Справа №22а-631/2006 р.
Головуючий у 1-й інстанції: Пошкурлат ОМ.
Доповідач: Бойко О.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2006 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого - судді Бойко О.В., суддів - Горобець Т.В., Школьного В.В. при секретарі - Пільгуй Н.В. з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Поліської К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційною суду м. Чернігова адміністративну справу за апеляційною скаргою УМВС України в Чернігівській області на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 09.10.2006 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УМВС України в Чернігівській області про оскарження наказу НОМЕР_1, -
встановив:
В апеляційній скарзі УМВС України в Чернігівській області просить скасувати постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 9 жовтня 2006 року, якою задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до УМВС України в Чернігівській області про оскарження наказу НОМЕР_1. Вказаною постановою визнано наказ УМВС України в Чернігівській області за НОМЕР_2 по особовому складу в частині пониження капітана міліції ОСОБА_2., старшого оперуповноваженого відділення карного розшуку Прилуцького МРВ УМВС неправомірним. Зобов'язано начальника УМВС України в Чернігівській області поновити ОСОБА_2 в званні каштана міліції з 8 червня 2006 року.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: що суд виходив виключно з позицій
повноважень атестаційної комісії, закріплених Наказом МВС України № 181 від 22.03.2005 року і предметом судового розгляду було питання, чи належить до повноважень атестаційної комісії прийняття рішення про пониження особи у спеціальному званні, при чому суд не надав правової оцінки наказу Управління
НОМЕР_2 про притягнення позивача до відповідальності, який є реалізацією наказу Управління НОМЕР_3 „Про покарання працівників Прилуцького МРВ УМВС України в Чернігівській області" за недоліки в роботі; що суд невірно тлумачить ст. 12 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такий вид дисциплінарного стягнення як пониження в спеціальному званні на один ступінь.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.
Представник позивача апеляційну скаргу не визнав, вважає рішення суду 1 інстанції законним та обгрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а постанова суду залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що на підставі атестаційного висновку УМВС України в Чернігівській області від 25 травня 2006 року було винесено наказ НОМЕР_2, яким позивача було понижено у спеціальному званні на один ступінь.
Інструкція про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України № 181 від 22.03.2005 року передбачає, що атестування працівників органів внутрішніх справ проводиться з метою вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ, підвищення ефективності їх роботи та підтвердження професійного рівня працівників відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Атестаційна комісія шляхом відкритого голосування приймає один з таких висновків: займаній посаді відповідає або займаній посаді не відповідає. Одночасно комісія може приймати рекомендації.
Пониження в спеціальному званні є видом дисциплінарного стягнення, передбаченого ст. 12 Закону України „Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", а ст. 14 цього ж закону визначає порядок накладення дисциплінарного стягнення.
У даному випадку, притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності на підставі атестаційного висновку, відповідачем порушено встановлений порядок накладення дисциплінарних стягнень та незрозуміло за які конкретно порушення накладено стягнення.
Отже, доводи апеляційної скарги стосовно того, що дисциплінарне стягнення накладене на позивача відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту за порушення в роботі, оскільки дійсно були недоліки в роботі позивача, що від нього брались пояснення, не надання яких не перешкоджає притягненню особи до відповідальності, що наказ був оголошений в присутності членів кадрової комісії, що з ним позивач був ознайомлений під розпис, не відповідають вимогам вищеназваних нормативних актів та спростовуються матеріалами справи.
Судом 1 інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування правильного по суті рішення суду.
Керуючись ст.ст. 199, 200, 205, 206 КАС України, апеляційний суд -
Ухвалив:
Апеляційну скаргу Управління МВС України в Чернігівській області залишити без задоволення, постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 9 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з моменту її проголошення.