3
УХВАЛА
Іменем України
26 листопада 2013 року
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого Самойленка А.І.
суддів Козодуба А.І., Рассуждая В.Я.
з участю
прокурора Андрєєвої Ж.М.
захисника ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та захисника ОСОБА_3 на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 4 березня 2013 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Донецька, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкає в будинку АДРЕСА_2, не судимого
засуджено за ст.368 ч.3 КК України до 5-ти років позбавлення волі з позбавленням його права обіймати посади, пов'язані з наглядово-профілактичною діяльністю в органах МНС строком на 3 роки, з конфіскацією 1/3 частини майна, що є його власністю. На підставі ст.54 КК України постановлено звернутися з поданням у відповідні державні органи про позбавлення засудженого ОСОБА_2 присвоєного йому спеціального звання майора служби цивільного захисту.
Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні такого злочину.
У липні 2012 року засуджений ОСОБА_2, займаючи посаду начальника Красноармійського міського відділу ДУ Держтехногенбезпеки в Донецькій області, будучи службовою особою, що займає відповідальне становище, мав організаційно-розпорядчі функції посадової особи, в обов'язки якої входило керівництво Красноармійським міським відділом ДУ Держтехногенбезпеки в Донецькій області і персональна відповідальність за організацію і результати його діяльності.
16 липня 2012 року до підсудного ОСОБА_2 звернувся директор ТОВ «BAHCIK» ОСОБА_4 з питань проведення перевірок дотримання норм пожежної безпеки і видачі дозвільних документів на здійснення господарській діяльності вищезгаданого підприємства, розташованого по вулиці Дніпропетровській, 130а в місті Красноармійськ, а також приміщення їдальні педагогічного училища м. Красноармійськ і кав'ярні «Кав'ярня», розташованої в м. Красноармійськ. В ході розмови засуджений ОСОБА_2 висловив ОСОБА_4 вимогу про передачу йому хабара у вигляді грошових коштів на суму 4500 гривень за непроведення перевірок і непритягнення останнього до адміністративної відповідальності за можливо виявлені порушення норм пожежної безпеки на вищевказаних об'єктах упродовж 2012 року.
19 липня 2012 року приблизно об 11 годині, ОСОБА_4 за місцем роботи засудженого ОСОБА_2 в будівлі Красноармійського міського управління МНС України в Донецькій області в м. Красноармійськ передав йому хабар у вигляді грошових коштів розміром 4500 гривень.
Таким чином, засуджений ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_4 хабар у вигляді грошових коштів розміром 4500 гривен, поєднаний з вимаганням хабара.
В апеляціях:
Прокурор просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв'язку з порушенням судом вимог до складання вироку і постановити новий, яким визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.368 ч.3 КК України, призначивши покарання у виді 5-ти років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з наглядово-профілактичною діяльністю в органах МНС строком на 3 роки, з конфіскацією всього майна, що є його власністю. На підставі ст.54 КК України звернутися з поданням у відповідні державні органи про позбавлення засудженого ОСОБА_2 присвоєного йому спеціального звання майора служби цивільного захисту. В обґрунтування своєї апеляції посилається на відсутність в мотивувальній частині вироку доводів суду для призначення додаткового покарання у виді 1/3 частини майна, що є власністю ОСОБА_2.
Захисник ОСОБА_3 просить скасувати вирок суду першої інстанції у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, однобічністю судового розгляду і порушення норм процесуального права, і постановити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу злочину. В обґрунтування своєї апеляції посилається на неврахування судом доказів, які свідчать про відсутність у ОСОБА_2 умислу на отримання хабара і провокативні дії ОСОБА_4, який пропонував гроші ОСОБА_2, через що у останнього виникло бажання заволодіти грошима шляхом обману.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2, які підтримали апеляцію захисника, прокурора Андрєєву, яка висловила думку про необхідність відхилення апеляцій і залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, апеляційний суд вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню, а апеляція захисника підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Той факт, що ОСОБА_2 за встановлених судом обставин отримав від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 4500 гривень в апеляціях не оспорюється.
Доводи апеляції захисника про те, що ОСОБА_2 не мав умислу на отримання цих грошових коштів в якості хабара, а вирішив заволодіти ними шляхом обману і що ОСОБА_4 сам спровокував їх отримання засудженим, суперечать встановленим у справі обставинам.
На момент отримання грошових коштів ОСОБА_2 обіймав посаду начальника Красноармійського міського відділу ДУ Держтехногенбезпеки в Донецькій області, а та обставина, що він 9 липня 2012 року подав рапорти про надання йому відпустки і про направлення його на лікувально-експертну комісію у зв'язку з погіршенням стану його здоров'я з подальшим виходом його на пенсію, не впливають на оцінку його дій, оскільки і після подання цих рапортів ОСОБА_2 продовжував виконувати посадові обов'язки керівника вищезазначеної державної установи, мав відповідні повноваження, в тому числі й право притягнення до адміністративної відповідальності осіб суб'єктів господарської діяльності за порушення норм пожежної безпеки.
Також не впливає на оцінку дій ОСОБА_2 і та обставина, що з 19 липня 2012 року він перебував на лікарняному, оскільки згідно повідомлення начальника Головного управління Держтехногенбезпеки в Донецькій області від 08.08.2012 року ОСОБА_2 не призначав замість себе виконувача обов'язків начальника Красноармійського міського відділу Держтехногенбезпеки (т.1 а.с.91). Крім цього, не зважаючи на наявність лікарняного, ОСОБА_2 19 липня 2013 року перебував на своєму робочому місці, де й отримав грошові кошти від ОСОБА_4, що також свідчить про фактичне виконання ОСОБА_2 своїх обов'язків у цей день.
Згідно показань свідка ОСОБА_4 він на вимогу ОСОБА_2 передав останньому 4500 гривень за не проведення перевірок та не притягнення його, тобто ОСОБА_4, до відповідальності за можливе виявлення порушень протипожежного законодавства на трьох належних йому об'єктах підприємницької діяльності в другому, третьому та четвертому кварталах 2012 року.
Показання свідка ОСОБА_4 про ці обставини узгоджуються з даними, отриманими при проведенні оперативно-розшукових дій із застосуванням технічних засобів фіксації розмов між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, з яких вбачається, що ОСОБА_2 обговорював з ОСОБА_4 необхідність передачі останнім грошових коштів поквартально за три об'єкти підприємницької діяльності, що належать ОСОБА_4
Сукупністю наведених доказів доведений умисел ОСОБА_2 на отримання хабара від ОСОБА_4 за непроведення перевірок і непритягнення останнього до адміністративної відповідальності за порушення норм пожежної безпеки на вищевказаних об'єктах, які могли бути виявлені упродовж 2012 року, у зв'язку з чим не можуть бути визнані обгрунтованими доводи апеляції захисника про відсутність умислу у ОСОБА_2 на отримання хабара.
Оскільки ОСОБА_2 вимагав від ОСОБА_4 передачі йому грошових коштів не у зв'язку з виявленням певних порушень норм пожежної безпеки, а за можливе виявлення таких порушень в майбутньому, яких могло не бути, ці дії Жидких суд обґрунтовано визнав такими, що могли завдати шкоди правам та законним інтересам ОСОБА_4, тобто як поєднані з вимаганням хабара.
Тому вина ОСОБА_2 доведена дослідженими судом доказами у справі і його дії правильно кваліфіковані за ст.368 ч.3 КК України в редакції цієї норми від 07.04.2011 року, як одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з його вимаганням.
Міра покарання призначена ОСОБА_2 в межах санкції ст.368 ч.3 КК України, тобто, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину і даних про особу засудженого, який раніше не судимий, має сім'ю, позитивно характеризується.
Додаткове покарання у виді конфіскації 1/3 частини майна засудженого призначене у відповідності з положеннями ст.59 КК України, згідно якої передбачена можливість конфіскації як всього майна, яке є власністю засудженого, так і частини цього майна. Тому апеляція прокурора про неправильність та немотивування у вироку конфіскації певної частини майна засудженого не може бути визнана обґрунтованою.
У той же час рішення суду у вироку про звернення з поданням у відповідні державні органи про позбавлення засудженого ОСОБА_2 присвоєного йому спеціального звання майора служби цивільного захисту відповідно до ст.54 КК України не відповідає вимогам зазначеної норми закону про те, що засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
Тобто, відповідно до ст.54 КК України, суд сам мав прийняти рішення про позбавлення ОСОБА_2 вищезазначеного спеціального звання за наявності до цього підстав і оскільки такого рішення суд сам не прийняв, рішення про звернення суду з поданням у відповідні державні органи про позбавлення засудженого ОСОБА_2 присвоєного йому спеціального звання майора служби цивільного захисту підлягає виключенню з вироку.
Враховуючи наведене, керуючись ст.365, 366 КПК України 1960 року, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляцію захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 4 березня 2013 року щодо ОСОБА_2 змінити: виключити з вироку рішення про звернення суду з поданням у відповідні державні органи про позбавлення засудженого ОСОБА_2 присвоєного йому спеціального звання майора служби цивільного захисту відповідно до ст.54 КК України.
В решті цей вирок залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.
Судді: