Справа № 22ц-1873/2006 Головуючий у першій інстанції -
КАРАПУТА Л.В.
Категорія - цивільна Доповідач - Мельниченко Ю.В.
РІШЕННЯ Іменем України
13 грудня 2006 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
у складі:
головуючого - судді Бойко О.В.
суддів Meльниченка Ю.В., Нечасного Л.А.
при секретарі Гавриленко Ю.В.
з участю сторін, представників сторін, адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Чернігівського обласного академічного Українського музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Чернігівського обласного академічного Українського музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Чернігівського обласного академічного Українського музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка, в якому просив визнати недійсним та скасувати наказ за НОМЕР_1, виданий генеральним директором Чернігівського обласного академічного Українського музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка, про його звільнення з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 за п.4 ст. 40 КЗпП України з 27 червня 2006 року, поновити його на раніше займаній посаді, стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди та всі судові витрати по розгляду справи. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що наказ про його звільнення є незаконним, оскільки взагалі не встановлено обставини та факт скоєння ним прогулу, керівництво театру грубо порушило норми трудового законодавства, зокрема, адміністрація театру не тільки не отримала згоди профспілкового комітету на його звільнення, а й взагалі не вносила відповідне подання до профспілкового комітету і таке подання не розглядалось, не витребувала у нього пояснень з приводу начебто скоєного порушення трудової дисципліни. Позивач вважає, що незаконним звільненням з роботи йому заподіяно моральну шкоду, що полягає в порушенні його права на працю, можливості матеріально забезпечувати себе та родину, звільнення з роботи принизило його людську гідність.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від ЗО жовтня 2006 року понов ОСОБА_2. задоволено частково: скасовано наказ НОМЕР_1 та поновлено ОСОБА_2. на роботі Чернігівського обласного академічного Українського музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 з 27 червня 2006 року; стягнуто з Чернігівського обласного академічного Українського музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка на користь ОСОБА_2. середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 4056 грн. 20 коп., заподіяну моральну шкоду в розмірі 800 грн. та 100 грн. судових витрат; стягнуто з Чернігівського обласного академічного Українського музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка на користь держави судові витрати в розмір 51 грн. та на користь державно підприємства „Судовий інформаційний центр" 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ.
В апеляційній скарзі Чернігівський обласний академічний Український музично-драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, що виявилося у неповноті встановлення обставин, що мають значення для справи, внаслідок неприйняття судом доказів, неправильного дослідження доказів та їх оцінки, а також з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи. Так, судом невірно було зроблено висновок про те, що згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку, прийнятих на зборах трудового колективу театру, ОСОБА_2 належить до адміністративно-управлінського складу працівників, для яких встановлено вихідні дні субота та неділя, та не було прийнято до уваги, що відповідно до Штатного розпису театру посада ІНФОРМАЦІЯ_1 належить до художньо-керівного складу працівників, для яких встановлено вихідний день понеділок. Апелянт вважає, що жодним чином не порушені вимоги ч.1 ст. 43 КЗпП України, оскільки позивач на момент звільнення був членом двох профспілкових організацій, а в такому випадку ст. 43 КЗпП України та ст. 39 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" надає роботодавцю право обирати, до якої з двох профспілкових організацій звернутися за одержанням згоди на звільнення працівника. Також апелянт не погоджується з рішенням суду про поновлення позивача на роботі з 27.06.2006 року, оскільки він розрахований 27.06.2006 року, за цей день йому нарахована і видана заробітна плата, цей день є останній робочий день і якщо його поновити 27-м червня, то необхідно за цей день подвійно заплатити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2., суд першої інстанції виходив з того, що 04 червня 2006 року був вихідним днем, оскільки позивач працював заступником художнього керівника з творчих питань та на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1, яка відноситься до керівного складу театру та для яких встановлені вихідні дні субота та неділя, і будь-яких наказів та розпоряджень про необхідність виходу ОСОБА_2. на роботу у вихідний день суду не надано. Крім того, відсутня попередня згода профспілкової організації про звільнення його з роботи за п.4 ст. 40 КЗпП України, членом якої являється позивач.
Такий висновок суду по суті є вірним, відповідає вимогам закону та матеріалам справи. Проте, суд помилково дійшов висновку про те, що відповідачем порушені вимоги ч.1 ст. 43 КЗпП України про відсутність попередньої згоди профспілкового комітету, членом якої являється ОСОБА_2, про звільнення його з роботи за п.4 ст. 40 КЗпП України. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 на день звільнення його з роботи одночасно був членом двох профспілкових організацій - первинної профспілкової організації Чернігівського обласного академічного Українського музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка та Чернігівської місцевої профспілки „НІКА" (а.с. 27) і відповідно до ч.6 ст. 43 КЗпП України якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган. Причому власник вправі вибрати ту профспілку, до якої звертається з поданням про розірвання трудового договору і в даному випадку генеральний директор театру звернувся до профспілкового комітету театру (а.с. 118), який дав згоду на звільнення ОСОБА_2. по п.4 ст. 40 КЗпП України (а.с. 50). Проте, дану згоду профспілкового органу на звільнення не можна визнати такою, що має юридичне значення, оскільки як і в поданні до профкому про дачу згоди на звільнення позивача, так і в рішенні профкому, не надано розгорнуту мотивацію, фактичні обставини, які послужили підставою звільнення, окрім зазначення лише конкретної норми. Зокрема, не визначено за який день відсутності на роботі ОСОБА_2. слід надати згоду на розірвання трудового договору.
Згідно штатного розпису Чернігівського обласного академічного Українського музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка станом на 01 січня 2006 року посада ІНФОРМАЦІЯ_1 відноситься до художньо-керівного складу театру (а.с. 134), для яких встановлений вихідний день понеділок.
Правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими зборами трудового колективу театру 24.11.2004 року (а.с. 139-144) обумовлено режим роботи працівників, час проведення денних та вечірніх репетицій без зазначення категорій працівників, яких це може стосуватися.
Порядок організації проведення репетицій Правилами не зазначено, відсутні також в Правилах посилання на будь-які інші документи: накази; розпорядження, графік роботи режисерів-постановників та інші, які категорії працівників на репетиції якої вистави та у який час і за чиїм рішенням мають бути на проведенні репетицій, відсутні такі дані і в посадовій інструкції ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 148).
Крім того згідно особової картки ОСОБА_2. він з Правилами внутрішнього трудового розпорядку від 24.11.2004 року був ознайомлений 21.11.2006 року, що підтверджено його особистим підписом.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом НОМЕР_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 звільнено з роботи 27 червня 2006 року за скоєння прогулу 4 червня 2006 року по п.4 ст. 40 КЗпП України - (розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за вчинення прогулу). Відповідно до п.2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці України, Міністрества юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, днем звільнення вважається останній день роботи, а тому не можна визнати рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2. на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 з 27 червня 2006 року вірним і в цій частині рішення суду необхідно змінити, шляхом заміни цієї дати на 28 червня 2006 року.
В іншій частині рішення суду є законним, суд обґрунтовано частково задовольнив позов ОСОБА_2., тому посилання в апеляційній скарзі на невідповідність його висновків дійсним обставинам справи є безпідставними. Суд повно й усебічно встановив обставини, що мають значення для справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав належну оцінку доказам в їх сукупності.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, 235 КЗпП України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Чернігівського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 жовтня 2006 року змінити в частині дати поновлення ОСОБА_2 на роботі та викласти резолютивну частину в зазначеній частині в такій редакції: „Поновити ОСОБА_2 на роботі Чернігівського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 з 28 червня 2006 року.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.