Справа № 216/5815/13-ц
Провадження 2/216/1706/13
УХВАЛА
06 грудня 2013 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Мазурчака В.М.,
при секретарі Марущак І.А.,
за участю:
позивача ОСОБА_2,
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до промислово-виробничого кооперативу "Арабат" про стягнення заборгованості по заробітній платі,
ВСТАНОВИВ:
В судовому засіданні 06.12.2013 року до початку судового розгляду справи судом повторно поставлено на обговорення питання підсудності справи.
Позивач вважає, що провадження у справі відкрито без порушення правил підсудності, оскільки він фактично перебуває у місті АДРЕСА_1.
Позивач вважає, що місце перебування не підлягає реєстрації, а тому позов подано без порушень правил підсудності.
Відповідач у своїх запереченнях вважає інакше, оскільки обидві сторони зареєстровані в АДРЕСА_2.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та паспортні дані позивача, суд вважає, що справу слід передати на розгляд до іншого суду на підставі п.2) ч.1 ст.116 ЦПК України, оскільки після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.
Відкриваючи провадження, суд виходив із тексту позовної заяви, де зазначено адресу позивача у місті АДРЕСА_1 та керувався ч.1 ст.110 ЦПК України (а.с.3).
Текст позовної заяви не визначає вид цієї адреси (проживання чи перебування, зареєстрована чи ні).
Відповідно до відмітки на аркуші 11 паспорту позивача серії НОМЕР_1, виданого Центрально-Міським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 08.07.1997 року, останній має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2
Даний паспорт не містить зареєстрованого місця перебування.
Позивач ці дані в судовому засіданні підтвердив.
Відповідно до ч.1 ст.110 ЦПК України позови, що виникають з трудових відносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Дана норма зобов'язує при визначенні підсудності встановлювати одну з таких двох ідентифікуючих підсудність ознак:
1. Зареєстроване місце проживання позивача.
2. Зареєстроване місце перебування позивача.
Термін «зареєстроване місце проживання чи перебування» розкривається у законі України «Про свободу та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - закон №1382). Даний закон також визначає документи, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи.
Відповідно до ч.1 ст.3 закону №1382 місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.
Відповідно до ч.1 ст.3 закону №1382 реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.
Відповідно до ч.1 ст.3 закону №1382 довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи.
Відповідно до ч.1 ст.3 закону №1382 документи, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.11 закону №1382 (Органи реєстрації місця проживання та місця перебування осіб) реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, затверджує відповідно до закону порядок реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.
Таким чином, для застосування ч.1 ст.110 ЦПК України за критерієм зареєстроване місце перебування позивача відповідно до статтей 3 та 11 закону №1382 необхідно перевірити факт реєстрації місця перебування в Єдиному державному демографічному реєстрі. Оскільки цей реєстр веде Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, то лише відомості з даного органу є належними та допустимими доказами щодо зареєстрованого місця перебування. Ці докази можуть бути виключно у таких формах:
- довідка про реєстрацію місця перебування;
- відмітка у документах, до яких вносяться відомості про місце перебування особи (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні).
Будь-які інші докази не відповідають вимогам щодо допустимості доказів. Ці вимоги встановлені ст.59 ЦПК України. Відповідно до ч.1 та 2 цієї статті суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Керуючись ч.1 ст.59 ЦПК України суд не бере до уваги довідку голови квартального комітету від 05.09.2013 року, видану ОСОБА_2 в тім, що він проживає не зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 останні три місяці (а.с.63), оскільки:
1. Цей доказ отриманий з порушенням закону.
Відповідно до закону № 1382 лише Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб уповноважений надавати довідки з питання зареєстрованого місця проживання чи перебування. Відповідно до ст.13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» квартальний комітет є органом самоорганізації населення, правовий статус, порядок організації та діяльності якого визначається законом. Закон України «Про органи самоорганізації населення» не передбачає ні власних, ні делегованих повноважень цих органів з питань реєстрації місць проживання чи перебування.
Отже, довідка (а.с.63) отримана з порушенням закону України «Про свободу та вільний вибір місця проживання в Україні», закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про органи самоорганізації населення».
2. Обставина щодо реєстрації місця перебування може бути підтверджена лише довідкою про реєстрацію місця перебування належного органу реєстрації або відміткою у документах, до яких вносяться відомості про місце перебування особи.
Правовий механізм реєстрації врегульований наказом Міністерства внутрішніх справ №1077 від 22.11.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.12.2012 року за № 2109/22421 «Про затвердження Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів» (далі - Наказ).
Відповідно до п.1.2 Наказу реєстрація місця проживання або місця перебування особи - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.
Отже, лише після реєстрації місця перебування громадянина ОСОБА_2 в даному реєстрі у суду виникне право на ведення офіційного листування або вручення офіційної кореспонденції. Зареєстроване місце перебування має своїм правовим наслідком виникнення у особи адреси для офіційного листування.
Відповідно до п.1.2 наказу відомості про місце проживання та місце перебування особи вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - паспортний документ), довідки про звернення за захистом в Україні.
Паспорт ОСОБА_2 (а.с. 51-53) не містить відомостей про місце перебування за адресою: АДРЕСА_1
Ці відомості повинні міститись у паспорті відповідно до п.4.5 розділу IV (Реєстрація місця перебування особи) Наказу у формі штампа реєстрації місця перебування. Форма даного штампа наведено в додатку 16 до цього Порядку, а саме:
ШТАМП
реєстрації місця перебування
Розмір 70 х 55 мм
__________________________________________________________________________
(найменування органу реєстрації)
МІСЦЕ ПЕРЕБУВАННЯ ЗАРЕЄСТРОВАНО ЗА АДРЕСОЮ:
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
(назва адміністративно-територіальної одиниці)
вул. _____________________ буд.________________корп. ________________кв.______
Строк реєстрації з ______ __________ 20________р. по ____ ____________ 20______р.
__________________________________________________________________________
(підпис, прізвище, ініціали уповноваженої особи територіального підрозділу ДМС України)
№ штампа
Доводи позивача щодо перешкод у доступі до правосуддя є хибними, оскільки доступ до правосуддя надається за правилами підсудності, які є обов'язковими для позивача та суду.
Порушення цих правил підсудності призведе до незаконного потенційного рішення суду, оскільки рішення суду вважається законним за умови правильного вирішення спору не лише в частині спору по суті (матеріальні правовідносини), а й за умови дотримання процесуального порядку (процесуальні правовідносини).
Намагання позивача розглянути спір з порушенням правил підсудності суд оцінює як зловживання правом по відношенню до відповідача, який зареєстрований та веде свою діяльність в АР Крим. Ця обставина змусить відповідача здійснювати певні зусилля для захисту своїх прав в провадженні в територіально віддаленому від нього суді.
Обрання підсудності за критерієм не зареєстрованого місця перебування позивача фактично дозволяє позивачу подавати позов у будь-який суд, оскільки в момент подачі цього позову позивач перебуває в цьому суді - в канцелярії. Така процесуальна поведінка є недопустимою, оскільки нівелює правила підсудності як такі та є зловживанням правом.
В той же час суд звертає увагу позивача на те, що за умови належної реєстрації місця перебування та надання суду належних та допустимих доказів про це, позивач матиме можливість повторно звернутись до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу, а отже, позивач не обмежений у доступі до правосуддя.
Інших підстав для застосування правил альтернативної чи виключної підсудності судом не вбачається.
На основі викладеного та керуючись п.2) ч.1 ст.116 ЦПК України,
УХВАЛИВ :
Передати справу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області № 216/5815/13-ц за позовом ОСОБА_2 до промислово-виробничого кооперативу "Арабат" про стягнення заборгованості по заробітній платі до Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим (вулиця Пушкіна, будинок№33, селище міського типу Леніно, Ленінський район, АРК, 98200; тел. (06557) 6-04-02, факс (06557) 6-03-06).
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. Апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Передачу справу відповідно до ч.3 ст.116 ЦПК України здійснити після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - після залишення її без задоволення.
Суддя В.М. Мазурчак