Апеляційний суд міста Севастополя

Справа  №  22ц-1388/2006р.                                              Головуючий  у  першій

інстанції   Балюкова  К.Г.

Категорія  2 6                                                                        Доповідач  у  апеляційній

інстанції  Водяхіна  Л.М.

УХВАЛА

14    грудня    2006    року    колегія    судової    палати    з    цивільних справах  Апеляційного  суду  міста     Севастополя  в  складі:

головуючого                    -     Клочка   В.П.,

суддів                               -     Водяхіної  Л.М.,   Коваленко  О.Ю.,

при  секретарі                  -     Федоніні  Є.О.,

за    участю    представників     позивача     -     ОСОБА_1,

ОСОБА_2,    державного    нотаріус   Четвертої    державної

нотаріальної контори - ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 25 жовтня 2006 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа і Ко» до ОСОБА_4 , 3-ї  особи - Державний нотаріус Четвертої державної нотаріальної контори ОСОБА_3, про визнання недійсним свідоцтва  про  право  на  спадщину  за  законом,   -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю

«Альфа і Ко» (далі - ТОВ «Альфа і Ко») звернулось до суду з

позовом до ОСОБА_4, 3-ї особи - Державного нотаріуса

Четвертої державної нотаріальної контори ОСОБА_3 та

просило суд визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину

за законом реєстрові номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2, видані на ім'я

відповідача ОСОБА_4 по підставах ст.1301 ЦК України, як

такі, що містять недостовірні відомості, не відповідають

вимогам ст.ст.115 ЦК України, 85,167 Господарського кодексу

України, ст.ст.12,13 Закону України «Про господарські

товариства», ст.26 Закону України «Про власність», а також такі,

що ущемляють права власника майна (будівля готелю з

мансардою по АДРЕСА_1) - ТОВ „Альфа і

Ко". Вимоги мотивовані тим, що: в свідоцтві № НОМЕР_2 не

зазначена частка в засновницькому фонді яка належала

спадкодавцю                            та                                      спадкується  спадкоємцем,                                       містяться

недостовірні відомості щодо складання даної частки із будівлі готелю з мансардою по АДРЕСА_1, яка на час смерті спадкодавця ОСОБА_5 їй не належала; вимоги в частині визнання недійсним свідоцтва № НОМЕР_1 мотивовані тим, що в ньому також не зазначена частка у установчому фонді, а також тім, що у разі спадкування корпоративного права у вигляді частки в засновницькому фонді ТОВ „Альфа і Ко", згідно п.206 Інструкції    про    порядок    вчинення    нотаріальних    дій    нотаріусами

2

України, повинно було видане лише одне свідоцтво, а ні два окремих на загальну суму внеску. Вказували, що видання двох окремих свідоцтв, з зазначенням в одному з них нерухомого майна вказують на спадкування відповідачем нерухомого майна, оскільки тільки в даному випадку підлягає видачі окреме свідоцтво на кожний  об'єкт  нерухомості.

Рішенням місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 25 жовтня 2006 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі, свідоцтва за реєстровані під номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 визнанні  недійсними.

Не погодившись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позову. Вважає рішення суду прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що вартість будівлі готелю з моменту внесення до статутного фонду не збільшилась, тому висновки суду про те, що будівля готелю добудовувалась та вводилася до експлуатації за рахунок ТОВ «Альфа і Ко» є таким, що не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що видача спірних свідоцтв не порушує право власності ТОВ «Альфа і Ко».

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, доводи представників позивача та доводи державного нотаріуса -ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 на рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 25 жовтня 2006 року підлягає  відхиленню  з  таких  підстав.

Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що в спірному свідоцтві № НОМЕР_2 не зазначена частка в засновницькому фонді яка належала спадкодавцю та спадкується спадкоємцем і містяться недостовірні відомості щодо складання даної частки із будівлі готелю з мансардою по АДРЕСА_1, оскільки на час смерті спадкодавця ОСОБА_5   їй  не  належала.

З такими висновками суду погоджується судова колегія. Як вбачається з матеріалів справи 04.07.2000 року між фізичними особами ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 був укладений засновницький договір про здійснення ТОВ „Альфа і Ко", яке було зареєстровано в Реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності 31.07.2000 року за НОМЕР_1.

13.03.2001 року учасники товариства прийняли рішення про збільшення розміру засновницького фонду товариства за рахунок внесення ними додаткових внесків, з яких ОСОБА_5 було внесено 116350 грн. у вигляді майна - незакінченого будівництва за адресою АДРЕСА_1 (акт прийому-передачі від 27 березня 2001 року) і зв'язку з чим, відповідно до п.1 ч.І ст.115 ЦК України господарське товариство стало власником майна, переданого учасником товариства у власність як вклад до статутного капіталу, що підтверджується також свідоцтвом  про  право   власності    (а.с.12).

Відповідно до статуту ТОВ «Альфа і Ко» від 14 вересня 2004 року (а.с.2б) засновницький фонд товариства складає 600000 грн.,   з  якого  ОСОБА_5   належало   31,5%   на  суму  189000   грн.

Таким чином, судова колегія вважає, що свідоцтво про право

на спадщину за законом реєстровий номер НОМЕР_2 в якому зазначена

частка ОСОБА_5 в засновницькому фонді товариства у

вигляді будівлі готелю з мансардою по АДРЕСА_1 порушує право власності позивача і суперечить

п.216 „Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій

нотаріусами України", затвердженої Наказом Мінюсту України від

03.03.2004 р. № 20\5 (далі - «Інструкції»), згідно до якого

видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає

реєстрації,          провадиться                  нотаріусом                  після                подання

правовстановлювальних     документів     про     належність     цього     майна спадкодавцеві.

Оскільки на час спадкування після ОСОБА_5 її частка згідно Уставу складала 31,5% в сумі 189000 грн., видачі підлягало одне свідоцтво на вказану частку та суму, тому видача на один предмет спадкування двох окремих свідоцтв є такою, що суперечить ст.2 0б Інструкції. Тому, суд прийшов до обґрунтованого висновку про визнання недійсним і свідоцтва №НОМЕР_1.

Доводи  апеляційної   скарги  не  спростовують   висновків   суду.

Рішення            суду        відповідає                   нормам        матеріального                   та

процесуального   права,   тому   судова   колегія   вважає,   що   підстав   для його  скасування  не  має.

Керуючись   ст.ст.303-315  ЦПК  України,   судова   колегія,   -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну  скаргу  ОСОБА_4   -   відхилити.

Рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від  25  жовтня  2006  року  -  залишити  без  змін.

Ухвала набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України  протягом  двох  місяців   із  дня  набрання  законної   сили.

Головуючий  О.Ю.Коваленко

Л.М.Водяхіна