Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 121/7437/13-а
03.12.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Кобаля М.І. ,
Кондрак Н.Й.
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Прищепа О.І.) від 07.10.13 у справі № 121/7437/13-а,
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим (вул. Садова, 4-а, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)
про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2013 позовну заяву ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнато протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим № 38 від 15 липня 2013 року щодо відмови судді у відставці ОСОБА_2 у перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з грошового утримання працюючого судді.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 у зв'язку зі зміною розміру грошового утримання діючого судді Ялтинського міського суду АР Крим з 01 січня 2013 року з урахуванням довідки № 02-23/830 від 21 червня 2013 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим виплатити недосплачену суму щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2013 та направити справу на розгляд до Окружного адміністративного суду АР Крим.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим, проведено необхідні підготовчі дії, передбачені статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, які достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2013 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.
Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Горошко Н.П. на суддю Кобаля М.І.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 03.12.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Судова колегія, розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Постанови Верховної Ради України № 2576-Ш від 21 червня 2001 року, і виданого на її підставі Наказу Начальника Головного управління юстиції Мінінстрства юстиції в АР Крим від 23 червня 2001 року, ОСОБА_2, працювала на посаді судді в Ялтинському міському суді АР Крим.
Так, наказом Голови Ялтинського міського суду АР Крим від 15 травня 2012 року, виданого на підставі Постанови Верховної ради України від 12 квітня 2012 року, позивача було звільнено з займаної посади у зв'язку із поданням заяви про відставку відповідно до ст.109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з заявою позивача, відповідачем здійснено перерахунок довічного грошового утримання з 03 червня 2013 року, і призначене до сплати в розмірі 10502,40 гривень щомісячно. Дану суму було обчислено з посадового окладу в розмірі 13128 гривень станом на 30 квітня 2012 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 05 липня 2013 року, позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим із заявою про перерахунок призначеного їй довічного грошового утримання, посилаючись на довідку Управління Державної судової адміністрації України в АРК від 21 червня 2013 року, згідно із якою, суддівська винагорода яка має бути врахована при перерахунку становить 17205 гривень.
Проте, рішенням Управління Пенсійного фонду № 38 від 15 липня 2013 року, позивачу відмовлено у такому перерахунку, з тих підстав, що положення п.4 ст.138 закону України «Про судоустрій та статус суддів» в частині перерахунку довічного грошового утримання в разі зміни грошового утримання діючих суддів, розповсюджується лише на діючих суддів Конституційного Суду України.
У відповідності до частини першої статті 126 Конституції України, Конституція і закони України повинні гарантувати незалежність і недоторканість суддів, до яких гарантій відноситься і обов'язок держави забезпечувати фінансування і належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Частиною 5 ст.109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що за суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.
Пунктом 8 ч.4 ст.47 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що незалежність суддів забезпечується належним матеріальним та соціальним його забезпеченням.
Відтак, до складу такого входить і довічне грошове утримання.
Частинами 2, 4 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначено, що суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". У разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
Таким чином, враховуючи встановлені законом гарантії незалежності суддів усіх ланок, гарантії виплати і перерахунку довічного грошового утримання розповсюджують свою дію і на суддів місцевих судів у відставці.
З тих підстав, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і розмір пенсії колишнього державного службовця, залежить від суми грошового утримання діючого судді, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виходячи з принципу єдності статусу суддів, у разі підвищення розміру грошового утримання діючого судді має здійснюватись і перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Так, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції врахував правові позиції Конституційного Суду України, який у своєму рішенні № З-рп/2013 від 1-2/2013 визнав неконституційними положення абзацу другого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-\/І, зі змісту якого вбачається, що виплата суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої, третьої статті 42 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ та без проведення інших перерахунків, передбачених законодавством.
Так, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Закон №3668, поширюючи дію положень абзацу другого пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення", як вбачається з їх змісту, на правовідносини щодо виплати суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), залишив незмінним зміст права на пенсію та щомісячне довічне грошове утримання судців, але звузив обсяг цього права та встановив обмеження в перерахунках передбачених законами України пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, чим знизив досягнутий рівень гарантій незалежності суддів.
Крім того, визнанні неконституційними положення частини третьої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону № 3668, у зв'язку із чим, підлягає застосуванню частина третя статті 138 закону № 2453 в редакції до змін, внесених законом № 3668, а саме «щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років, розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Зокрема, наведені правові тези, обумовлюють можливість збільшення довічного грошового утримання судді без обмеження його граничного розміру, що у свою чергу забезпечує один з принципів незалежності суддів.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
З огляду на вищенаведене, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення Управління Пенсійного фонду не відповідає наведеним приписам закону, дане рішення підлягає скасуванню, відповідач має здійснити позивачу перерахунок довічного грошового утримання, враховуючи зміну грошового утримання діючого судді Ялтинського міського суду з урахуванням наданої нею довідки 02-23/830 від 21 червня 2013 року, виплативши недосплачену суму довічного грошового утримання.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим - залишити без задоволення.
2.Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 07.10.13 у справі №121/7437/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська
Судді підпис М.І. Кобаль
підпис Н.Й. Кондрак
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.А.Щепанська