Справа № 22ц-1738/2006 р. Головуючий у 1-й інстанції - Шаповал З.О.
Категорія - цивільна Доповідач - Шевченко В.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2006 року Апеляційний суд Чернігівської області у складі'»
головуючого - Шевченка В.М.
суддів - Школьного В.В., Острянського В.І.
при секретарі - Мехед Т.О.
з участю - представника позивача Смолко О.В. та представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго" на рішення Щорського районного суду
Чернігівської області від 04 вересня 2006 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплову енергію,
встановив:
У липні 2006 року ВАТ „Облтеплокомуненерго" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2. про стягнення заборгованості за теплову енергію у розмірі 351 грн. 16 коп., посилаючись на те, що позивач надає відповідачці, що проживає за адресою АДРЕСА_1, проте остання в порушення вимог ст. 68 ЖК України своєчасно не сплачувала кошти за спожиті послуги, у зв'язку з чим у неї за період з 01.01.2003 року по 01.06.2006 року утворився борг. Також позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь понесені по справі судові витрати.
Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 04 вересня 2006 року було відмовлено в задоволенні позовних вимог ВАТ „Облтеплокомуненерго" до ОСОБА_2. про стягнення боргу за теплову енергію, та стягнуто з позивача на користь держави державне мито в розмірі 51 грн.
Суд виходив з того, що в квартирі відповідачки в 2003 році були відключенні нагрівальні прилади централізованого опалення, але після встановлення індивідуального (автономного) опалення з нею не був
переукладений договір на постачання теплової енергії за новою формою, в зв"язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню. Крім того, для пред"явления вимог про стягнення заборгованості за грудень 2002 року та січень-лютий 2003 року закінчився строк позовної давності.
В апеляційній скарзі ВАТ „Облтеплокомуненерго" просить скасувати рішення місцевого суду в зв"язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням судом норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Апелянт вказує на те, що при встановленні індивідуальної системи опалення, споживач повинен сплачувати послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку. Надання зазначених послуг відповідачем не оспорюються, що свідчить про існування між сторонами договірних відносин, що виникли на підставі ст.ст.11, 509 ЦК України. Також, апелянт зазначає, що Методика розрахунків споживання теплової енергії квартирами багатоповерхових будинків з демонтованими опалювальними приладами узгоджена та зареєстрована в Чернігівській обласній державній адміністрації. Крім того, ОСОБА_2. одержувала щомісяця квитанції з нарахуванням оплати за послуги з теплопостачання, але не оскаржувала розміри нарахувань, тобто погоджувалась з нарахованими їй сумами.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив, що у ОСОБА_2. квартирі АДРЕСА_1 встановлено індивідуальну систему опалення.
Відповідно до п.28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року №630, споживачі, які встановили у квартирі індивідуальну систему опалення, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Судом встановлено також, що позивачем при розрахунку оплати відповідачкою вартості послуг з опалення місць загального користування будинку використана методика, розробником якої є ВАТ „Облтеплокомуненерго" (а.с.37), яка не затверджена центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
За таких обставин, коли позивачем не надано належно затвердженого розрахунку оплати послуг з централізованого опалення місць загального користування, надано ним методику розрахунку не можна взяти до уваги, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_2. заборгованості за зазначені послуги в сумі 215 грн. 94 коп.
Посилання представника позивача, що методика розрахунку споживання теплової енергії квартир з демонтованими опалювальними приладами узгоджена з Чернігівською обласною державною адміністрацією, і є підставою для задоволення позовних вимог, на думку колегії суддів, виходячи із предмету доказування та заявлених позивачем вимог, не може бути допустимим засобом доказування; оскільки за чинним законодавством методику розрахунку спожитої теплової енергії в квартирах з демонтованими опалювальними приладами затверджується лише центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, яким не є обласна державна адміністрація.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість ОСОБА_2. по гарячому водопостачанню в сумі 138 грн. 77 коп. виникла за період з 21 жовтня 2002 року по 31 березня 2003 року. Виходячи з наведеного, що трирічний строк позовної давності закінчився до пред"явлення позову, суд обгрунтовано відмовив з цих підстав у стягненні заборгованості на користь позивача за минулі роки.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування чи зміни судового рішення, і висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго" - відхилити.
Рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 04 вересня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набуває чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України впродовж двох місяців з дня набуття нею законної сили.