ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року Справа № 876/11367/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Дяковича В.П., Носа С.П.,

з участю секретаря - Драбчук М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2013 року по справі № 813/3163/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» (далі - ТзОВ «Яблуневий дар») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби у Львівській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Державної податкової служби (далі - СДПІ з ВПП у м. Львові) від 12 квітня 2013 року № 0000103400/5625 та № 0000103400/5626.

Позовні вимоги обґрунтовувало посиланням на правомірність формування ним податку на додану вартість та податку на прибуток з врахуванням реально проведених господарських операцій з Приватним підприємством «Науково-виробнича фірма «Відеограф» (далі - ПП «НВФ «Відеограф»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Право» (далі - ТзОВ «Право»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрєвробудпроект» (далі - ТзОВ «Укрєвробудпроект»), Селянським (фермерським) господарством «Житниця» (далі - СФГ «Житниця»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскольд» (далі - ТзОВ «Аскольд»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Базис-Трейд» (далі - ТзОВ «Базіс-Трейд»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Шоковіта» (далі - ТзОВ «Шоковіта»), а відповідно на протиправність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 22 березня 2013 року № 38/2210/32475074.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року проведено заміну первинного відповідача Державної податкової служби у Львівській області належним відповідачем - СДПІ з ВПП у м. Львові.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2013 року вказаний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ з ВПП у м. Львові від 12 квітня 2013 року № 0000103400/5625 та № 0000103400/5626.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, СДПІ з ВПП у м. Львові подала апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на виявлені під час перевірки ТзОВ «Яблуневий дар» факти порушення вимог податкового законодавства, а саме на те, що правочини, укладені між позивачем та його контрагентами ПП «НВФ «Відеограф», ТзОВ «Право», ТзОВ «Укрєвробудпроект», СФГ «Житниця», ТзОВ «Аскольд», ТзОВ «Базіс-Трейд» та ТзОВ «Шоковіта» щодо поставки товарно-матеріальних цінностей, не були спрямовані на настання реальних наслідків, а укладені лише з метою заниження об'єкта оподаткування та несплати податків. Крім цього, в апеляційній скаргі вказує на неврахування судом першої інстанції наявних в матеріалах справи доказів щодо відсутності трудових відносин між позивачем та Латишевою Л.Б. в період підписання нею, як директором Хмельницької філії ТзОВ «Яблуневий дар», первинних документів по зазначених вище нереальних господарських операціях.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній доводи, просила її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі акта перевірки від 22 березня 2013 року № 38/2210/32475074, складеного за результатами планової виїзної перевірки ТзОВ «Яблуневий дар» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 12 квітня 2013 року № 0000123400/5625, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток підприємств на суму 4192258.00 грн., з яких на 4165745.00 грн. за основним платежем та на 26513.00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0000103400/5626, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 5019467.27 грн.

Підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань слугували висновки відповідача про порушення позивачем вимог підпунктів 14.1.56, 14.1.202 пункту 14.1 статті 14, статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 135.1, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пунктів 137.1, 137.4, 137.10 статті 137, пункту 185.1 статті 185, пункту 186.2 статті 186 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 4165745.00 грн., а також пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість на 5019467.27 грн.

Вказані висновки обґрунтовані посиланням на безтоварність господарських операцій та нікчемність договорів укладених позивачем з його контрагентами ПП «НВФ «Відеограф», ТзОВ «Право», ТзОВ «Укрєвробудпроект», СФГ «Житниця», ТзОВ «Аскольд», ТзОВ «Базіс-Трейд» та ТзОВ «Шоковіта», оскільки відомості, які містяться в актах перевірки податковими органами вказаних господарських товариств, свідчать про відсутність у них необхідних виробничих та трудових ресурсів для виконання своїх господарських зобов'язань перед позивачем, а також про відсутність деяких з них за їх місцезнаходженням, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на суму 4165745.00 грн. та завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 2055593.87 грн. Крім цього, вказує на невірне перенесення позивачем залишку від'ємного значення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (рядку 24 Декларації з податку на додану вартість) за квітень-вересень 2012 року, в результаті чого ним завищено від'ємне значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 2963873.40 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що викладені в акті перевірки від 22 березня 2013 року № 38/2210/32475074 висновки про порушення ТзОВ «Яблуневий дар» вимог податкового законодавства, а саме заниження податку на прибуток та завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість, є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а досліджені під час розгляду справи докази доводять реальність господарських операцій позивача з ПП «НВФ «Відеограф», ТзОВ «Право», ТзОВ «Укрєвробудпроект», СФГ «Житниця», ТзОВ «Аскольд», ТзОВ «Базіс-Трейд» та ТзОВ «Шоковіта», що в свою чергу свідчить про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані Податковим кодексом України, аналіз норм якого (підпунктів 14.1.56, 14.1.202 пункту 14.1 статті 14, статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 135.1, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пунктів 137.1, 137.4, 137.10 статті 137, пункту 185.1 статті 185, пункту 186.2 статті 186, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200) дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Тобто, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог статті 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В підтвердження факту існування вказаних обставин у даній справі СДПІ з ВПП у м. Львові не надано суду жодних належних та допустимих доказів.

Натомість позивачем під час розгляду справи судом першої інстанції було надано суду копії укладених з його контрагентами ПП «НВФ «Відеограф», ТзОВ «Право», ТзОВ «Укрєвробудпроект», СФГ «Житниця», ТзОВ «Аскольд», ТзОВ «Базіс-Трейд» та ТзОВ «Шоковіта» договорів купівлі-продажу товару, а також специфікацій до них.

Крім цього, в підтвердження реальності здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами, позивачем надано копії видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей.

Зазначені документи містять усі необхідні реквізити як того вимагає чинне законодавство України.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти ПП «НВФ «Відеограф», ТзОВ «Право», ТзОВ «Укрєвробудпроект», СФГ «Житниця», ТзОВ «Аскольд», ТзОВ «Базіс-Трейд» та ТзОВ «Шоковіта» були зареєстровані в установлено законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та платники податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що господарські операції між ТзОВ «Яблуневий дар» та ПП «НВФ «Відеограф», ТзОВ «Право», ТзОВ «Укрєвробудпроект», СФГ «Житниця», ТзОВ «Аскольд», ТзОВ «Базіс-Трейд» та ТзОВ «Шоковіта» реально проведені, а відповідно вказані у виписаних даними контрагентами податкових накладних відомості відповідають дійсності.

Крім цього, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності у них основних фондів та трудових ресурсів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання незаконної податкової вигоди, позивач не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позивач правомірно сформував зобов'язання за податком на додану вартість та податком на прибуток з врахуванням господарських операцій із зазначеними вище контрагентами.

Посилання відповідача на листи органів Пенсійного фонду України про те, що Латишева Л.Б. не перебуває в них на обліку, як на відсутність трудових відносин між позивачем та Латишевою Л.Б., висновків суду першої інстанції не спростовує, оскільки на момент підписання відповідних первинних документів вона, відповідно до наказу директора ТзОВ «Яблуневий дар» від 01 березня 2007 року № 44/к, займала посаду директора Хмельницької філії ТзОВ «Яблуневий дар», а відтак, правомірно вчиняла правочини від імені ТзОВ «Яблуневий дар».

Однак, поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 12 квітня 2013 року № 0000103400/5626 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість були виявлені під час проведеної перевірки два порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме завищення податкового кредиту на загальну суму 2055593.87.00 грн. у зв'язку нереальністю господарських операцій із зазначеними вище контрагентами, а також невірне перенесення позивачем від'ємного значення залишку бюджетного відшкодування, який включається до складу податкового кредиту за квітень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2012 року, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 2963873.40 грн.

Позивач свої вимоги обґрунтовував лише посиланням на помилковість висновків податкового органу про безтоварність господарських операцій із згаданими вище контрагентами. Жодних обґрунтувань щодо невірного перенесення ним від'ємного значення залишку бюджетного відшкодування в позовній заяві не наводив, а відповідно не заперечував правильність висновків податкового органу в цій частині.

Натомість, суд першої інстанції не звернув на це увагу та прийшов до помилкового висновку про безпідставність зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 5019467.27 грн. та скасував податкове повідомлення-рішення від 12 квітня 2013 року № 0000103400/5626 в цілому, хоча відповідно до встановлених обставин справи воно підлягало скасуванню лише в частині зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2055593.87 грн.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2013 року по справі № 813/3163/13-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Державної податкової служби від 12 квітня 2013 року № 0000123400/5625.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Державної податкової служби від 12 квітня 2013 року № 0000103400/5626 в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2055593.87 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а у випадку складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складання постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ: А.І. РИБАЧУК

СУДДІ В.П. ДЯКОВИЧ

С.П. НОС

Повний текст постанови виготовлено 02 грудня 2013 року.