Номер провадження № 22-ц/785/8671/13

Головуючий у першій інстанції Пушкарський Д.В.

Доповідач Оверіна О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого Оверіної О.В.

Суддів Мартинової К.П., Журавльова О.Г.

при секретарі Счастлівцевої Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 10 вересня 2013 року по справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат пов`язаних із виплатою страхового відшкодування ,-

В С Т А Н О В И Л А

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних із виплатою страхового відшкодування, в якому просить стягнути з відповідача 7853,18 грн. в рахунок понесених витрат, 1500,00 грн. витрат на правову допомогу, 78,53 грн. в рахунок сплаченого судового збору, 120 грн. в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, посилаючись на те, що 24.11.2007 року об 11 годині ЗО хвилин, громадянин ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Тойота», д/н НОМЕР_1, рухаючись на 21 км автодороги Одеса- Б.Дністровський, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не дав дорогу автомобілю, що рухався по головній дорозі, внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем «Субару», д/н НОМЕР_3.

На момент скоєння ДТП ОСОБА_2 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У зв'язку із тим, що відповідач добровільно не відшкодував шкоду, заподіяну власнику автомобіля «Субару», д/н НОМЕР_3, він звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з метою отримання страхового відшкодування.

06.05.2008р Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило виплату страхового відшкодування потерпілій особі в розмірі 7753,18 грн.

Оскільки ОСОБА_2 на теперішній час відмовляється в добровільному порядку відшкодувати в порядку зворотної вимоги суму виплаченого страхового відшкодування, позивач вимушений звернутися з позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 10 вересня 2013 року- позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України задоволені.

Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування в розмірі 7853,18 грн.

Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грн., судовий збір в розмірі 78,53 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення ,яким у задоволенні вимог позивача - відмовити , посилаючись на те , що судом порушені норми матеріального та процесуального права, судом не дослідженні всі докази які надані.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи скарги, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно ст..303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи справу суд повно та всебічно з'ясував всі обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, обґрунтовано керувався нормами ЦПК України

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 24 листопада 2007 року о 11 годині ЗО хвилин, на 21 км. Автодороги Одеса-Б.Дністровський, ОСОБА_2, який керував автомобілем «Тойота», д/н НОМЕР_1, порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху України, а саме: виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не надав перевагу в русі автомобілю «Субару», д/н НОМЕР_3, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого допустив з ним зіткнення.

Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 14.01.2008р. ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с.9).

На дату скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Субару», д/н НОМЕР_3, була застрахована за договором обов'язковогострахування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується полісом серії ВВ №1493226 від 04.08.2007 р. (а . с.8 ) .

Власник пошкодженого автомобіля «Субару», д/н НОМЕР_3, з метою отримання страхового відшкодування, звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) з відповідною заявою (а.с.7). Згідно до звіту від 29.11.2007 року, складеного ПП «Експертна оцінка майна», розмір завданих власнику автомобіля збитків становить 16236,70 грн., в тому числі втрата товарної вартості (ВТВ) в розмірі 6932,84 грн. і податку на додану вартість (ПДВ) на деталі, що підлягають заміні в розмірі 1550,68 грн. (а.с.10-15) .

Зазначена шкода ОСОБА_2 не була відшкодована потерпілій особі. На дату скоєння ДТП, відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Нормами ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин містить Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п.41.1. ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо- транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У зв'язку з настанням події, передбаченої пп. «а» п. 41.1 ст.41 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУр. здійснило виплату відшкодування на користь власника транспортного засобу, ОСОБА_4, на його розрахунковий рахунок в розмірі 7753,18 грн. (без врахування ВТВ і ПДВ), що підтверджується копією платіжного доручення № 619 від 06.05.2008 р. (а.с.19).

Відповідно до п.38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо- транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Згідно до ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Огляд пошкодженого транспортного засобу «Субару», д/н НОМЕР_3, проводився 26 листопада 2007 року, тобто лише через 2 дні після дорожньо-транспортної пригоди 24 листопада 2007 року. Під час огляду транспортного засобу був особисто присутній відповідач ОСОБА_2, який підписав акт огляду транспортного засобу, пояснень або зауважень не залишив (а.с.17).

Відповідно до акту огляду транспортного засобу від 26 листопада 2007 року, на автомобілі «Субару», д/н НОМЕР_3, були виявлені пошкодження, які і бралися до уваги під час складання ремонтної калькуляції, на підставі якої була визначена вартість ремонтних робіт, необхідних для відновлення ушкодженого транспортного засобу.

Постановляючи рішення суд обґрунтовано керувався нормами матеріального та процесуального права, належним чином перевірив права і обов'язки сторін.

Рішення відповідає вимогам ст.ст.. 214 ,215 ЦПК України і підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та висновками суду.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обгрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ч. 1 ст. 60. ч. З ст. 10 ЦГІК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 209, 303. 307 ч.І п.1, 308. 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 10 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення , однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.В. Оверіна

Судді О.Г.Журавльов

К.П. Мартинова