ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Теребовлянський районний суд Тернопільської області

18.06.2008   року

в складі головуючого суду Макарика В.Я. при секретарі Пасько Л.Р. з участю прокурора  Борисяка А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Теребовлі

кримінальну справу про обвинувачення: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Ляшківка Царичанського району  Дніпропетровської    області, жителя (без реєстрації) АДРЕСА_1, громадянин України, неодруженого, не працюючого, з середньою освітою, раніше судимого а саме:

1)      1990 року Амур-Нижньодніпровським районним судом

2)      м. Дніпропетровська за ст. 238 "б", "в" КК України (в

3)      редакції від 28.12.1960 року) його було визнано винним і

4)      обрано йому міру покарання у вигляді 2 років 7 місяців

5)             позбавлення волі;

6)      1995 року Амур-Нижньодніпровським районним судом

7)   м. Дніпропетровська за ст. 229-6 ч.  1  КК України (в

8)      редакції від 28.12.1960 року) його було визнано винним і

9)      обрано   йому   міру   покарання   у   вигляді   6   місяців

10)  позбавлення волі;

11)  1996 року Амур-Нижньодніпровським районним судом

12)м. Дніпропетровська за ст. 229-6 ч. 2 КК України (в

13)  редакції від 28.12.1960 року) його було визнано винним і

14)  обрано   йому   міру   покарання   у   вигляді   2   років

15)  позбавлення волі;

16)  27     квітня     1998     року     Амур-Нижньодніпровським

17)  районним судом м. Дніпропетровська за ст.  140 ч.  1,

18)  ст. 229-6 ч. 2 КК України (в редакції від 28.12.1960 року)

19)  його було визнано винним і обрано йому міру покарання

20)  у вигляді 3 років позбавлення волі; звільнився 17.11.2000

21)  року по відбуттю строку покарання;

5)   22    червня   2001    року    Амур-Нижньодніпровським

районним судом м. Дніпропетровська за ст. 196-1 ч. 2,

ст. 140 ч. 2, ст. 140 ч. З, ст. 229-6 ч. 2 КК України (в

редакції від 28.12.1960 року) його було визнано винним і

обрано йому міру покарання у вигляді 3 років 3 місяців

позбавлення     волі;     постановою     Синельниківського

місцевого суду Дніпропетровської області від 25.06.2003

року    його   було   умовно-достроково    звільнено   від

покарання у вигляді позбавлення  волі  на невідбутий

строк 11 місяців Ібднів,-

за ст.185 ч.2 КК України

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2008 року близько 20 год. ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшов по місцю проживання г-ки ОСОБА_2, жителькиАДРЕСА_2. У вказаний час ОСОБА_1 зі згоди ОСОБА_2. зайшов в приміщення житлового будинку, де у кімнаті присів на диван та почав переглядати телевізійні програми.

Окрім ОСОБА_1. та ОСОБА_2., в приміщенні кімнати житлового будинку знаходилася ще малолітня внучка останньої - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка через короткий період часу зі згоди ОСОБА_2. почала гратися гаманцем останньої, у якому знаходилися грошові кошти на загальну суму 800 (вісімсот) гривень.

В цей же час, ОСОБА_1, побачивши у малолітньої ОСОБА_3 гроші, вирішив їх при нагоді, у випадку відсутності у кімнаті ОСОБА_2., таємно викрасти та використати їх в особистих цілях. Через декілька хвилин ОСОБА_2. по природній потребі вийшла із приміщення житлового будинку на вулицю, при цьому залишила ОСОБА_1. одного у кімнаті (малолітня ОСОБА_3. на той час уже спала на ліжку).

Перебуваючи у кімнаті житлового будинку, ОСОБА_1 скориставшись тим, що власниця будинку залишила його одного у кімнаті, реалізуючи свій раптово витиснувший злочинний намір, а саме на вчинення таємного викрадення грошей що належать ОСОБА_2., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, таємно, переслідуючи корисливі мотиви, вчинив крадіжку 800 (восьмисот) гривень із гаманця, який знаходився на ліжку під подушкою, після чого пустий гаманець поклав знову під подушку.

Коли через декілька хвилин до кімнати зайшла ОСОБА_2., то ОСОБА_1, попрощавшись із останньою, безперешкодно вийшов із викраденими грошима із житлового будинку . В подальшому, ОСОБА_1 викраденими грошима потерпілої ОСОБА_2. розпорядився на свій власний розсуд, витративши їх на придбання продуктів харчування та алкогольних напоїв, які сам і спожив.

Підсудний ОСОБА_1, в судовому засіданні вину свою у вчиненому злочині визнав повністю та пояснив, що погоджується з обвинуваченням яке йому пред'явлено органами досудового слідства та просить слухати справу без дослідження доказів показавши , що 20 лютого 2008 року в після обідню пору він в сільському магазині с. Дарахів придбав пляшку горілки, ємністю 0,5 літра, яку і розпив біля магазину. Коли була приблизно 20 год., він вирішив піти до громадянки ОСОБА_2 та подивитися у неї телевізор, що і зробив. В цей час у будинку у кімнаті знаходилися г-ка ОСОБА_2 та її малолітня внучка ОСОБА_3. До будинку його впустила сама ОСОБА_2. В подальшому, коли він зайшов до кімнати, то сів на диван і почав дивитися телевізор. ОСОБА_2. та її внучка ОСОБА_3 в той час сиділи на ліжку. Через декілька хвилин ОСОБА_3 почала гратися грошима та гаманцем, які їй дала ОСОБА_2. Біля 21 год., ОСОБА_2. вийшла з кімнати та пішла на вулицю в туалет. її внучка ОСОБА_3 на той час уже заснула на ліжку. За час відсутності у кімнаті г-ки ОСОБА_2., він вирішив вкрасти з її будинку гроші, а саме гроші, що знаходилися у гаманці під подушкою на ліжку, що і зробив. Так, він витягнув з-під подушки гаманець і коли він його розщібнув, то побачив там 50-гривневі купюри. Після цього він витягнув із гаманця усі гроші та поставив їх собі у кишеню куртки, а гаманець поклав знову під подушку. Коли через 5 - 10 хв. до кімнати повернулася ОСОБА_2., то він ще пробув у будинку приблизно 1 -2 хв. та, попрощавшись, пішов на вулицю. Вже на вулиці він перелічив гроші, які ним були викрадені, і виявилося, що всього ним було викрадено 800 гривень, які він в подальшому потратив на власний розсуд.

Також підсудний пояснив, що він повністю розкаюється у тому, що вчинив цей злочин, до його вчинення його підштовхнула випита горілка та бажання отримати легкі гроші, а тому він і вчинив крадіжку.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненому злочині самим підсудним ОСОБА_1, його вина доводиться матеріалами кримінальної справи, які в судовому засіданні не досліджувалися, оскільки показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

Оцінюючи зібрані докази у їх сукупності ,суд вважає, що дії підсудного     підпадають під ст. 185 ч.2 КК України, оскільки він таємно викрав чуже майно, за ознакою повторності.

Призначаючи міру покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу яка вчинила злочин, що у вчиненому розкаявся, що потерпіла притензій матеріального характеру не має та просить його суворо не карати з іншого боку суд враховує те, що підсудний вчинив рецидив злочину, що злочин вчинив будучи у нетверезому стані, негативну характеристику по місцю проживання, а тому суд вважає, що підсудному ОСОБА_1, слід обрати міру покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нових злочинів.

Керуючись ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винним  ОСОБА_1 за ст. 185 ч.2 КК України і призначити йому міру покарання на два роки позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу змінити на утримання під вартою, взявши під варту негайно в залі судового засідання, а відбуття покарання рахувати з 18.06. 2008 року.

На вирок може бути подана апеляція до Тернопільського апеляційного суду протягом 15 діб через Теребовлянський районний суд.

СУДЦЯ: