Справа №560/1961/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2013 року м.Дубровиця
Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Оборонової І.В.,
за участю секретаря - Волкодав А.А.,
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн., щомісяця, починаючи з дня подачі заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Свої вимоги мотивує тим, що вона перебуває у шлюбі з відповідачем, шлюб був зареєстрований Залузькою сільською радою Дубровицького району Рівненської області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено відповідний актовий запис за №13.
Від даного шлюбу у них народилось четверо дітей - син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2; дочка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3; дочка ОСОБА_6 ОСОБА_2 рівна ІНФОРМАЦІЯ_4, які в даний час досягли повноліття та неповнолітній син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5.
В липні місяці 2013 року відповідач залишив сім'ю та пішов жити до своїх батьків, з того часу він не цікавиться життям та здоров'ям дітей, не надає ніякої матеріальної допомоги на утримання їхнього неповнолітнього сина.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі та додатково суду пояснила, що відповідач постійно їздить на сезонні роботи, отримує достатній заробіток, який витрачає виключно на свої потреби. З липня місяця, тобто з того часу коли вони проживають окремо, відповідач взагалі не надав жодної матеріальної допомоги на утримання неповнолітнього сина, до дітей не приходить, побачивши на зупинці навіть не вітається, що підтвердять і діти. Останній раз гроші відповідач надавав у листопаді 2012 року, хоча знає про те, що у дитини вада селезінки, у зв'язку з чим син потребує періодичного лікування, дієти та особливого догляду.
Від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, а також заперечення, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю, оскільки він не ухиляється від виконнання обов'язків по утриманню та вихованню дитини. Окрім того до заперечення додав довідку №6075 від 20.11.2013 року виданої Дубровицьким районним центром зайнятості Рівненської області про те, що ОСОБА_7 не перебуває на обліку в Дубровицькому РЦЗ та у інших центрах зайнятості України (а.с.19). Також надав довідку Дубровицького районного центру первинної медико-санітарної допомоги, про те, що він з 2011 року по даний час хворіє гіпертонічною хворобою. Окрім цього надав акт обстеження житлово-побутових умов, виданого Залузькою сільською радою Дубровицького району Рівненської області, згідно якого ОСОБА_7 проживає в будинку батьків. Власного житла не має. На даний час ОСОБА_7 ніде не працює, а його батьки пенсіонери (а.с.21).
Заслухавши пояснення позивача, оглянувши матеріали справи, всебічно їх дослідивши, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
З копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 (а.с.8), який народився ІНФОРМАЦІЯ_5, про що в книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис №01 (свідоцтво про народження серії I-ГЮ №060826 від 04.01.2000 року), вбачається, що його батьком є відповідач - ОСОБА_7.
Згідно довідки про склад сім'ї (а.с.10) виданої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 Залузькою сільською радою Дубровицького району Рівненської області, про те, що до складу сім'ї (зареєстровані) входять: чоловік - ОСОБА_7, 16.11.1963 р/н.; син - ОСОБА_4, 19.04.1988 р/н.; дочка - ОСОБА_5, 23.06.1990 р/н.; син - ОСОБА_3, 09.12.1999 р/н. та мати - ОСОБА_8, 16.06.1940 р/н.
Довідкою №1488 від 06.11.2013 року, виданої виконкомом Залузької сільської ради (а.с.11), стверджується, що гр. ОСОБА_1, 1966 р/н. дійсно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_7 та має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_3, 1999 р/н.
Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верхового суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.
Оскільки з липня 2013 року відповідач не проживає разом з позивачкою, їхньою дитиною, що не оспорюється сторонами, не надає допомоги на утримання сина, а проживає разом зі своїми батьками, що підтверджується відповідною довідкою (а.с.24), тому позивач і звернулась з даним позовом до суду.
Згідно ч.1 ст.180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно ч.3 ст.181 СК України, способом виконання батьками обов’язку утримання дитини, за рішенням суду є аліменти, які присуджуються у частці від доходу її матері, батька і у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів суд, відповідно до ст.182 СК України повинен враховувати стан здоров’я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, а також інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи стан здоров’я дитини, суд приймає до уваги те, що дитина має вади селезінки зокрема кальценати, дискенезію жовчного міхура, рекомендовано диспансерний нагляд, дієту №5, що підтверджується відповідними медичними висновками (а.с.29-31), які долучені до матеріалів справи.
Судом встановлено, що відповідач хворіє на гіпертонічну хворобу 2-го ступеня, на даний час ніде не працює, на своєму утриманні інших непрацездатних осіб не має. У своєму запереченні відповідач посилається на те, що він не ухиляється від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків, однак розмір аліментів вважає завищеним та погоджується на суму 200 грн. на місяць. Жодних доказів того, що відповідач дійсно надає матеріальну допомогу на утримання дитини суду не надано.
Відповідно до ч.2 ст. 182 СК мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч.1 ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Судом встановлено, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, а тому суд приходить до переконання, що заявлений позивачем розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. є завищеним.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
Враховуючи викладені вище обставини, суд приходить до висновку, що аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. на дитину щомісячно є достатнім для задоволення її потреб.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Згідно ч.1 п.3 ст.5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору звільняються: позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
На підставі ст.ст. 180-184, 191 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. 5 Закону України “Про судовий збір” ст.ст. 60, 88, 215, 292, 294, 367 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,- задоволити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5, у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. (п'ятсот гривень) на дитину щомісяця, починаючи з дня подачі заяви до суду, а саме з 12 листопада 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави судовий збір у розмірі 229,40 (двісті двадцять дев'ять гривень сорок копійок).
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд з поданням апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Дубровицького
районного суду ОСОБА_9