівнику БТІ для її обстеження та подальшого виготовлення технічного паспорту на квартиру.

Начальник ГЖК БУ-2 ОСОБА_6 направила ОСОБА_2 два листи 31.07.2013р. та 12.08.2013р., в яких просила його надати можливість працівникам БТІ і ГЖК БУ-2 обстежити квартиру. Проте працівники БТІ і ГЖК БУ-2 так і не змогли потрапити в квартиру АДРЕСА_2, оскільки ОСОБА_2 не надав їм такої можливості, що підтверджується відповідним актом комісії №36 від 13.08.2013р.

Таким чином, маючи у приватній власності частку квартири АДРЕСА_2, ОСОБА_1 не може користуватися квартирою через перешкоджання ОСОБА_2,чим порушені її право на користування своєю власністю.

Разом з тим, в судовому засіданні на клопотання представника позивача були допитані свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6.

Із показів свідка ОСОБА_7 вбачається, що вона є сусідкою позивача та знає ОСОБА_2 Зустрічалася із ОСОБА_1 весною і літом 2013 року, коли ОСОБА_1 хотіла зайти до квартири, однак ОСОБА_2 до квартири її не впускав. Літом приходили працівники БТІ та ЖЕКу і також вони не змогли потрапити до квартири.

Свідок ОСОБА_8 надав покази, з яких вбачається, що ОСОБА_1 є його колишньою дружиною, була в м. Тернополі в літку, проживала в нього приблизно півтора місяця. ОСОБА_2 поставив у вхідних дверях квартири третій замок і ОСОБА_1 не мала можливості відкрити своїми ключами двері. ОСОБА_1 постійно намагалася додзвонитися до ОСОБА_2, зустрітися з ним, залишала записки у дверях. Неодноразово був разом із ОСОБА_1, коли вона хотіла зайти до квартири, однак через встановлений третій замок у дверях не змогла їх відкрити. Був присутній, коли приходили працівники БТІ та ЖЕКу, які також не могли потрапити до квартири.

Свідок ОСОБА_6 надала покази, з яких вбачається, що вона працює в ЖЕКу, який обслуговував будинок по вул. Б.Хмельницького,4. ОСОБА_1 звернулася із заявою про забезпечення доступу до квартири для здійснення працівником БТІ дій по обміру квартири для виготовлення технічної документації. Передзвонивши до ОСОБА_2 та попередивши про приїзд ОСОБА_2 повідомив, що він буде відсутній протягом одного місяця. ОСОБА_1 повторно звернулася із заявою. Ними були направленні повідомлення ОСОБА_2 про прихід працівників ЖЕКу та БТІ. Однак, до квартири не змогли потрапити, двері були закриті, ОСОБА_1 не змогла відкрити останній замок у вхідних дверях через його доставлення.

ОСОБА_5 ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, чи інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

У відповідності до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 383 Кодексу надає власнику житлового будинку, квартири право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб.

За правилами ст. 155 Житлового кодексу Української РСР жилі будинки, що є приватній власності громадян, не можуть бути вилучені, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинок (квартирою), крім випадків, установлених законодавством.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 358 Цивільного кодексу України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

ОСОБА_5 ст.ст. 389, 391 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

ОСОБА_5 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, ОСОБА_1, зареєструвавши набуте нею право власності на квартиру АДРЕСА_2 має право на вільне користування, володіння та розпорядження житловим приміщенням, яке в даному випадку відповідачем ОСОБА_2 порушується шляхом обмеження її права власності на квартиру, яке згідно ст. 321 ЦК України є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, і підлягає поновленню шляхом задоволення позову та зобов’язання ОСОБА_2 не чинити перешкод у вільному користуванні вказаною квартирою та встановлення порядку користування квартирою у визначений позивачем спосіб. Інших обставин чи доказів в спростування викладеного сторонами не подано та судом не здобуто.

В частині заявлених позовних вимог щодо зобов’язання ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей квартири АДРЕСА_2, до задоволення не підлягають, оскільки позивачем не підтверджено віднесення витребовуваних ключів до його власності, дані предмети за своєю природою є такими, що фізично знищуються, заявлені вимоги вони спрямовані на припинення вчинення дій на майбутнє, захист яких судом в такому випадку не здійснюється.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір позивачу відшкодовуються за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 60, 88, 212, 224-226, 228, 233, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 321, 383, 389, 391 Цивільного кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах якої діє ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про усунення перешкод в користуванні квартирою, встановлення порядку користування квартирою задовольнити частково.

2.          Зобов’язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні квартирою №2 у будинку №4 по вул. Б. Хмельницького у м. Тернополі.

3.          Встановити порядок користування квартирою №2 у будинку №4 по вул. Б. Хмельницького у м. Тернополі, виділивши в користування ОСОБА_1 житлову кімнату площею 13,2 кв.м., ОСОБА_2 виділити в користування житлову кімнату площею 13,7 кв.м., залишивши в їхньому спільному користуванні господарські приміщення: кухню, коридор, вбиральню, ванну кімнату.

4.          Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 114,71 грн. в повернення сплаченого судового збору.

5.          В частині заявлених вимог щодо зобов’язання ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей квартири АДРЕСА_2 – в задоволенні відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, подавши апеляційну скаргу подана протягом десяти днів з дня проголошення заочного рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

Суддя Ю.І.Дзюбановський