АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-3316/11

Номер провадження 22-ц/786/3988/2013

Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л.М.

Доповідач Дорош А. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дорош А.І.

Суддів: Бутенко С.Б., Панченка О.О.

при секретарі: Зеленській О.І.

з участю

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_4

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 26 червня 2013 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на половину майна, стягнення коштів за половину вартості майна,-

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І.,-

В С Т А Н О В И Л А:

01.11.2011 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про встановлення факту проживання однаєю сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на половину майна, стягнення коштів за половину вартості майна. посилаючись на те, що з вересня 2000 р. по ІНФОРМАЦІЯ_1 р. вона та ОСОБА_8 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу в будинку його батьків по АДРЕСА_1. Мали спільний побут, взаємні права та обов'язки, дбали один про одного, але відносини не реєстрували. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 загинув, що підтверджується свідоцтвом про смерть. За час їх спільного проживання з ОСОБА_8 вони покращували житлові умови за адресою: АДРЕСА_1, разом вели спільний побут, разом придбавали речі, вели господарство, подорожували. Після 8 років спільного проживання вони вирішили придбати автомобіль. Всі спільні грошові кошти, які вони мали на зберіганні , витратили на купівлю автомобіля «Dodge RAM VAN», д.н.з. НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_2, 2005 року випуску. Вартість автомобіля становить приблизно 21 000 $ США. Відповідно до висновку про вартість майна від 27.10.2011 р. вартість автомобіля становить 96 000 грн. Просила суд встановити, що автомобіль марки «Dodge RAM VAN», д.н.з. . НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_2, є спільною сумісною власністю подружжя і належить в рівних частках по 1/2 їй та ОСОБА_8 Визнати за нею право власності на ?? частину автомобіля марки «Dodge RAM VAN», д.н.з. . НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_2.

30.01.2012 р.ОСОБА_1 уточнила позовну заяву, просила встановити факт проживання однією сім'єю її та ОСОБА_8 без реєстрації шлюбу з вересня 2000 р. по ІНФОРМАЦІЯ_1 р. за адресою: АДРЕСА_1; встановити, що автомобіль марки«Dodge RAM VAN», д.н.з. . НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_2, є спільною сумісною власністю подружжя і належить в рівних частках по 1/2 їй та ОСОБА_8, визнати за нею право власності на ? частину автомобіля марки «Dodge RAM VAN», д.н.з. НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_2; визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 07.10.2011 р. приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_9 (а.с.36-39).

07.06.2012 р. ОСОБА_1 доповнила позовні вимоги, просила стягнути з ОСОБА_4 компенсацію вартості ? автомобіля марки «Dodge RAM VAN», д.н.з. . НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_2, 2005 року випуску загальною вартістю 96 000 грн. (а.с.104).

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 26 червня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_8 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 1 січня 2004 року по час смерті ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Визнано автомобіль Dodge RAM VAN номер кузова НОМЕР_2, 2005 року випуску, який був придбаний на ім'я ОСОБА_8 06 серпня 2008 року спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_8

Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом видане 07 жовтня 2011 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_9 на ім'я ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_8 в частині визнання права на спадкування 1/2 частини автомобіля «Dodge RAM VAN», д.н.з. НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_2, 2005 року випуску.

Визнано право власності на ? частину автомобіля Dodge RAM VAN номер кузова НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_4, 2005 року випуску за ОСОБА_1

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 половину вартості автомобіля Dodge RAM VAN номер кузова НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_4, 2005 року випуску у розмірі 83 231,12 грн., 1 178 грн. витрат за проведення експертизи, судовий збір у розмірі 952 грн., а всього 85 361,31 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 29.08.2013 р. внесено виправлення у рішення Київського районного суду м. Полтави від 26.06.2013 р. по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на половину майна, стягнення коштів за половину вартості майна.

Читати у резолютивній частині рішення суду абзац шостий «Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 половину вартості автомобіля Dodge RAM VAN номер кузова НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_4, 2005 року випуску у розмірі 83 231 грн. 12 коп., 1 178 грн. витрат за проведення експертизи, судовий збір у розмірі 952 грн., а всього 85 361,12 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 просить скасувати зазначене рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої доводи обгрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають істотне значення для справи та невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_8 який був сином відповідачів по справі ( а.с. 9).

На час смерті на його ім'я був зареєстрований автомобіль «Dodge RAM VAN», д.н.з. НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_2, 2005 року випуску, який був придбаний на його ім'я 12.11.2008 року ( а.с.10).

ОСОБА_8 у зареєстрованому шлюбі не перебував.

ОСОБА_1 в період з 2000 року по квітень 2011 року у зареєстрованому шлюбі не перебувала, розірвала попередній шлюб 18 травня 1999 року ( а.с.8).

Після смерті ОСОБА_8, його батько ОСОБА_6 відмовився від отримання спадщина на користь дружини-матері померлого ОСОБА_4, а остання прийняла спадщину після смерті свого сина, шляхом подачі заяви про прийняття спадщини та їй було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на транспортний засіб «Dodge RAM VAN», д.н.з. НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_2( а.с. 61, 71).

11.10.2011 року ОСОБА_4 продала вказаний автомобіль ОСОБА_10 ( а.с. 76,77).

Відповідно до висновку експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 24 від 25.04.2013 року визначена вартість середня ринкова вартість спірного автомобіля на час смерті ОСОБА_8, станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у розмірі 166 462,23 грн. (а.с. 216).

Задовольняючи позов частково, місцевий суд виходив з того, що у період з 2000 р. по ІНФОРМАЦІЯ_1 р. позивач ОСОБА_11 проживала однією сім»єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_8, мали спільні права та вели спільне господарство, проте, оскільки Сімейний кодекс набрав чинності з 01.01.2004 р., а спірний автомобіль придбаний у 2008 р., то встановлення цього факту з 2000 р. не має для позивача юридичних наслідків, тому прийшов до висновку про встановлення факту проживання однією сім»єю саме з 01.01.2004 р. по час смерті ОСОБА_8ІНФОРМАЦІЯ_1 р. На підставі ст.74 Сімейного кодексу на майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу, яка регулює право спільної сумісної власності подружжя, тому місцевий суд прийшов до висновку, що позивач має право власності на ? частину спірного автомобіля. З цих підстав, отримане відповідачем ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину на спірний автомобіль, підлягає визнанню частково недійсним. На час розгляду справи спірний автомобіль проданий відповідачем ОСОБА_4, тому з неї підлягає стягненню на користь позивача половина його вартості.

Як встановила колегія суддів, такі висновки місцевого суду є вірними, оскільки суд дійшов їх після повного, всебічного та об'єктивного з'ясування фактичних обставин справи, прав та обов'язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.

Як вбачається із змісту апеляційної скарги, відповідач ОСОБА_4 не заперечує факт проживання свого сина з позивачем однією сім»єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. У суді першої інстанції вона також не заперечувала цей факт. Однак, вона не погоджується з тим, що спірний автомобіль набутий ним спільно.

Однак, за змістом ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім»єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу, що визначає право спільної сумісної власності подружжя.

Тобто, встановлення факту проживання жінки та чоловіка однією сім»єю без реєстрації шлюбу тягне за собою визнання права спільної сумісної власності на майно, набуте ними за час спільного проживання. У даному випадку інше не встановлено письмовим договором між позивачем та померлою особою.

Доводи відповідача про те, що позивач не надала жодного доказу, що автомобіль у 2008 р. придбаний за спільні кошти її та ОСОБА_8, не заслуговують на увагу, оскільки для визнання майна спільною сумісною власністю достаньо встановлення факту проживання жінки та чоловіка однією сім»єю без реєстрації шлюбу. У даному випадку на відповідача покладено обов»язок надати докази на підтвердження своїх заперечень. Посилання відповідача на незначний проміжок часу спільного проживання до часу придбання автомобіля спростовується встановленим судом періодом, а саме з 1 січня 2004 р. і по час придбання автомобіля 12.11.2008 р., що становить майже 5 років і є тривалим.

Також не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що спірний автомобіль придбаний її померлим сином за особисті кошти, вилучені від продажу попередніх автомобілей, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів відносно того, що такі автомобілі він мав, продавав їх та мав кошти, які були його особистою власністю. Відповідачем не надано доказів, що померлий син мав грошові кошти на час придбання спірного автомобіля, які є його особистою приватною власністю.

Доводи відповідача про те, що станом на 26.06.2013 р. позивачем подано три позовні заяви, дві яких відповідають вимогам ст. 119 ЦПК України, а третю заяву від 07.06.2012 р. слід було залишити без руху, не заслуговують на увагу, дане питання вирішується на стадії відкриття провадження у справі, вказане не впливає на законність та обгрунтованість судового рішення, яке є предметом розгляду апеляційної інстанції.

Доводи відповідача про те, що місцевий суд вийшов за межі судового рішення, не заслуговуть на увагу, оскільки у доповненні до позовної заяви від 07.062013 р. позивач просила стягнути з відповідача компенсацію вартості ? частини автомобіля загальною вартістю 96 000 грн. (а.с. 104). 18.09.2012 р. позивач надала клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи на предмет визначення дійсної вартості спірного автомобіля (а.с.141), в основу судового рішення місцевий суд поклав висновок експерта № 24 від 25.04.2013 р., згідно якого середня ринкова ціна автомобіля на дату ІНФОРМАЦІЯ_1 р. визначена 166 462,23 грн. На а.с. 230 міститься заява позивача про уточнення позовних вимог, в якій вона просила стягнути з відповідача на свою користь компенсацію вартості ? частини автомобіля загальною вартостю 166 462,23 грн. Отже, остаточною позовною вимогою позивача є стягнення компенсації вартості ? частини автомобіля, що складає згідно висновку експерта 83 231,12 грн.

Також не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що вона не ознайомлена з матеріалами справи, з висновком експертизи № 24, оскільки ознайомлення з матеріалами справи є процесуальним правом сторони, яким вона не скористалася після надходження даного висновку до суду 04.06.2013 р., заяву про ознайомлення з матеріалами справи вона не подавала, згідно вимог цивільного процесуального закону сторона повинна добросовісно користувватися своїми процесуальними правами та не зловживати ними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 26 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

С у д д і: