АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1616/2074/2012
Номер провадження 11/786/587/2013
Категорія: ст.119 ч.1 КК України
Головуючий у 1-й інстанції Крючко Наталія Іванівна
Доповідач ап. інст. Рябішин А. О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого - судді Рябішина А.О.
суддів: Кожевнікова О.В. , Юренко Л.А.
з участю прокурора - Гомлі О.В.
захисника засудженого - ОСОБА_2
потерпілої - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляцією захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_3 на вирок Ленінського районного суду м. Полтава від 11 червня 2013 року,-
У С Т А Н О В И Л А:
Указаним вироком
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , українець , гр.. України , з середньою освітою , не одружений , працюючий слюсарем «Вагонного депо» на Південній залізниці , засуджений 24 січня 2012 року Ленінським райсудом м. Полтава за ст..128 КК України до 240 годин громадських робіт.
засуджений за ст.119 ч.1 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст..71КК України до призначеного покарання частково приєднане покарання за вироком Ленінського районного суду м. Полтава від 24.01.2012року із застосуванням ст..72 КК України шляхом перерахування у вигляді 20 днів позбавлення волі та остаточно призначене покарання у вигляді 3 років 20 днів позбавлення волі.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Вирішено цивільний позов прокурора Ленінського району м. Полтава.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Головного фінансового управління Полтавської обласної державної адміністрації для перерахування Полтавській обласній клінічній лікарні витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 2 937,61 грн..
Вирішено питання щодо судових витрат.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_4 судові витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи на користь НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області 235 грн. 26 коп.
За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винуватим в тому , що 01 березня 2012 року близько 15-ї години 30 хвилин , за адресою АДРЕСА_1 в ході сварки із своїм батьком ОСОБА_5 , яка переросла у бійку , не передбачаючи настання смерті батька , хоча повинен був і міг передбачити настання такого результату своїх дій , штовхнув останнього , в результаті чого ОСОБА_5 впав , ударившись головою об тверде покриття підлоги та отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в м»які покрови голови в потиличній області справа , в тім»яно-скроневій області справа , лінійного перелому кісток черепу , крововиливів під м»яку мозкову оболонку , тім.»яно-скронево-потиличну область правої півкулі , лобно-скронево-тім»яну область лівої півкулі , ділянки забою речовини головного мозку в правій потилично-скроневій області , в лівій лобно-скронево-тім»яній області , в лівій лобно-тім»яно-кроневий долі , що сполучаються з боковим шлуночком , з розм»якшенням стінок , набряку-набухання головного мозку , припухлості м»яких тканин голови за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення в результаті чого настала смерть та легкі тілесні ушкодження , що не спричинили короткочасного розладу здоров»я у вигляді синців тулубу .
В апеляції потерпіла ОСОБА_3 та захисник засудженого - адвокат ОСОБА_2 , не оспорюючи фактичних обставин справи та правильності юридичної кваліфікації дій засудженого , просять вирок суду скасувати в зв»язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості та постановити ухвалу якою змінити вирок в частині призначеного судом покарання , обмежившись при цьому найбільш м»яким видом покарання , передбаченим санкцією частини 1 статті 119 КК України із застосуванням положень ст..69 КК України.
В обґрунтування апеляцій зазначають , що судом першої інстанції не перевірено достовірність характеристики наданої головою селищного комітету щодо засудженого та не враховано , що його виправлення можливе без призначення такого суворого покарання як позбавлення волі .
Інші учасники судового процесу вирок суду в апеляційному порядку не оскаржували.
Заслухавши доповідача , захисника засудженого та потерпілу , які просили задовольнити їх апеляційні скарги з наведених у них підстав , прокурора , який заперечував з приводу задоволення апеляції потерпілої та захисника засудженого, провівши судові дебати , заслухавши останнє слово засудженого , перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляцій , колегія суддів приходить до висновку , що апеляції потерпілої та захисника засудженого не підлягають задоволенню виходячи з наведеного:
Як убачається із змісту вироку , суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_4 у вчиненні злочину , передбаченого ст.119 ч.1 КК України. Правильність цих висновків і кваліфікація дій засудженого в апеляційному порядку не оскаржуються.
Доводи апеляційних скарг потерпілої та адвоката засудженого щодо призначення занадто суворого покарання є необґрунтованими , оскільки воно призначене відповідно до вимог ст..ст.50,65 КК України.
Так відповідно до ст.50 КК України , покарання є заходом примусу , що застосовується від імені держави за вироком суду до особи , визнаної винною у вчиненні злочину. Покарання має на меті не тільки кару , а й виправлення засудженого , а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим , так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно із приписами ст.65 КК України , суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини та у межах статті Особливої частини Кримінального Кодексу , що передбачає відповідальність за вчинений злочин , враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину , особу винного та обставини , що пом»якшують покарання . Особі , яка вчинила злочин , має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження скоєння нових злочинів. При цьому призначене покарання має бути вочевидь справедливим.
Як убачається з матеріалів справи , при вирішенні питання про призначення засудженому покарання , суд першої інстанції у повній мірі дотримався зазначених законів , належним чином вмотивував своє рішення з посиланням на встановлені обставини і дані , що характеризують особу засудженого. Зокрема врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину , дані про особу засудженого , який вчинив злочин в період відбування покарання за вироком Ленінського районного суду м. Полтава від 24.01.2012 року за ст..128 КК України , що свідчить про його вперте небажання ставати на шлях виправлення і відсутність позитивних змін в особистості засудженого й його готовності до самокерованої та правослухняної поведінки у суспільстві , негативну характеристику з місця проживання , наявність психічних та поведінкових розладів внаслідок поєднаного вживання алкоголю , канабіноїдів зі шкідливими наслідками .
Призначаючи покарання суд першої інстанції також правильно врахував обтяжуючи покарання обставини , відсутність пом»якшуючих обставин .
На думку колегії суддів не є обґрунтованими і доводи апеляцій про можливість призначення покарання у виді обмеження волі із застосуванням положень ст..69 КК України .
Згідно зі ст..69 КК України за наявності декількох обставин , що пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину , з урахуванням особи винного суд , умотивувавши своє рішення , може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі , встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу , або перейти до іншого ,більш м»якого виду основного покарання , не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
Судом першої інстанції як вже зазначено вище і з чим погоджується колегія суддів , з огляду на дані про особу , не були враховані такі обставини , що пом»якшують покарання засудженого , як щире каяття , активне сприяння розкриттю злочину.
За таких обставин відсутні підстави для застосування положень ст..69 КК України та призначення покарання у виді обмеження волі.
Погоджується колегія суддів і з висновками суду першої інстанції щодо неврахування характеристики на засудженого , що міститься на аркуші 143 тому 1 справи , оскільки висновки цієї характеристики спростовані всіма іншими матеріалами щодо особи , що були предметом дослідження суду першої інстанції.
Характеристики , що надані адвокатом в ході апеляційного розгляду не приймаються до уваги колегією суддів оскільки не відповідають вимогам щодо їх оформлення , що не дає можливості оцінити їх зміст .
З огляду на наведене вважати призначене ОСОБА_4 покарання несправедливим внаслідок його суворості , про що йдеться в апеляційних скаргах адвоката засудженого та потерпілої , навіть з урахуванням думки потерпілої про суворість покарання та громадський осуд за вбивство рідного батька , немає підстав. Обране покарання слід визнати таким , яке є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження скоєння ним нових злочинів.
Крім того колегія суддів звертає увагу , що призначене засудженому покарання не є найтяжчим виходячи із санкції статті 119 ч.1 КК України.
Керуючись ст..ст.365,366 КПК України в ред.. 1960 року, колегія суддів апеляційного суду Полтавської області , -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги потерпілої ОСОБА_4 та захисника засудженого - адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення , а вирок Ленінського районного суду м. Полтава від 11 червня 2013 року щодо ОСОБА_4, без змін;
Судді:
Рябішин А.О. Кожевніков О.В. Юренко Л.А.