ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2013 року справа № 919/1246/13
За позовом фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_3)
про стягнення заборгованості у розмірі 24910,88 грн
Суддя Плієва Н.Г.
за участю представника позивача - Бекетової Н.С., довіреність б/н від 29.12.2012
представник відповідача - не з'явився
Суть спору:
Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення неустойки у розмірі 24910,88 грн за договором оренди №114-09 від 13.08.2010.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 28.10.2013 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 13.11.2013.
Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 02.12.2013.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений з дотриманням вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, за адресою місця проживання фізичної особи - підприємця, - АДРЕСА_3, яка відповідає відомостям, що містяться у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (а.с. 25), однак поштовий конверт разом з повідомленням був повернутий до господарського суду міста Севастополя з відміткою "за зазначеною адресою не значиться". Крім того, відповідач про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся за адресою місця проживання, що зазначено у паспорті громадянина України ОСОБА_1 (а.с. 24): АДРЕСА_1, 99053, однак поштовий конверт був повернутий до суду з позначкою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Правом наданим статтею 69 Господарського процесуального кодексу України відповідач не скористався, відзив на позов не надав.
Відповідно до роз'яснень пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 вищезазначеної постанови).
Враховуючи вищевикладені роз'яснення, суд вважає, що відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку та її неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
13.08.2010 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір № 114-09 оренди нерухомого майна (надалі - Договір), відповідно до умов якого, з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду майно - вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 99,10 кв.м., що складаються з: приміщень № 19-1, з № 19-3 по № 19-7, з № 19-13 по № 19-15, № 19-18, що складає 3/5 часток вбудованих нежитлових приміщень загальною площею - 164,10 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4, які знаходяться на балансі РЕП-17. Вартість вбудованих нежитлових приміщень № 19-1, з № 19-3 по № 19-7, № 19-14, № 19-15, частка №19-18 загальною площею - 74,50 кв.м. складає, згідно незалежної оцінки станом на 31.01.2009 - 255 364,00 грн. Вартість вбудованих нежитлових приміщень підвалу № 19-13, частка коридору (№19-18), загальною площею - 24,60 кв.м., з входом у підвал складає згідно незалежної оцінки станом на 30.06.2010 - 30 200,00 грн (а.с. 12-14).
Згідно з пунктом 8.8 Договору у випадку порушення орендарем строку повернення (звільнення) об'єкту оренди, визначеного пунктом 4.4.14 цього Договору, орендодавець вправі вимагати, а орендар зобов'язаний сплатити на користь орендодавця неустойку у розмірі подвійної орендної плати за договором за весь час прострочення.
Зазначений договір діє з моменту підписання, нотаріального посвідчення та державної реєстрації до 28.10.2014 (пункт 7.1 Договору).
13.08.2010 договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за № 1855 (а.с. 12 зворот).
Актом прийому передачі орендованого майна від 13.08.2010, укладеним між сторонами, підтверджується передача в оренду нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 13).
05.12.2011 сторонами підписаний протокол узгоджень змін до договору оренди № 114-09 від 13.08.2010, відповідно до якого Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (орендодавець) та підприємець ОСОБА_1 (орендар) внесли зміни до договору оренди, зокрема до пункту 3.1, згідно з яким розмір орендної плати визначається відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007 та рішення міської конкурсної комісії з оренди комунального майна (протокол № 15 (13)-09 від 27.10.2009). Орендна плата за користування приміщення площею - 74,50 кв.м. визначена рішенням міської конкурсної комісії по оренді комунального майна (протокол № 15 (13)-19 від 27.10.2009). Орендна плата за користування приміщення № 19-13, часткою коридору (№19-18) загальною площею - 24,60 кв.м, зі входом у підвал, визначена, виходячи з орендної ставки - 15 % від вартості об'єкту оренди, визначеної незалежною оцінкою вартості майна, що передається в оренду, станом на 30.06.2010. Амортизаційні відрахування і вартість послуг орендодавця не включаються до орендної плати.
У пункті 3.2 протоколу сторони домовились, що орендна плата з 29.09.2011 складає 1827,46 грн за місяць оренди.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 20.12.2012, яке набрало законної сили 05.01.2013, серед іншого, розірвано договір оренди нерухомого майна № 114-09 від 13.08.2010 та зобов'язано ФОП ОСОБА_1 звільнити орендоване майно - вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 99,10 кв.м., що складаються з: приміщень № 19-1, з № 19-3 по № 19-7, з № 19-13 по № 19-15, № 19-18, що складає 3/5 часток вбудованих нежитлових приміщень загальною площею - 164,10 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 та передати їх за актом прийому-передачі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради.
На виконання вказаного рішення нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 повернені Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, що підтверджується актом приймання-передачі від 30.08.2013 (а.с. 23).
Предметом позову є вимога про стягнення неустойки в розмірі 24 910,88 грн за період з 05.02.2013 по 30.08.2013, оскільки, на думку позивача повернення майна відбулось у порушення умов договору оренди.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, дослідивши всі обставини справи у їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод); з інших юридичних фактів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Спірні правовідносини виникли з приводу виконання сторонами договору оренди комунального майна, у зв'язку з чим регулюються нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі -Закон), Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 12 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" чітко визначено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
Як встановлено судом, між сторонами укладено договір оренди № 114-09 від 30.08.2010 відповідно до умов якого позивачем було передано відповідачу в оренду нерухоме майно - вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 99,10 кв.м., що складаються з: приміщень № 19-1, з № 19-3 по № 19-7, з № 19-13 по № 19-15, № 19-18, що складає 3/5 часток вбудованих нежитлових приміщень загальною площею - 164,10 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4.
Згідно з положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Яке вже зазначалось, рішенням господарського суду міста Севастополя від 20.12.2012, яке набрало законної сили 05.01.2013 у справі № 5020-1193/2012 за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 12108,39 грн, розірвання договору оренди та зобов'язання повернути орендоване майно позов Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради задоволено повністю, зокрема, розірвано договір оренди № 114-09 від 13.08.2010.
Пунктом 4.4.14 Договору передбачено, що орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди при припиненні дії договору в належному стані протягом 30 календарних днів з дати припинення договору.
Судом встановлено, що об'єкт оренди було повернено позивачу лише 30.08.2013, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна (а.с. 23). Отже, відповідач користувався орендованим майном після розірвання договору у період з 05.02.2013 по 30.08.2012, що стало підставою для нарахування позивачем неустойки у розмірі 24 910,88 грн.
Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено статтею 611 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
З огляду на зазначені законодавчі приписи та враховуючи, що відповідачем не виконані зобов'язання щодо своєчасного повернення орендованого майна позивачу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача неустойки.
Суд, перевіривши розрахунок неустойки за користування приміщенням визнав його вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
У порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України доказів погашення суми неустойки відповідачем суду не надано, а тому суд дійшов висновку, що з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради підлягає стягненню неустойка у розмірі 24 910,88 грн.
Витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, з будь-якого рахунку) на користь фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, р/р 3321387070001 в в ДУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 38022717) неустойку у розмірі 24910,88 грн (двадцять чотири тисячі дев'ятсот десять грн 88 коп).
3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, з будь-якого рахунку) на користь фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, р/р 37188003000416 в ДУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 25750044) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720,50 грн (одна тисяча сімсот двадцять грн 50 коп).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 09.12.2013.
Суддя підпис Н.Г. Плієва
Розсилка:
фонд комунального майна Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5) - простим
фізична особа - підприємець ОСОБА_1
(АДРЕСА_3) - рекомендованим з повідомленням
(99053, АДРЕСА_2) - рекомендованим з повідомленням