АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У X В АЛА                                                              

^{ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ}                        

04 грудня 2006 р.                                                                                                                       м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в

складі:              

головуючого Ступакова О.А.

суддів: Варикаші О.Д.. Станкевича В. А.                                       

при секретарі: Трачовій О.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Суворівського районного суду м. Одеси від 27 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про позбавлення батьківських прав, третя особа  Рада опіки та піклування Суворівської районної адміністрації м. Одеси, зустрічним позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, зустрічним позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1, відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, посилаючись на те, що вона з відповідачем знаходилась в зареєстрованому шлюбі який 24.04.1998 року було розірвано. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

Після розірвання шлюбу дочка залишилась проживати з ОСОБА_2 З 1998 року відповідач не підтримує ніяких зв'язків з дочкою, не цікавиться її розвитком та станом здоров'я, не приймає ніякої участі у вихованні доньки. Крім цього, у зв'язку з тим, що відповідач не надав ніякої допомоги на утримання дитини, в 1998 році ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки.

Рішенням суду від 03.02.1998 року з відповідача на користь позивачки були стягнуті аліменти на утримання дочки в розмірі 1\4 частини усіх видів його заробітку щомісячно. Зазначене рішення відповідач тривалий час не виконував, ухилявся від сплати аліментів. В зв'язку з чим ОСОБА_2 звернулась до правоохоронних органів з заявами про розшук ОСОБА_1 та порушення кримінальної справи за злісне ухилення від сплати аліментів. Внаслідок невиконання ОСОБА_1 рішення суду виникла значна заборгованість по сплаті аліментів, яка до цього часу не погашена.

Позивачка вважає, що відповідач не виконує своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дочки, у зв'язку з чим він повинен бути позбавлений батьківських прав у відношенні неповнолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

Справа №  22-6227/06

Головуючий у першій інстанції Федусик А.Г.                                             Категорія ЦП: 38

Доповідач Ступаков О. А.

нею.      Але   у зв"язку   з неприязне ними   відносинами,    які   склались  у нього з колишньою дружиною та її матір'ю ОСОБА_3, він був фактично позбавленим можливості у повному обсязі здійснювати свої батьківські права та виконувати обов'язки, оскільки останні створювали йому перешкодив цьому, приховуючи місце проживання дочки.

Крім нього. ОСОБА_5 з зазначених вінце підстав звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 та з позовом до ОСОБА_3, про зобов'язання усунути перешкоди у зустрічах з. дитиною не менш ніж 2 рази в неділю.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 не визнали.

Представник ради опіки та піклування Суворовської районної адміністрації м. Одеси в судовому засіданні вважав доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_5, оскільки він з 1998 року не виконував свої батьківські обов'язки у відношенні дочки, та навіть в ході розгляду справи не приймав ніяких реальних дій щодо спілкування з дитиною. її виховання та утримання.

В судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_4 пояснила, що батько з 1997 року фактично відмовився від неї  не, цікавиться її навчанням та станом  здоров'я, не спілкується з нею та не відвідує її, не надає матеріальної допомоги,  у зв'язку з чим вона вважає необхідним позбавити батька батьківських прав у відношенні неї. Будучи повторно допитаною в судовому засіданні ОСОБА_4 підтримала своє бажання щодо позбавлення батька батьківських прав, оскільки він навіть протягом розгляду справи не намагався зустрітися з нею, не відвідував її, та зустрічаючись з нею перед, та після судових засідань, він не намагався спілкуватися з нею.

Рішенням Суворівського районного суду м. Одеси від 27 липня 2006 року позов ОСОБА_2 - задоволений. У задоволені позовів ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відмовлено

Не погодившись з цим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в зв'язку з тим, що воно постановлено з с порушенням норм іматеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, сторони, що з'явились, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позов ОСОБА_2 і відмовляючи в задоволенні позовів ОСОБА_1 посилався на те, що з 01.12.1990 року до 24.04.1998 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знаходились в зареєстрованому шлюбі. В шлюбі у сторін народилася дочка ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, яка після розірвання шлюбу проживає разом з ОСОБА_2 та знаходиться на її утриманні.

З моменту розпаду сім'ї в 1998 році ОСОБА_1 фактично не спілкується з дочкою, участі у її вихованні не приймає, її життям, розвитком і здоров'ям не цікавиться. Зазначений висновок суду відповідає обставинам справи.

Судом встановлено, що у зв'язку з тим, що відповідач не надавав добровільно матеріальну допомог}' на утримання дитини, позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів. Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 03.02.1998 року з ОСОБА_1 були стягнуті аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку. В період з 1998 року по 2005 рік відповідач рішення суду не виконував, аліменти не сплачував, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка відповідно до розрахунку від 17.02.2005 року складає 8342,58 грн. та яка до цього часу не погашена.

У зв'язку з тим, що відповідач приховував місце свого проживання, за поданням державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції ухвалою Суворовського районного суду від 15.02.2001 року ОСОБА_1 був оголошений у розшук.

  рішенням  районного суду від 28.02.2006  з ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання  неповнолітньої ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частині  усіх видів  його заробітку, але не менш, ніж 30% встановлено  прожиткового  мінімуму для дитини відповідною віку, починаючи з 18.11.2005 року. Зазначене рішення суду  ОСОБА_5 не виконує.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов"язані виховувати дитину  в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї   сім'ї  та родини, свого народу, своєї  Батьківщини. Батьки  зобов'язані піклуватися про здоров'я  дитини, її фізичний   духовний та  моральний розвиток батьки зобов"язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної   сереньої  освіти, готувати її до самостійного  життя.

Згідно зі ст.182 СК України батьки зобов'язані  утримувати дитину  до досягнення нею повноліття.

Відповідно до н.2 ч.І сі.164 СК України мати, батько можуть  бути  позбавлені батьківських прав  якщо буде встановлено, що вони  ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

З урахуванням зазначеною, на підставі встановлених фактів  суд першої інстанції прийшов до обгрунтованою висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав у відношенні неповноліньої ОСОБА_4, оскільки в ході розгляду справи судом безперечно встановлено, що відповідач відомо ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дочки, хоча і має таку можливість.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд правомірно посилався на те, що ОСОБА_1 не надано доказів які б підтверджували, що після розірвання шлюбу, ОСОБА_2 та її мати ОСОБА_3, створювали перешкоди в спілкуванні з дочкою. Не надано доказів в наданні матеріальної допомоги на утримання дочки.

Безпідставні посилання ОСОБА_1 на те, що він не має можливості надавати належну матеріальну допомогу на утримання дочки у зв'язку з неможливій працевлаштування, оскільки в ході розгляду справи ОСОБА_1 не було представлені суду будь-яких, заслуговуючих на увагу доводів про те, чому він, працездатна особа не позбавлена дієздатності, не має можливості протягом фактично восьми років працевлаштуватися. Не мають суттєвого значення доводи ОСОБА_1 про те, що він протягом трьох років з 1998 року по 2001 рік проживав в м. Троїцьк Челябінської області в Росії, у зв'язку з чим не мав можливості займатися вихованням дочки, оскільки і після 2001 року він не проявляв таких намагань. Крім цього, відповідно до ч.2 ст.141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при постановленні рішення не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи висновки суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307 ч.І п.1, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити. Рішення Суворівського районного суду м. Одеси від 27 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців.