Справа № 22 - 1709/2006р. Головуючий у 1 інст. - Карапута Л.В..
Категорія - цивільна Доповідач - Страшний М.М.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді ІВАНЕНКО Л.В.,
суддів: ГУБАР В.С., СТРАШНОГО М.М., при секретарі: РАЧОВІЙ І.І.
за участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду М.Чернігова від 15 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, УСК "Гарант-авто" про відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2006 р. ОСОБА_1. звернувся до суду з зазначеним вище позовом в якому просив стягнути з ОСОБА_2. на його користь у якості відшкодування завданої майнової шкоди в розмірі 1459 грн. 78 коп., затрат по складанню калькуляції 261 грн. 54 коп., моральної шкоди в розмірі 10000 грн., витрат на правову допомогу в розмірі 500 грн., державне мито в сумі 60 грн. 50 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 вересня 2006 р. позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 1459 грн. 78 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 261 грн. 54 коп. у відшкодування витрат за проведення експертизи, 800 грн. у відшкодування моральної шкоди та 589 грн. 50 коп. судових витрат, а всього 3110 грн..
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом неповно з"ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, зокрема судом не враховано, що відповідачу були відшкодовані матеріальні збитки, завдані внаслідок ДТП СК "Гарант-авто", а франшиза сплачена відповідачкою, на час розгляду справи судом автомобіль був відремонтований і його стан не відповідав стану на момент проведення товарознавчого дослідження, тому розмір втрати товарної вартості автомобіля не міг братись судом до уваги, крім того, як стверджує відповідачка, вона намагалася сама відшкодувати шкоду, однак позивач пропозицію відхилив, також вважає, що судом невірно розподілені судові витрати.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1. зазначає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, вважає, що товарна вартість автомобіля знижена на 1459,78 грн., яку суд і стягнув з відповідачки.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що 22.12.2005 р. біля 16 год. ЗО хв. ОСОБА_2. керуючи автомобілем марки "ВАЗ-2106" д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці Бойовій у М.Чернігові не вибрала безпечну дистанцію та не врахувала дорожню обстановку, внаслідок чого здійснила наїзд на автомобіль "ВАЗ-2107" д.н.з. НОМЕР_2, який належить позивачу ОСОБА_1.. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача було пошкоджено. Постановою Деснянського районного суду М.Чернігова від 31.01.2006р. (а.с.24) ОСОБА_2. визнана винною в порушенні правил дорожнього руху і притягнута до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Українська страхова компанія "Гарант-авто", з якою ОСОБА_2. було укладено договір страхування, здійснила страхове відшкодування шляхом оплати ремонтних робіт по ремонту автомобіля позивача.
Задовольняючи позов в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що згідно висновку НОМЕР_3 автотоварознавчого дослідження від 17.01.2006р. розмір втрати товарної вартості автомобіля позивача становить 1459 грн. 78 коп. і даний висновок відповідачами не оспорювався. Згідно п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Тому висновок суду про задоволення позову в цій частині відповідає матеріалам справи та ґрунтуються на законі.
Частково задовольняючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, судом відповідно до вимог ч.З ст.23 ЦК України правильно враховано глибину та тривалість заподіяних душевних страждань та принцип об"єктивності, розумності та справедливості при визначенні розміру грошового відшкодування.
Відповідно до п.4 ч.З ст.79 ЦПК України до витрат, пов"язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов"язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.
Як вбачається з висновку спеціаліста Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз НОМЕР_4, проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля „ВАЗ-2107", державний номер НОМЕР_5 було проведено на підставі заяви від 03 січня 2006 року, що надійшла від ОСОБА_1 (а.с. 13).
За таких обставин, суд першої інстанції безпідставно стягнув з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 261 грн. 54 коп. у відшкодування витрат за проведення експертизи, оскільки судом експертиза не призначалась, а була проведена за власної ініціативи самого позивача ОСОБА_1
Щодо рішення суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_2. на користь позивача 500 грн. витрат пов'язаних з правовою допомогою, апеляційний суд враховує, що оскільки 19 квітня 2006 р. між фізичною особою-підприємцем
ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений „договір на надання юридичних послуг та представництво особи", на підставі якого ОСОБА_4. склав позовну заяву та брав участь в судових засіданнях по даній справі, а позивач сплатив за надання такої допомоги 500 грн., то саме такий розмір підлягав стягненню з відповідачки і він узгоджується з Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. № 590 „Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави".
Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2. підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню в частині задоволення вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат на проведення експертизи. В іншій частині рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. № 590 „Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави", ст.ст. 79, 209, 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 вересня 2006 р. в частині стягнення 261 грн. 54 коп. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат за проведення експертного висновку - скасувати, відмовивши ОСОБА_1 в задоволенні цих вимог.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.