Номер провадження № 22-ц/785/8596/13

Головуючий у першій інстанції Коблова О.Д.

Доповідач Ващенко Л. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Ващенко Л.Г.

суддів - Вадовської Л.М., Плавич Н.Д.

при секретарі - Орловій С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса, третя особа: територіальна Державна інспекція з питань праці в Одеській області про перерахунок щомісячного відшкодування шкоди і стягнення доплати,

ВСТАНОВИЛА:

11.02.2013 року, ОСОБА_2, звернувся із позовом про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного відшкодування шкоди і встановити щомісячні страхові виплати з 01.03.2013 року у розмірі 2 831,69 гривень, а також стягнення доплати у розмірі 151 990,62 гривень за перод з 01.01.2004 року по 28.02.2012 року, зазначаючи, що у грудні 1981 року він тримав трудове каліцтво і був визнаний інвалідом 3 групи. До 2001 року шкода виплачувалось за місцем роботи. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 26.10.2001 року щомісячне відшкодування було визначено у сумі 190,42 гривень. З 2002 року відшкодування шкоди здійснює відповідач.

Посилаючись на те, що позивач має право на перерахунок сум відшкодування за період з січня 2004 року по лютий 2013 року відповідно до ст. 1197 ЦК України, позивач

просив позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала.

Представник третьої особи не приймав участі у судовому засіданні у суді першої інстанції.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 24.09.2013 року у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на незаконність рішення суду, у тому числі на те, що суд не застосував норми ст. 1197 ЦК України.

У засіданні колегії суддів: позивач і його представник скаргу підтримали; представник третьої особи скаргу не визнав.

Відповідач у засідання колегії суддів не з'явився.

Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін на підставі ст. 308 ЦПК

України.

Згідно зі ст. 308 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і

2

залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення із додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд, відмовляючи у позові виходив з того, що позивач має право на вішкодування шкоди внаслідок отриманого трудового каліцтва на підставі спеціального закону - Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року №1105-ХІУ (далі-Закон від 23.09.1999 року).

Висновок суду у цій частині відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Встановлено, що 08.12.1981 року із позивачем стався нещасний випадок на виробництві і за висновком МСЕК від 29.03.1982 року позивача визнано інвалідом 3 групи (а.с.7-14).

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 26.10.2001 року визначено розмір відшкодування у зв'язку із каліцтвом щомісячно у сумі 190,42 гривень (а.с.15).

Позивач, з 2002 року знаходиться на обліку у відповідача, який сплачує йому страхові виплати (а.с.17-26).

З вересня 2012 року розмір страхової впилати позивача станове 1 075,98 гривень на місяць (а.с.26).

Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання здійснюється згідно із законодавством про страхування від нещасного випадку, зокрема, на підставі ст. 29 Закону від 23.09.1999 року.

Відповідно до ст. 999 ч.2 ЦК України, до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосувуються положення ЦК України, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Стаття 29 Закону від 23.09.1999 року є спеціальною нормою, яка регулює питання перерахунку сум страхування.

Оскільки ст. 1197 ЦК України у частині обчислення середньої заробітної плати потерпілого для розрахунку страхових виплат суперечить ст. 34 Закону від 23.09.1999 року, зазначена стаття ЦК України не підлягає застосуванню до відносин, які виникли із обов'язкового державного соціального страхування.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи позивача у скарзі стосовно того, що перерахунок повинен здійснюватись з 2004 року на підставі ст. 1197 ЦК України, не заслуговують на увагу, оскільки не грунтуються на законі.

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у позові, рішення суду відповідає вимогам закону, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу, а рішення суду залишає без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко

Л.М. Вадовська

Н.Д. Плавич