.

1 із 5                                                                                                      Справа № 303/3589/13-К

                                                                                                               1-КП/303/203/13

                    Номер рядка стат. звіту 9

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2013 року                                                               м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі:           головуючої судді                                                                      Маргитич О.І.

суддів                                                                                          Морозової Н.Л.

                                                                                                              ОСОБА_1

при секретарі                                                                                          Уста Е.П.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево кримінальне провадження відносно обвинуваченого

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше не судимого, громадянина України

за ч. 2 ст.149 КК України

з участю:

прокурора                                                                                                    Ісак В.М.          

захисника                                                                                                    ОСОБА_3

обвинуваченого                                                                                          ОСОБА_2

потерпілих                                                                                                    ОСОБА_4

ОСОБА_5

представника потерпілої                                                                                ОСОБА_6

перекладача                                                                                                    ОСОБА_7

                     В С Т А Н О В И В:          

ОСОБА_2, у період приблизно із середини листопада по 16 грудня 2009 року, маючи на меті завербувати, перемістити та передати осіб з метою їх подальшої сексуальної експлуатації, спланувавши наперед свої дії, діючи умисно, з корисливих мотивів, будучи знайомим із ОСОБА_5 та ОСОБА_4, знаючи, що останні внаслідок збігу тяжких сімейних та матеріальних обставин перебували в уразливому стані, використовуючи їх такий уразливий стан та шляхом обману, що виразилося в обіцянні працевлаштувати їх на роботу продавцями-офіціантками в м.Москва Російської Федерації, вербував їх надати свою згоду на виїзд в м.Москва Російської Федерації, та у подальшому, в середині грудня 2009 року отримав згоду ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на виїзд за кордон під надуманим приводом для працевлаштування продавцями- офіціантками в м.Москва Російської Федерації.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів, з метою переміщення та передачі осіб з метою їх сексуальної експлуатації, 16 грудня 2009 року близько 11.00 години знаходячись в м.Мукачеві біля будинку № 96 по вул.Духновича, посадив ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в мікроавтобус «Форд Транзит» державний номерний знак НОМЕР_1

2 із 5

маршрутом слідування Мукачево-Москва, однак на виїзді з м.Мукачева ОСОБА_4 виявила, що забула вдома паспорт громадянина України, через що не змогла б перетнути кордон, після чого, незважаючи на примушування її ОСОБА_2 забрати свій паспорт та поїхати в Москву, відмовилася від поїздки та покинула мікроавтобус.

           16 грудня 2009 року ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, умисно, з корисливих мотивів, перемістив ОСОБА_5 за кордон до м.Москва Російської Федерації, де 16 грудня 2009 року близько 03.00 години в одній із квартир будинку № 33 по вул.Коровінське шосе в м.Москва передав її для подальшої сексуальної експлуатації невстановленій особі на ім’я ОСОБА_8, за що отримав від останньої гроші в сумі 600 доларів США.

Обвинувачений ОСОБА_2 в пред'явленому йому звинуваченні вину свою не визнав і пояснив суду, що дійсно знайомий з жінкою на ім’я ОСОБА_8, однак потерпілих їй не привозив, оскільки з ними не знайомий. Крім того, зазначив що у 2009-2010 роках періодично їздив на заробітки в м.Москва, при цьому працював різноробочим.

У свою чергу потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердила, що приблизно в середині листопада 2009 року знаходячись зі своєю знайомою ОСОБА_5 у кафе «Рай» в м.Мукачево по вулиці Миру познайомились з ОСОБА_2 та його товаришем на ім’я ОСОБА_9. У процесі розмови потерпілі скаржились на важке матеріальне становище, відсутність роботи, на що ОСОБА_2 через деякий час зателефонував та запропонував роботу продавцями-офіціантами в м.Москва із заробітною платою 1000 доларів США. При цьому ОСОБА_2 запевнив, що роботодавці його знайомі, запропонував їм оплатити дорогу, на що вони погодились. Приблизно на початку грудня 2009 року ОСОБА_2 зателефонував і сказав, щоб вони збирали речі, після чого приїхав за ними на мікроавтобусі, в якому буди також чоловіки заробітчани. На виїзді з Мукачева потерпіла виявила, що забула вдома паспорт, ОСОБА_2 почав з нею сваритись, налякавшись вона відмовилась їхати на заробітки. Через деякий час вона дізналася від ОСОБА_5, що ОСОБА_2 продав її незнайомій жінці для зайняття проституцією.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердила покази дані ОСОБА_4, доповнила, що дійсно в середині листопада 2009 року познайомились з обвинуваченим, який запропонував їй та ОСОБА_4 роботу продавцями-офіціантами в м.Москві із заробітною платою 1000 доларів США. ОСОБА_2Л, запевнив, що роботодавці його знайомі, запропонував їм оплатити дорогу. Через місяць після знайомства, приблизно на початку грудня 2009 року зателефонував ОСОБА_2, після чого вони з ОСОБА_4 зібралися, сіли в автобус, де їх вже чекав обвинувачений зі своїм товаришем та іншими заробітчанами. По дорозі потерпіла ОСОБА_4 згадала що забула паспорт, на що ОСОБА_2Л, обурився, почав кричати, після чого вона вийшла і відмовилась їхати. Увечері того ж дня вони приїхали до КПП «Дольськ» обвинувачений ОСОБА_2 забрав її паспорт громадянина України.

Потерпіла ОСОБА_5 ствердила, що під час поїздки потерпіла спілкувалась з обвинуваченим та його товаришем ОСОБА_9, при цьому ОСОБА_2 запевняв її що працювати вона буде продавцем-офіціантом із достойною заробітною платою. 16 грудня 2009 року приблизно о 03 годині ранку вони приїхали в м.Москву на Коровінське шосе,33 увійшли на одну з квартир багатоповерхівки, обвинувачений познайомив її зі своєю знайомою Лізою ОСОБА_8. Відпочивши з дороги потерпіла почала розмовляти зі знайомою обвинуваченого, яка пояснила, що заплатила за неї ОСОБА_2 значну суму грошей, яку тепер необхідно відпрацювати, поставила її перед фактом відробляти гроші буде шляхом надання оплатних сексуальних послуг. Спочатку потерпіла сперечалась, потім погодилась оскільки ні грошей, ні документів в неї не було. У той же день вона познайомилась з іншими дівчатами, які також надавали оплатні сексуальні послуги, однією з них була ОСОБА_10. Додому потерпіла повернулась тільки в грудні 2010 року, відразу після того, як назбирала гроші на квиток.

3 із 5

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що з потерпілою ОСОБА_5 познайомилась в грудні 2009 року на квартирі в м.Москва, де працювала надаючи оплатні сексуальні послуги, при цьому здійснювала їх добровільно. ОСОБА_5П, повідомила, що приїхала працювати продавцем –офіціантом, однак ОСОБА_2 , який її привіз обманув її продав своїй знайомій ОСОБА_8. При цьому потерпіла була збуджена, кричала, відмовлялася працювати. Через декілька днів свідок поїхала додому і зв’язку з травмою руки, про долю потерпілої їй нічого невідомо.

Крім того свідок підтвердила, що ОСОБА_8 винаймала квартири, переобладнувала їх під приміщення де проживали та надавали оплатні сексуальні послуги залучені до проституції жінки, куди вільно приходити чоловіки.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердив, що дійсно в кінці листопада 2009 року зустрічався з обвинуваченим ОСОБА_2 та його знайомими – потерпілими по даній справі. На початку грудня 2009 року обвинувачений запропонував йому підробити поїхати з ним в Москву супроводити дівчат, які їдуть працювати офіціантами. Оскільки, матеріальне становище свідка було скрутним він погодився. Після чого, обвинувачений зателефонував йому за день до виїзду, наказав зібрати речі. Разом з ОСОБА_2 вони заїхали за дівчатами (потерпілими по справі) при цьому одна з них при виїзді з Мукачево виявила, що забула паспорт і відмовилась їхати, що розлютило обвинуваченого. По приїзду в Москву їх зустріла жінка на ім’я Ліза, яка розрахувалася з водієм, вже в квартирі обвинувачений познайомив дану жінку з потерпілою. За свою роботу свідок отримав від ОСОБА_2 гроші в сумі 100 США, на наступний день вони повернулись додому на поїзді, а ОСОБА_5 залишилась с м.Москва.

Окрім наведеного вище, вина обвинуваченого у вчинені зазначеного кримінального правопорушення підтверджується також матеріалами кримінального провадження, які досліджені під час судового розгляду.

Так, наданим суду інформаційним листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України за №7/965 від 27 лютого 2013 року підтверджується, що ОСОБА_5 ОСОБА_2 та ОСОБА_9Б, перетинали держаний кордон 16 грудня 2009 року в один і той же час на ПП «Дольськ» на транспортному засобі державний номерний знак НОМЕР_1.

Крім того з наведеного вище листва вбачається, що ОСОБА_2 на протязі року після 16 грудня 2009 року шість разів здійснював перетинання кордону при цьому термін його перебуванні на території Російської Федерації в середньому коливався від двох до двадцяти днів, цим спростовуються показання обвинуваченого, що працював він різноробочим на будівництві в м.Москва.

З урахуванням наведеного вище суд вважає доведеною вину обвинуваченого , зокрема показаннями потерпілих, які підтвердили, що ОСОБА_2 пропонував їм роботу продавцями-офіціантами, попередньо знаючи, що вони надаватимуть оплатні сексуальні послуги. При цьому, потерпіла ОСОБА_5 підтвердила, що ОСОБА_8 заплатила ОСОБА_2 гроші, які в подальшому зобов’язала потерпілу відробляти шляхом надання послуг сексуального характеру.

Так, встановивши факт обману, проте не маючи коштів для самостійного повернення в Україну та перебуваючи через це в уразливому стані, ОСОБА_5 була вимушена дати згоду на надання платних сексуальних послуг особам чоловічої статі, тобто заняття проституцією, шляхом оплатної передачі їх під контролем ОСОБА_8, невстановленим слідством особам чоловічої статі та визначений нею час для надання послуг сексуального характеру на Ярославському шосе у Московської області Російської Федерації.

4 із 5

Підтверджується його вина показаннями свідка ОСОБА_9Б, який підтвердив, що супроводжував разом з обвинуваченим потерпілу і отримав за це від нього гроші в сумі 100 доларів США. Свідок ОСОБА_10 також, підтвердила, що саме ОСОБА_2 привіз потерпілу ОСОБА_5 до ОСОБА_8, яка утримувала дівчат що надавали сексуальні послуги. При цьому потерпіла була обурена такою роботою, відмовлялась працювати.

Підстав не довіряти зазначеним вище доказам у суду не має, оскільки вони будь-яких сумнівів у їх належності, допустимості, достовірності і достатності не викликають, а також у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи.

Таким чином в судовому засіданні доведено вину обвинуваченого ОСОБА_2, а його покази про непричетність до скоєння даного злочину є надуманими і даними ним з метою уникнення від відповідальності і взяті судом до уваги бути не можуть.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч.2 ст.149 КК України як вербування, переміщення та передача людини, вчинені з метою експлуатації, із використанням уразливого стану особи та шляхом обману, вчинене щодо кількох осіб.

Обставин, які б пом’якшували чи обтяжували відповідальність обвинуваченого судом не встановлено.

Відповідно до ст.65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, дані про особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

З врахуванням викладеного, виходячи із принципу, що покарання має бути призначене необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 і попередження нових злочинів, суд вважає, що останньому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Потерпілою по справі ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про відшкодування 50000 гривень моральної шкоди. Вирішуючи даний позов суд виходить з вимог ст. 1167 ЦК України, згідно якої моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода, завдана ОСОБА_5 неправомірними діями ОСОБА_2. полягає в тому, що в результаті злочину потерпіла тривалий час перебувала в сексуальному рабстві, шляхом психологічного насильства.

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з огляду на перенесену потерпілою глибину душевних страждань, вимушених змін в життєвих планах і стосунках, а також з огляду на засади розумності і справедливості, враховуючи ступінь вини обвинуваченого, суд визнає доведеними позовні вимоги частково від заявленої потерпілою суми.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Судові витрати, речові докази відсутні..

Керуючись ст.ст.374,376 КПК України, суд

5 із 5

                               ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 149 КК України, за якою призначити йому покарання у виді п’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Цивільний позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 20000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди, в решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана через Мукачівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому, захиснику прокурору та потерпілим.

Головуюча                                                              О.І.Маргитич

Судді                                                                                          Н.Л. ОСОБА_11Кость