Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 р. Справа №805/17082/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Дворникова М.С.

за участю секретаря судового засідання: Воловик Ю.В.

представника позивача: Недомовної Т.В.,

представника відповідача: Брусилової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області до Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області (далі - Управління), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції (далі - Відділ) про визнання бездіяльності щодо примусового виконання постанови начальника управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області № 21 від 19.04.2013 неправомірною.

В обґрунтування позовних вимог Управління зазначило, що після відкриття 24.06.2013 виконавчого провадження № 38626942 з примусового виконання постанови позивача № 21 від 19.04.2013 про стягнення з боржника ОСОБА_3 заборгованості у сумі 850,0 грн., відповідачем допускається бездіяльність, яка може привести до непроведення ним виконавчих дій у встановлений ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" шестимісячний строк.

Зокрема, позивач вказав, що відповідно до протоколу ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження від 27.11.2013 у матеріалах виконавчого провадження наявний виклик державного виконавця від 24.06.2013 про явку боржника для добровільної сплати суми боргу. Однак інформація в підтвердження явки боржника за цим викликом відсутня, рівно як і постанова про привід боржника через органи внутрішніх справ України; заходи щодо звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов'язань за рішенням державним виконавцем не вживалися; державним виконавцем не здійснювалося жодного запиту до відповідних установ з метою встановлення належного боржнику майна, коштів на розрахункових рахунках в установах банків, на які можливо звернути стягнення.

Крім того, за твердженнями позивача в матеріалах виконавчого провадження наявна постанова державного виконавця від 09.09.2013 про направлення постанови Управління за місцем праці боржника, однак ані доказів направлення, ані відмітки про вручення цієї постанови відсутні.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача позов не визнав, надав письмові заперечення в яких зазначив, що відповідачем проведено низку виконавчих дій, які свідчить про необґрунтованість доводів позивача відносно бездіяльності державного виконавця. Тим більш, як зазначив відповідач, станом на час розгляду справи виконавче провадження з виконання постанови Управління № 21 від 19.04.2013 триває.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

19.04.2013 Управлінням прийнято постанову № 21 про накладення на боржника адміністративного стягнення у розмірі 850,0 грн. (а.с. 6-7).

24.06.2013 відповідачем на підставі цього виконавчого документу відкрито виконавче провадження № 38626942 (а.с. 8). Постанову про відкриття виконавчого провадження направлено на адресу боржника за супровідним листом від 24.06.2013 № 16720

Постановою державного виконавця від 09.09.2013 зазначений вище виконавчий документ позивача направлено за адресою роботи боржника - до повного товариства "Ломбард Демічев і компанія".

Відсутність будь-яких доказів направлення цієї постанови до даного підприємства та його отримання, а також невиконання відповідачем виконавчого листва слугували підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує наведені нижче норми права.

Згідно з вимогами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку покладено на державну виконавчу службу.

За правилами ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 32 цього Закону передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону № 606 стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.

Сума стягнення з ОСОБА_3 складає 850,0 грн., тобто є меншою, ніж три мінімальних розміри заробітної плати, а отже відповідач правомірно допустив звернення стягнення за заробітну плату боржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 606 державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна;

8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення;

9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа;

10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;

12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку;

15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення;

16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;

18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

З приписів наведених правових норм вбачається, що для своєчасного і повного виконання рішення державний виконавець зобов'язаний вжити всіх передбачених вказаним Законом заходів, тобто якщо вжиття якогось з заходів виявиться недостатнім, державний виконавець повинен приймати інші встановлені Законом заходи, доки рішення не буди виконане в повному обсязі.

При цьому, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа (ч. 2 ст. 30 Закону № 606).

Як було зазначено, виконавче провадження № 38626942 на примусове виконання постанови позивача відкрито відповідачем 24.06.2013.

Отже, виконавчі дії з примусового виконання постанови Управілння від 19.04.2013 № 21 відповідач повинен провести до 24.12.2013.

До спливу шестимісячного строку права стягувача не можна вважати такими, що порушені з боку органів державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Таким чином звернення позивача з позовною заявою про визнання неправомірною бездіяльності Відділу щодо примусового виконання своєї постанови до 24.12.2013 є передчасним, направлено на захист прав на майбутнє та ґрунтується на припущеннях того, що до цієї дати постанову може бути не виконано, у зв'язку з чим позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 94, 105, 158-163, 167, 181 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області відмовити.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови буде складено 06 грудня 2013 року.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня її отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дворников М.С.