Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-1402/2006р. Головуючий у першій
інстанції Завгородня Л.М.
Категорія 36 Доповідач у апеляційній
інстанції Водяхіна Л.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2006 року колегія судової палати з цивільних
справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Кілочка В.П.,
суддів - Водяхіна Л.М., Коваленко О.Ю.,
при;секретарі - Федоніні Є.О.
за участю - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 28 вересня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 з тих підстав, що їхній син ОСОБА_3 з травня 2004 року по березень 2005 року і з липня 2005 року по жовтень 2005 року проживав і знаходився у нього на повному матеріальному забезпечені, в зв'язку з чим просить стягнути з відповідачки аліменти в розмірі 4800 грн.
Рішенням місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 28 вересня 2006 року ОСОБА_1 у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги. Вважає, рішення незаконним та необгрунтованим. Вказує, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і вважає, що оскільки їхній син проживав у нього, то заборгованості по аліментам перед відповідачкою у нього нема і вона повинна платити аліменти йому.
В заперечені на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить рішення суду залишити без змін.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає, відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_4 є батьком неповнолітнього ОСОБА_3, 1995 року народження (а. с. 4) . З травня 2004 р. по березень 2005 р. і з липня 2005 р. по жовтень 2005 р. ОСОБА_3, у зв'язку з переходом в іншу школу, проживав у позивача і знаходився на його утримані.
З жовтня 2005 p. і до теперішнього часу він проживає з матір'ю ОСОБА_2
Крім того, відповідно до рішення місцевого суду Гагарінського району від 13.05„2004р. позивач зобов'язаний виплачувати аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітнього сина у розмірі 100 грн. щомісячно, але згідно довідки - розрахунку (а.с.18), зобов'язання свої не виконує і має заборгованість по аліментам у сумі 2012,90 грн.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Ураховуючи викладене, а також те, що дитина якийсь час проживала з батьком, позивач не позбавлений можливості оспорювати у судовому порядку виниклу заборгованість по сплаті аліментів на утримання дитини.
Керуючись ст.ст. 303 - 315 ЦПК України, судова колегія, -
У X В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 28 вересня 2006р. залишити без'змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий:
Л.М.Водяхіна