^{Апеляційний суд міста Севастополя}

Справа  №  22ц-1254/2006р.                                                 Головуючий  у  першій

інстанції  Балюкова  К.Г.

Категорія   13                                                                           Доповідач  у  апеляційній

інстанції   Водяхіна  Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

14 грудня 2006 року колегія судової палати з цивільних справах  Апеляційного   суду  міста     Севастополя  в   складі:

головуючого                    -     Клочка  В.П.,

суддів                               -     Водяхіної  Л.М.,   Єфімової   В.О.,

при  секретарі                 -     Федоніні  Є.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 26 вересня 2006р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-я особа Перша Державна нотаріальна контора м. Севастополі, про визнання договорів  дарування  недійсними,   -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2006 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1 від 28 лютого 2003 року, реєстровий НОМЕР_1, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та договору дарування квартири АДРЕСА_1 від 04 березня 2003 року, реєстровий НОМЕР_2, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, оскільки дані угоди  є  фіктивними,   укладеними  з  метою  погіршення  житлових  умов.

Рішенням місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 26 вересня 2006р. позовна заява ОСОБА_4 задоволена у повному обсязі, постановлено визнати недійсним договори дарування квартири АДРЕСА_1: від 28.02.2003р   укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5; від 04.03.2003р, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2   Судом  вирішено  питання  щодо  судових  витрат.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Відповідачі вважають, що обидва договори є реальними,   чинними,   укладеними  добровільно   і   законно.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені доводи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню  не  підлягає  з  таких  підстав.

Постановляючи рішення, суд виходив з того, що договори дарування   були  укладені   без   наміру   створення   реальних   наслідків,

2

з метою погіршення житлових умов сім'ї ОСОБА_4, що стало причиною для задоволення позову та визнання спірних правочинів недійсними.

З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального  права.

Згідно зі ст.58 ЦК України (в редакції 1963 року), недійсною є угода, укладена лише для виду, без наміру виникнення юридичних наслідків.

Згідно зі ст.243 ЦК України (в редакції 1963 року), за договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність. Договір дарування вважається укладеним  з  моменту  передання  майна  обдарованому.

З матеріалів справи, вбачається, що ні в першому випадку

укладення договору дарування від 28.02.2003р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ні у другому випадку укладення договору від

04.03.2003р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 спірна

квартира АДРЕСА_1 з

володіння  ОСОБА_4.        не    виходила,               продовжувала

використовуватись сім'єю ОСОБА_4 для задоволення власних житлових потреб, рахунки щодо сплати комунальних послуг на нових власників не переоформлялись, що свідчить про ненастання моменту передання  майна  обдарованому.

Судом було оцінено також і те, що спірні правочини укладались з метою погіршення житлових умов сім'ї ОСОБА_4 та забезпечення постановки позивача на облік за місцем його роботи - військової частини НОМЕР_3, як такого, що потребує поліпшення  житлових  умов.

Судом правильно були встановлені фактичні обставини справи, матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, та ухвалене  законне   та  обґрунтоване  рішення.

Доводи скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав  для  зміни  чи  скасування  винесеного  рішення.

Керуючись   ст.ст.303-315   ЦПК  України,   колегія   суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3  -  відхилити.

Рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 26  вересня  2006р.   -  залишити  без  змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом  двох  місяців.

Головуючий:                                                                                        О.Ю.Коваленко

Л.М.Водяхіна