АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/11273/13 Справа № 202/18376/13 Головуючий у 1 й інстанції - Слюсар Л.П. Доповідач - Максюта Ж.І.
Категорія 27
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого: Максюти Ж.І.,
суддів : Кочкової Н.О., Слоквенка Г.П.
при секретарі: Кулику О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»
на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2013 року
по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання та використання кредитних карток ,-
ВСТАНОВИВ:
У січні 2013 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 18.01.2008 року між ЗАТ КБ «Кредит- Дніпро», правонаступником якого є ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання та використання кредитних карток з дозволеним лімітом НОМЕР_1.
Згідно п. 12 Анкети-заяви Банк надав Відповідачу кредитну карту VISA ISTENT ISSUE з кредитним лімітом 5 000,00 гривень, було встановлено процентну ставку за користування кредитним лімітом в розмірі 24% річних (п. 12 Анкети-заяви). Строк дії карти - до 31.12.2008 року. Станом на 14.12.2012 року заборгованість ОСОБА_3 перед ПАТ « Банк Кредит Дніпро» за договором становить 6617,39 грн., в тому числі: сума несплаченої частки кредиту - 2967,87 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами - 3151,63 грн.; сума інфляції заборгованості за користування кредитними коштами згідно п.2 ст.625 ЦК України - 135,57 грн.; три відсотки річних за несвоєчасну сплату кредиту згідно п.2 ст.625 ЦК України -99,33 грн.; сума інфляції заборгованості за несвоєчасну сплату відсотків, згідно п.2 ст.625 ЦК України - 133,28 грн.; три відсотки річних за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків відповідно п.2 ст.625 ЦК України -129,70 грн.
Просили суд: стягнути з ОСОБА_3 користь ПАТ « БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» заборгованість за Договором про надання та використання кредитних карток з пільговим періодом кредитування НОМЕР_1 від 18.01.2008 року у сумі 6617,39, в тому числі: 2967,87 грн. -сума несплаченої частки кредиту; 3151,63 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами; 135,57 грн. - сума інфляції заборгованості за користування кредитними коштами згідно п.2 ст.625 ЦК України;
99,33 грн. - три відсотки річних за несвоєчасну сплату кредиту згідно п.2 ст.625 ЦК України; 133,28 грн. - сума інфляції заборгованості за несвоєчасну сплату відсотків, згідно п.2 ст.625 ЦК України; 129,70 грн. - три відсотки річних за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків відповідно п.2 ст.625 ЦК України; розірвати договір про надання та використання кредитних карток з пільговим періодом кредитування НОМЕР_1 від 18.012008 року, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ „Банк Кредит Дніпро"; стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро» витрати, пов'язані з поданням позовної заяви -судовий збір у сумі 214,60 гривень.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2013 року було відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк Кредит Дніпро».
Не погодившись з вищевказаним рішенням, ПАТ «Банк Кредит Дніпро» звернулося до суду з апеляційною скаргою.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким частково задовольти позовні вимоги ПАТ «Банк Кредит Дніпро», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, заявлених позовних вимог в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін відповідно до ст. 308 ЦПК України, з наступних підстав.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що 18.01.2008 року між Закритим Акціонерним Товариством комерційним банком «Кредит- Дніпро», правонаступником якого є Публічне Акціонерне Товариство «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання та використання кредитних карток з дозволеним лімітом НОМЕР_1, згідно п. 12 Анкети-заяви Банк надав Відповідачу кредитну карту VISA ISTENT ISSUE з кредитним лімітом 5 000,00 гривень, зі сплатою за користування ним відсотків у розмірі 24 % річних з кінцевим терміном дії картки 31.12.2008 року.
Як вказав в позовній заяві позивач у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_3 умов договору заборгованість перед ПАТ «Банк Кредит Дніпро » за договором станом на 14.12.20012 року становить 6617,39 грн., в тому числі: сума несплаченої частки кредиту - 2967,87 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами - 3151,63 грн.; сума інфляції заборгованості за користування кредитними коштами згідно п.2 ст.625 ЦК України - 135,57 грн.; три відсотки річних за несвоєчасну сплату кредиту згідно п.2 ст.625 ЦК України -99,33 грн.; сума інфляції заборгованості за несвоєчасну сплату відсотків, згідно п.2 ст.625 ЦК України - 133,28 грн.; три відсотки річних за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків відповідно п.2 ст.625 ЦК України -129,70 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд 1 інстанції виходив із того, що початок перебігу строку позовної давності за зверненням ПАТ «Банк Кредит-Дніпро» до відповідачки за договором розпочався 31.12.2008 року ( п.10.1 Правил надання та використання кредитних карток Банку « Кредит-Дніпро») , а з вимогами про стягнення заборгованості позивач звернувся тільки у січні 2013 року, тож, відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив строку позовної давності є підставою для відмови в позові.
Вказані висновки зроблені судом без порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки згідно із ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Як вбачається з матеріалів справи кінцевим терміном дії картки є 31.12.2008 року, що є початком перебігу позовної давності, 3-річний термін сплинув 31 грудня 2011 року, а з позовом Банк звернувся 02 січня 2013 року, при цьому не зазначив жодної поважної причини його пропуску.
Крім того, договір НОМЕР_1 від 18 січня 2008 року, укладений між сторонами є споживчим, а відповідно до п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" враховуючи положення пункту 7 частини 11 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Доводи апеляційної скарги про те, що зобов'язання відповідача перед банком не припинені, оскільки припиняються виконанням, проведеним належним чином - протирічать п. 10.1. «Правил надання та використання кредитних карток Банку « Кредит-Дніпро» та п.7 ч. 11 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", тому не можуть бути взяті до уваги.
За таких обставин суд 1 інстанції правильно відмовив у задоволенні позову, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки, в основному, зводяться лише до цитування норм діючого законодавства та переоцінки доказів по справі, хоча згідно із ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду 1 інстанції.
Судом 1 інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі наданих доказів, підстав для виходу за межі апеляційної скарги не вбачається, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» - відхилити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий:
Судді: