ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 рокум. Львів№ 876/1181/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Савицької Н.В.

суддів: Запотічного І.І., Шавеля Р.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В :

14.10.2011 року позивач звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати його нарахувати та виплатити державну пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.04.2011 року по 31.09.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що йому як особі яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеної до 1 категорії, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячно повинна нараховуватись та виплачуватись державна пенсія в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 50 цього Закону, особам, що віднесені до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія у розмірі 50 % від мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідач в порушення норм закону державну та додаткову пенсії нараховував та виплачував у значно меншому розмірі.

Оскарженою постановою прийнятою в порядку скороченого провадження, адміністративний позов задоволено. Суд визнав дії пенсійного органу щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії відповідно до ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними.

Крім цього, суд визнав за позивачем право на отримання основної та додаткової пенсії як інваліду, інвалідність якого пов'язана з виконанням ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у розмірах основної не менше шести мінімальних пенсій за віком та додаткової у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком визначених ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Також, суд зобов'язав відповідача провести позивачу перерахунок та виплату з 01.04.2011 року до 31.09.2011 рік державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку, що що розмір державної пенсії має бути не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, а додаткової пенсії 50% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично виплачених сум. Суд допустив постанову до негайного виконання.

Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що оскільки відповідач не є розпорядником бюджетних коштів, то відповідно нарахування та виплата позивачу додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, здійснювались в межах виділених на це коштів та згідно чинного на момент проведення виплати бюджетного законодавства.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Враховуючи те, що постанова суду першої інстанції прийнята в порядку скороченого провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст.197 КАС України розгляд даної справи судом апеляційної інстанції здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, та останньому встановлено 3 групу інвалідності.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 3 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Статтею 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

Частиною третьою ст. 67 цього ж Закону визначено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.

Враховуючи викладені положення Закону, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на отримання державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач всупереч вимог даного Закону позивачу державну пенсію нараховував та виплачував у значно меншому розмірі, а ніж це передбачено вказаним вище Законом, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду з урахування ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Разом з тим, суд першої інстанції не обґрунтовано та з порушенням норм процесуального права, не залишив частину позовних вимог позивача без розгляду, у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду, а відмовив в його задоволенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач із адміністративним позовом до суду звернувся 14.10.2011 року, тобто із пропуском строку звернення до суду та не просив його поновити.

Враховуючи те, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд апеляційної інстанції вважає, що у відповідності до ст. 100 КАС України позовні вимоги в частині пропуску шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, а саме за період з 01.04.2011 року по 13.04.2011 року, слід залишити без розгляду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягаю до задоволення за період з 14.04.2011 року по 22.07.2011 року включно, оскільки відповідно до постанови КМУ N 745 від 06.07.2011 року (набрала чинності з 23.07.2011 року), яка прийнята на виконання Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», норми і положення ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Суд не може взяти до уваги посилання апелянта на те, що відповідач не є розпорядником бюджетних коштів, а фінансування виплат, пов'язаних із застосуванням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводиться із державного бюджету, оскільки відсутність фінансування з державного бюджету коштів на витрати пов'язані із виплатою позивачу передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплат, не може бути підставою для невиконання вимог Закону.

Дана правова позиція суду, узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 08 листопада 2005 року в справі «Кечко проти України» зазначив, що держава самостійно визначає, які надбавки виплачувати своїм працівникам з бюджету. Держава може вводити, припиняти або закінчувати виплату цих надбавок. Проте, якщо правове положення, що діє, передбачає виплату певних надбавок, і дотримані всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідне положення є таким, що діє (п. 23). Одночасно Європейський Суд з прав людини не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність засобів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п. 26).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Разом з тим, суд помилково допустив постанову до негайного виконання в повному обсязі, оскільки, в даному випадку слід застосовувати приписи п.1 ч.1 ст.256 КАС України, яка є спеціальною для цієї категорії справ.

Вказана норма передбачає негайне виконання постанов суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів лише у межах суми стягнення за один місяць.

З огляду на те, що судом першої інстанції рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Керуючись ст. ст. 11, 99, 100, 183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області - задовольнити частково.

Постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 листопада 2011 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком та щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 14.04.2011 року по 22.07.2011 року включно, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком визначеного відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком та щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 14.04.2011 року по 22.07.2011 року включно, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком визначеного відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених за вказаний період сум.

Допустити постанову до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, в частині позовних вимог за періоди з 01.04.2011 року по 13.04.2011 року включно - залишити без розгляду.

Постанова апеляційного суду є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий-суддя :Савицька Н.В.

Судді : Запотічний І.І.

Шавель Р.М.