АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження 22-ц/790/7252/13 р. Головуючий 1 інстанції Степаненко Г.І.

Справа № 615/591/13-ц Доповідач: Коваленко І.П.

Категорія: аліменти

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Коваленко І.П

суддів - Коровіна С.Г., Довгаль А.П.

при секретарі - Москаленко Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 08 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів,

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів.

В обґрунтування своїх вимог посилала на те, що 11 листопада 1995 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який було розірвано 23 серпня 2000 року відділом РАЦС Жовтневого районного управління юстиції м. Харкова.

В шлюбі народилася дитина, донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу залишилася проживати з нею.

Рішенням Люботинським міським судом Харківської області від 4 січня 1999 року було стягнуто з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку на її користь.

На підставі вказаного рішення судом було видано виконавчий лист № 2-61/99 року, який був поданий до відділу ДВС Валківського РУЮ Харківської області для примусового виконання.

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах ВДВС Валківського РУЮ Харківської області в період з 01 січня 2002 року по 01 листопада 2013 року ОСОБА_2 повинен був виплатити на її користь аліменти загальною сумою 23 450 гривень 11 копійок, але фактично ним вказаний період була сплачена загальна сума в розмірі 3559 гривень 68 копійок, яку він виплачував спонтанно, не відповідно до розрахунку відділу ДВС, та не щомісяця, як це передбачено законодавством.

В зв'язку з чим просила стягнути з відповідача суму 345 086 гривень за період з 01 січня 2012 року по 01 травня 2013 року, про що додала розрахунок заборгованості і пояснила, що нею була вирахувана сума неустойки (пені) від суми несплачених аліментів на заборгованість по аліментах. Під час визначення розміру неустойки (пені) вона керувалася тим, що пеня може нараховуватися тільки на ту суму заборгованості, яка виникла після січня 2004 року - дати прийняття чинного Сімейного кодексу України. Так, за її розрахунками період з 01 січня 2004 року по 01 грудня 2012 року сума неустойки, яку ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити на її користь складає 313 448 гривень.

Протягом останніх 14 років вона самостійно виховує дитину, на протязі цього часу дитина часто хворіла, батько не приймав участі в її лікуванні, піклуванні та розвитку. Крім того, відповідач всілякими шляхами приховував свої заробітки з метою невиконання рішення суду про стягненню аліментів на її користь на утримання дитини.

В судовому засідання позивачка позов підтримала, просила задовольнити позов в повному об'ємі, стягти суму неустойки (пені) в розмірі 313 848 гривень.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що він виплачує аліменти згідно виконавчого листа, але в даний час на його утриманні знаходиться ще троє дітей від іншого шлюбу, одна дитина є інвалідом. Крім того, він матеріально допомагає батькам у яких незначна пенсія. Не по його вині виникла заборгованість по аліментах, заробітну плату він отримує нерегулярно.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 08 жовтня 2013 року позов задоволений частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) від суми несплачених аліментів в розмірі 11 628 грн. 92 коп., та судовий збір на користь держави в розмірі 229 грн. 40коп..

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 196 Сімейного кодексу України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотку від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Судом встановлено, що 11 листопада 1995 року сторони зареєстрували шлюб, який зареєстрований у відділі РАЦС Люботинського міського управління юстиції Харківської області.

23 серпня 2000 року шлюб між ними розірвано, про що свідчить копія свідоцтва про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_1 виданого 06 жовтня 2005 року (повторно) відділом реєстрація цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції міста Харкова, актовий запис № 282.

В сім'ї сторін народилася дитина донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить копія свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2, виданого 12 грудня 2006 року Гонтово - Ярською сільською радою Валківського району Харківської області, актовий запис № 05.

Дитина після розірвання шлюбу залишилася проживати разом з матір'ю.

04 січня 1999 року Люботинським міським судом Харківської області було прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини усіх видів заробітки користь позивачки.

На підставі вказаного рішення судом було видано виконавчий лист № 2-61/99 року, який одразу ж поданий до ВДВС Валківського РУЮ Харківської області, для примусового виконання.

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах ВДВС Валківського РУЮ Харківської області в період з 01 січня 2002 року по 01 травня 2013 року ОСОБА_2 повинен виплатити на користь позивачки аліменти загальною сумою 21999 гривень 83 копійки, але фактично ним за вказаний період була сплачена загальна сума в розмірі 3559 гривень 68 копійок, які виплачував не у відповідності до розрахунку відділу ДВС, та не кожного місяця, я передбачено законодавством.

Згідно розрахунку заборгованості позивачки з 01 січня 2004 року по 01 травня 2013 року сума неустойки (пені) від суми несплачених аліментів на заборгованість по аліментам ОСОБА_2 складає 345086 гривень.

Визнаючи суму неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів судом першої інстанції обґрунтовано було враховано стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, оскільки він має незначний розмір заробітної плати, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, одна дитина є інвалідом, та визначив суму пені за прострочення виплати аліментів в розмірі 11 628 гривень 92 копійки за період з 2010,2011,2012 років по квітень 2013 року.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 08 жовтня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -