Справа № 1308/2-1662/11 Головуючий у 1 інстанції: Мікула В.Є.

Провадження № 22-ц/783/2084/13 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Шандри М.М.

суддів - Шумської Н.Л., Струс Л.Б.

з участю секретаря - Альховської С.В.

та з участю представника ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 06 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И Л А:

Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 за договором позики 354 854,50 грн., пеню - 174,63 грн., штраф - 17 725,00 грн., 30 % річних - 33 798,90 грн., що складає 406 552,13 грн. та судові витрати в розмірі 3 012 грн.

Рішення суду оскаржила відповідачка ОСОБА_4 Вважає рішення незаконним та необґрунтованим, таким що ухвалене з порушенням вимог матеріального та процесуального законодавства. Просить скасувати і постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Вважає, що судом помилково було встановлено факт існування договору позики між нею та позивачем ОСОБА_2 Зазначає, що договір позики з позивачем не укладала, грошей не отримувала, а наданий суду договір є підробкою. Не дивлячись на її клопотання позивач не був викликаний до суду, судом не були з»ясовані в повному обсязі обставини справи.

Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з»явилася, належним чином повідомлена про розгляд справи, тому розгляд справи відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за її відсутності (а.с.141).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.11, 59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам відповідає.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно з положеннями ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання , на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом установлено, що 31.12.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір позики, за яким ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 354 500,00 грн, відповідно до додатку № 1 до договору (а.с.3-4), які позичальник зобов'язувалася повернути у строк до 31.07.2011 року позикодавцеві. Відповідно до умов договору у випадку не повернення позики до 31.07.2011 року позичальник зобов'язувалася сплатити позикодавцю штраф; пеню, інфляційні втрати, 30 % річних (п.4.3). Відповідачкою зобов»язання за договором позики не виконано.

Розглядаючи спір і задовольняючи позовні вимоги, районний суд правильно виходив з доведеності факту укладення між сторонами договору позики, що стверджується наявними в матеріалах справи договором позики від 31.12.2010 року та розпискою відповідачки про отримання коштів за вказаним договором. Висновок суду відповідає вимогам ч.2 ст.1047 ЦК України, відповідно до якої на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка не підписувала договір позики не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справ. Так, відповідно до висновку № 3327 судово-почеркознавчої експертизи від 12.11.20123 року, проведеного Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз на підставі ухвали Апеляційного суду Львівської області від 03.09.2013 року, підписи від імені ОСОБА_4 розташовані в графах «Позичальник» після запису «ОСОБА_4» в договорі позики від 31.12.2010 року, «Підпис» в Додатку № 1 до Договору позики від 31.12.2010 року, який названо Розписка про отримання коштів за договором позики від 31.12.2010 року, виконані самою ОСОБА_4 (а.с.136-137).

Висновки суду достатньо мотивовані і підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи.

Рішення суду відповідає вимогам процесуального та матеріального права, обставинам справи, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів підстав для скасування рішення не вбачає.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 06 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Шандра М.М.

Судді Струс Л.Б.

Шумська Н.Л.