Справа № 2- 1546/08 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

05 грудня  2008 року     Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області

у складі:      головуючого судді  Байбара Г.А.,

при секретарі                                  Бойко Н.Є.,

за участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2«про розірвання шлюбу»,

ВСТАНОВИВ:

            Позивачка звернулася з позовом до відповідача ОСОБА_2 . про розірвання шлюбу, зареєстрованого 08 квітня 1994 року у відділі РАГС Дніпровської районної Ради народних депутатів м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис №248.

            Відповідач  у справі  позов визнав. 

             В судовому засіданні позивачка підтримувала позов та пояснила,  що з 08 квітня 1994 року вона   перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем.  Від сумісного життя  мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження. З серпня 1995 року вони припинили спільне  проживання та ведення спільного господарства. На теперішній час відповідач проживає у м.Нікополі, має іншу сім'ю та неповнолітню дитину.  Вважає, що не має жодних підстав  для їх примирення, оскільки  сім'я розпалася остаточно.

Відповідач в судовому засіданні пред'явлений до нього  позов визнав, дав пояснення аналогічні поясненням позивачки. Проти розірвання шлюбу не заперечує. 

Вислухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов ОСОБА_1 . підлягає задоволенню.

            В судовому засіданні встановлено,  що сторони  знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 08 квітня 1994 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу, виданим відділом  РАГС Дніпровської районної Ради народних депутатів м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис №248 (а.с.5).

Сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, про що свідчить свідоцтво про його народження (а.с.6), який проживає з позивачкою. 

Сторони не підтримують сімейно-шлюбних  відносин  з 1995 року, на примирення не згодні, наполягають  на розірванні шлюбу.  

Згідно ст. 104  СК України  шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

У відповідності  до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок  його розірвання  за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, який  згідно ст. 112 ч.2 СК України  ухвалює рішення про розлучення, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя  подружжя  та збереження шлюбу суперечить  інтересам одного з них.

Суд вважає, що збереження шлюбу не доцільно, і це б суперечило інтересам сторін у справі.

Суд також вважає, що витрати, пов'язані з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС, належить стягнути  з відповідача. 

Неповнолітній син  після розірвання шлюбу залишиться проживати з позивачкою. 

Керуючись ст. 104, 105, 110, 112  СК  України, ст. ст. 8,10, 60,  212-215 ЦПК України, суд,

          ВИРІШИВ:

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,  який був зареєстрований 08 квітня 1994 року у відділі РАГС Дніпровської районної Ради народних депутатів м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис №248.

 При видачі свідоцтва  про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 державне мито на користь держави в сумі 17 грн., а ОСОБА_1 від сплати держаного мита звільнити.   Рішення може бути оскаржено в апеляційному  порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 -  денний строк з дня  проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії в апеляційну інстанцію, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:                                                            Г.А. Байбара