АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22ц/790/7835/13 Головуючий 1 інстанції Золотарьова Л.І.

Справа № 640/11968/13-ц Доповідач - Коровін С.Г.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :

Головуючого: - Коровіна С.Г.

Суддів : - Коваленко І.П.

Довгаль А.П.

При секретарі: - Костенко Я.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ПАТ «КБ «Надра» в особі Харківського регіонального управління ПАТ «КБ «Надра», ТОВ «Універсальна колекторська група» про визнання договору неукладеним,

В С Т А Н О В И Л А :

В липні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про визнання договору №79363882 про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, між ним та ПАТ «КБ «Надра» від 06.03.2008 року, неукладеним, стягнути з відповідачів судовий збір в сумі 561,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_5 посилався на те, що в лютому 2011 року отримав від ВАТ КБ «Надра Банк» копію позовної заяви, згідно якої «Надра Банк» просить стягнути з нього, як з відповідача, заборгованість за зазначеним договором.

В позовній заяві зазначається, що він, нібито, уклав з Надра Банком вищезазначений договір, отримав картку VISA НОМЕР_2, за яку він розписався і ВАТ КБ «Надра» відкрив на його ім'я картковий рахунок НОМЕР_1 з лімітом кредитування 3100 євро. Загальна сума заборгованості складає 4960,93 євро.

Позивач стверджував, що ніколи таких договорів з відповідачем не укладав. Із змісту листа від відповідача вбачається, що в архівах банку немає відомостей про укладення такого договору. В червні та липні 2013 року він отримав від Універсальної колекторської групи два попередження про необхідність погашення заборгованості перед ПАТ КБ «Надра банк» в розмірі 56101,2 грн. Оскільки намірів укладення такого договору він не мав, ніяких дій щодо його укладення не вчиняв, то зазначений договір просив визнати неукладеним.

Рішенням суду у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове та задовольнити його позовні вимоги. Він вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки наданим доказам, не врахував того, що відповідачем не надано доказів на підтвердження його згоди на укладення такого договору. Суд визнає, що договір між сторонами не укладався, але з незрозумілих причин не визнає його неукладеним.

В судове засідання відповідачі не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причин неявки в судове засідання не повідомили. Колегія вважає, що справу можливо розглянути у відсутність відповідачів.

Заслухавши доповідача, перевіривши обставини справи колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою звернення до суду з цим позовом є те, що на адресу ОСОБА_5 надійшла копія позовної заяви від імені ВАТ КБ «Надра» про стягнення з нього заборгованості за нібито існуючим договором №79363882 про комунальне комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, від 06.07.2008 року. Потім до нього надходили письмові і телефонні попередження від Універсальної колекторської групи про необхідність погашення боргу перед ПАТ КБ «Надра Банк».

Позивач вважав, що оскільки він не укладав будь-яких угод з ПАТ КБ «Надра Банк», то такий договір необхідно визнати неукладеним.

У відповідності до вимог ч.1 ст15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачені способи захисту цивільних прав і інтересів.

Судом встановлено, що договір № 79363882 про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, укладений, як зазначається в надісланій позивачу позовній заяві, 06.03.2008 року між ОСОБА_5 та ПАТ «КБ «Надра Банк» не існує.

Згідно роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» - вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом.

Суди мають відмовляти в позові за такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК.

Таким чином окремого позову про визнання договору неукладеним подавати не можна.

Суд першої інстанції дав належну оцінку наданим доказам, обставинам справи і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Судова колегія погоджується з рішенням суду і відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді