АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1664/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/3928/2013

Головуючий у 1-й інстанції Чернюк В.Д.

Доповідач Акопян В. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Акопян В.І.

Суддів: Петренка В.М., Лобова О.А.

При секретарі: Фадєйкіній Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 14 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до другої Миргородської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом,

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Акопян В.І., -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 14 жовтня 2013 року у задовоненні позову ОСОБА_1 до другої Миргородської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом відмовлено

З рішенням суду не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на необгрунтованість та несправедливість оскаржуваного рішення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.

Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно свідоцта про смерть від 27 листопада 2009 року ОСОБА_4 померла.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_1 - син та ОСОБА_2 - внук.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.07.2010 року ОСОБА_1, належить ? частка спадкового майна, а саме: жилого будинку з надвірними побудовами, що знаходяться в АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 ? частка вказаного жилого будинку.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 02 липня 2010 року ОСОБА_1 належить 1/8 частки жилого будинку з надвірними побудовами, що знаходяться в АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом в порядку представлення належить 1/8 частки вказаного жилого будинку.

Вимогами ст. 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до вимог ст. 1266 ЦК України внуки правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Частиною 6 ст. 1266 ЦК України передбачено, що при спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмежень ступеня споріднення.

Нотаріус Миргородської Державної нотаріальної контори видав свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_2, вірно врахувавши вимоги ст. 1266 ЦК України, оскільки на час смерті спадкодавця, батько відповідача, який є спадкоємцем першої черги, помер.

Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за законом, кожен із спадкоємців, відповідно до правових підстав спадкування набули права власності, кожен окремо свою частку в спадковому майні.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Місцевий суд вірно відмовив позивачу у задоволенні позову за недоведеністю позовних вимог, оскільки позивачем в порушення вимог ст. ч. 3 10 ст. 60 ЦПК України жодних доказів порушення його права відповідачем, не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права відповідно до характеру правовідносин, що склалися між сторонами та в межах заявлених позовних вимог.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним у справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційних скаргах, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст., 303, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 14 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : В.І. Акопян

Судді: В.М. Петренко

О.А. Лобов