АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 грудня 2006р. м.Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі: головуючого судді - Яковлева Ю.В. суддів - Сидоренко І.П., Троїцької Л.Л., при секретарі - Басовій Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Київського районного суду м.Одеси від 18 травня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1до ТОВ „Фірма „Союз-Прес" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв'язку з порушенням авторських прав , -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що між суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2, який діяв за його дорученням відповідно до авторської угоди про передачу прав на використання авторських творів - авторських фотографій, та відповідачем заключались угоди, згідно з якими відповідач у своїх журнальних виданнях „ІНФОРМАЦІЯ_1", „ІНФОРМАЦІЯ_3" опублікував його фотографії. Непорозумінь на той час між представником позивача, самим позивачем та відповідачем не було.
Починаючи з січня 2004р. відповідач став порушувати прийняті на себе зобов'язання, за що рішенням господарського суду Одеської області від 21.03.2005р. по справі №28-415-04-9029 на користь приватного підприємця ОСОБА_2 за несвоєчасну оплату по угоді за використання авторських фотографій з відповідача було стягнуто борг у розмірі 26642,84грн.
22.07.2004р. ОСОБА_2 передав відповідачу зроблені
позивачем авторські фотографії у вигляді слайдів та направив йому
проект Угоди №НОМЕР_1, Калькуляцію і Акт про виконані роботи.
Відповідач, у разі згоди, повинен був підписати вказані
документи, провести оплату у розмірі 16155,23грн. за слайди, і тільки після цього мав право використати авторські фотографії у своїх журнальних виданнях.
У разі незгоди з запропонованим розміром оплати або іншими умовами угоди відповідач повинен був погодити умови, а до того не мав права використовувати авторські фотографії позивача в своїх журналах. До цього часу відповідач зазначені документи не підписав і не зробив оплату за отримані ним слайди.
04.08.2004р. позивач направив генеральному директору ТОВ „Союз-Прес" та головному редактору журналу „ІНФОРМАЦІЯ_1" листи, якими заборонив публікацію своїх авторських фотографій у виданнях
Справа № 22-5834/200бр. Категорія: 7
Головуючий 1-ої інстанції - Сватаненко В.І. Доповідач - Троїцька Л.Л.
відповідача до одержання ним або його представником підписаної угоди та акту виконаних робіт. Такі ж листи 13.09.2004р. тим же адресатам направив і представник позивача.
Незважаючи на вказані вище заборони про публікації та не оплату
праці, відповідач грубо порушив авторські права, а саме: у 8
випадках опубліковані у 2004р та 2005р.р. його фотографії у журналі
„ІНФОРМАЦІЯ_1" без укладання авторської угоди; у 14 виданнях в
2004-2005р.р. опубліковані фотографії без дозволу на повторну
публікацію; у журналі „ІНФОРМАЦІЯ_1" 4 (45) за травень 2005р.,
на стор.134 у матеріалах „ІНФОРМАЦІЯ_2" відповідач
опублікував авторську фотографію у перевернутому вигляді, чим
допустив перекручення його роботи та заподіяв моральну шкоду; у
журналі „ІНФОРМАЦІЯ_1" 10 (41) за грудень 2004р. на стор.94 у
матеріалі „Психоделический биодизайн", 3(44) за квітень 2005р. на
стор.112, 8(39) за жовтень 2004р. на стор.114, у журналі
„ІНФОРМАЦІЯ_3" 3 (12) 2004р. на обкладинці відповідач опублікував 4
авторські фотографії позивача без зазначення його прізвища; у
журналі „ІНФОРМАЦІЯ_1" 1(32) за 2004р. у матеріалі „ІНФОРМАЦІЯ_4 " бутік меблі в м.Харків на стор.260-264 відповідач
опублікував 6 авторських фотографій, вказавши прізвище невідомого
автора - ОСОБА_3. Також у журналі „ІНФОРМАЦІЯ_1" 1(42) за
січень-лютий 2005р. „ІНФОРМАЦІЯ_5", на стор.171-177 відповідач
опублікував 6 авторських фотографій, але вказав прізвище
невідомого автора - ОСОБА_4; у журналі „ІНФОРМАЦІЯ_1" б
(37) за липень-серпень 2004р. на стор.178-183 в матеріалах
„ІНФОРМАЦІЯ_6" відповідач опублікував 8 недоброякісних з технічним
браком фотографій, знятих у невластивій йому кольоровій палітрі та нехарактерній йому композиції побудування кадру; у журналі „ІНФОРМАЦІЯ_1" 1 (42) за січень-лютий 2005р. в матеріалі „Возвращение домой" на стор.150 разом з його авторською фотографією відповідач помістив фотографію кабінету невідомого автора.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що йому неправомірними діями відповідача заподіяно як матеріальна," так і моральна шкода.
Матеріальна шкода виразилась в тому що відповідач без згоди позивача та його представника розмістив у журналах авторські роботи та розповсюдив в межах України шляхом їх відчуження за гроші, від чого він не отримав відповідний матеріальний дохід.
Суму матеріальної шкоди позивач встановив з: прямої матеріальної шкоди у розмірі 36 155,23грн., грошової компенсації - 8 300 000грн. та 5% від суми продажу журналів - у розмірі 150 000грн.
Суму моральної шкоди встановив у розмірі 100 000грн.
На підставі викладеного, позивач просив суд визнати дії
відповідача як такі, що суперечать законодавству про авторське
право; зобов'язати його публічно в журналах „ІНФОРМАЦІЯ_1" і
„ІНФОРМАЦІЯ_3" або через інші центральні всеукраїнські засоби масової
інформації повідомити читачів про порушення авторських прав;
стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у
розмірі 8 486 155грн. 23коп. та моральну шкоду у розмірі
100 000грн., а всього 8 586 155грн. 23коп.
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 18 травня 2006р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.
Суд стягнув з відповідача на користь позивача компенсацію в розмірі 15 мінімальних заробітних плат, що становить 5250грн., 1000грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 6250грн.
Суд також стягнув з ТОВ „Союз-Прес" судовий збір у розмірі 62,50грн. на користь держави.
В іншій частині позовних вимог - відмовив.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду
скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в
повному обсязі, посилаючись на те, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав доводи апеляційної скарги, зміст, рішення, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Розглядаючи спір по суті, суд правильно встановив виникнені між сторонами правовідносини і встановив, що вони регулюються нормами матеріального права, викладеними в ЦК України в редакції 2004р. в книзі IV „Право інтелектуальної власності", а також Законом України „Про авторське право та суміжні права".
Судом першої інстанції встановлено, що 01.01.2003р. позивач уклав з суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 авторський договір про передачу прав на використання твору строком на 5 років.
Відповідно до вказаного договору ОСОБА_2 отримав виключні права на використання творів фотомистецтва, автором яких є ОСОБА_1, в тому числі, право розповсюдження фототворів позивача будь-яким способом шляхом їх реалізації кінцевим споживачам (а.с.13-15).
19.01.2004р. ОСОБА_2 уклав з ТОВ „Фірма „Союз-Прес"
договір про надання фото послуг №НОМЕР_2, строк якого діяв з
01.01.2004р. по 31.12.2004р. Фото послуги за даним договором
полягали у здійсненні фотозйомок інтер'єрів на замовлення ТОВ
„Фірма „Союз-Прес" з метою публікації фото в журналі „ІНФОРМАЦІЯ_1 " і „ІНФОРМАЦІЯ_3" та передачі негативів фото для забезпечення публікації (а.с.311).
З урахуванням викладеного, суд прийшов до правильного
висновку про необґрунтованість вимог ОСОБА_1, викладених в
п.1 позовної заяви, оскільки відповідач мав належні правові
підстави для опублікування творів позивача у журналі „ІНФОРМАЦІЯ_1", так як ним були набуті майнові авторські права на фототвори, створені в межах договору від 19.01.2004р. на підставі ст.430 ЦК України та ст.31 Закону України' „Про авторське право та суміжні права".
За цими ж підставами суд -визнав не заснованими на положеннях
закону і позовні вимоги, викладені в п.2, щодо повторного
опублікування фотографій позивача. Повторне опублікування
відповідач здійснював на підставі "вимог п.1 ч.І ст.440 ЦК України та 4.2 ст.15 Закону України „Про авторське право та суміжні права".
Суд визнав також необгрунтованими і не відповідаючими вимогам ст..439 ЦК України позовні вимоги позивача щодо публікації фото у „перевернутому" вигляді, порахував цю публікацію у дзеркальному відображенні.
Суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення
вимог ОСОБА_1. про порушення авторських прав шляхом не
зазначення його автором під вказаними в позовній заяві фото, оскільки вони протиріччать ст.438 ЦК України та ст.14 Закону України „Про авторське право та суміжні права".
Між тим, суд встановив порушення авторських прав ОСОБА_1. стосовно публікації робіт у б випадках без зазначення його імені (п.п.4,5 позовних вимог).
Ці порушення визнанні і відповідачем при розгляді справи по суті, тому суд порахував можливим задовольнити в цій частині позовні вимоги і захистити авторські немайнові права ОСОБА_1 шляхом стягнення на його користь компенсації в розмірі 15 мінімальних заробітних плат, що становить 5250грн., керуючись при цьому п.г ч.2 ст.52 Закону України „Про авторське право та суміжні права".
Розмір моральної шкоди встановлено судом у 1000грн.
Колегія погоджується з висновками суду і вважає, що вони відповідають зібраним по справі доказам і вище вказаним нормам матеріального права.
Що стосується вимог ОСОБА_1. про публікацію вибачень
відповідача в засобах масової інформації про порушення авторських прав, то суд не знайшов підстав для його задоволення, оскільки відповідач при розгляді справи в суді першої інстанції не відмовлявся принести вибачення в добровільному порядку і надав текст публікації про принесення вибачення (а.с.334,335).
В апеляційній інстанції представник відповідача представив
журнал „ІНФОРМАЦІЯ_1" за НОМЕР_1, а також копію
стор.20 цього журналу, на якій були опубліковані публічні
вибачення автору. прийняті до уваги не приймаються по можуть бути уваги
Доводи скарги про те, що договір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 01.01.2003р. не являється авторським, а розцінюється поруки, не сторонами як договір і є безпідставні.
Інші доводи скарги колегією до викладеним вище мотивам.
За таких обставин, колегія не вбачає підстав для скасування
рішення суду першої інстанції, оскільки воно є законним та
обґрунтованим.
Керуючись ст.ЗОЗ, п.1 ч.І ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Київського районного суду м.Одеси від 18 травня 2006р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі 2-ох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Л.Л.Троїцька