Справа №:122/12888/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Корогодіна О.Е.

№ провадження:22-ц/190/7408/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Філатова Є. В.

______________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Філатової Є.В.

суддів:Любобратцевої Н.І. Харченко І.О.

при секретарі:Почотовій Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

В лютому 2013 року ОП «Кримтеплокомуненерго» звернулось з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання.

Вимоги мотивовані тим, що відповідачка є споживачем теплової енергії, якою користується у будинку за адресою: АДРЕСА_1. Будинок опалюється ОП «Кримтеплокомуненерго». Відповідачка не виконує обов'язків по сплаті за споживану теплову енергію, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.01.1997 року по 31.08.2011 року в розмірі 8 943 грн. 91 коп.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2013 року позов задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОП «Кримтеплокомуненерго» заборгованість за споживану теплову енергію за період з 07 лютого 2010 року по 31 серпня 2011 року в сумі 3 817 грн. 49 коп. та судові витрати в розмірі 229 грн. 40 коп.; в задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідачка просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, про відмову у позові. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що між сторонами немає договірних відносин, відповідач не споживав теплову енергію, оскільки квартира відключена від централізованої системи опалювання, що підтверджується відповідним актом від 30.10.2006 року. До участі у розгляді справи не притягнутий іншій співвласник ОСОБА_7, який займався питанням щодо відключення квартири від централізованої системи опалювання. Крім того, апелянт вказує на те, що позивач не надав суду доказів наявності в нього ліцензії щодо постачання теплової енергіє, проте це є ліцензованим видом діяльності.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що квартира відповідачки знаходиться у будинку АДРЕСА_1, який опалюється ОП «Кримтеплокомуненерго», через централізовану систему опалювання.

Вирішуючи питання, суд виходив з того, що ОСОБА_6 є споживачем теплової енергії, між сторонами існують правовідносини з приводу споживання теплової енергії, за яку відповідачка не сплачує, тим самим порушує обов'язки споживача.

З такими висновками колегія суддів погодитися не може, оскільки вони суперечать фактичним обставинам та положенням закону.

Квартира АДРЕСА_1 знаходиться у багатоквартирному будинку, який спочатку експлуатації приєднаний до централізованих теплових мереж.

За актом, складеним за участю представників КП ЖЕО, ОП «Кримтеплокомуненерго Залізничного району теплових мереж» та ОСОБА_7, який є співвласником квартири(арк.19), відключення квартири відповідачки від опалювання відбулося 30.10.2006р.

Процедура відключення квартир окремих абонентів від опалювання передбачена Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005р. №4 (далі Порядку), діючого на час демонтування відповідачем системи опалювання в квартирі, провадилася за попередньою процедурою узгодження, розробки проекту та технічних умов на підставі рішення міжвідомчої комісії при виконкомі (п.2.1-2.4). Згідно п.2.5 відключення від тепломережі здійснюється монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робот складається акт, який у десятиденний строк подається заявником до Комісії на затвердження (п.2.6). Лише після проходження цієї процедури на черговому засідання Комісії переглядаються умови договору (п.2.7) та здійснюється відключення абонента.

Задовольняючи позов, та відхиляючи заперечення відповідачки, суд першої інстанції правильно виходив з того, що остання не дотрималась зазначеного Порядку та законного відключення квартири від централізованої системи опалення. Суд критично поставився до наданого відповідачкою акту, посилаючись на те, що інші документи відсутні.

Проте в оцінці доказів суд не дотримався вимог ст.212 ЦПК України, згідно з якою суд оцінює докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, перевіряючи належність, допустимість, достовірність кожного з них окремо, а також в їх сукупності та взаємного зв'язку.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що за строком давності робочий проект та інші проміжні документи, на підставі яких робилося відключення не збереглися. Проте за витягом з протоколу Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення споживачів від централізованого опалювання та гарячого водопостачання у Залізничному районі м. Сімферополя від 30 травня 2006р. комісія розглянула представлені документи та зробила висновок про їх достатність та належне оформлення і надала дозвіл на відключення.

Як убачається з акту відключення, затвердженого Головою комісії та рішенням виконкому від 23.05.2006р. за № 138 відключення відбулося у присутності представник Теплокомуненерго. За повідомленням Теплокомуненерго особовий рахунок на квартиру відповідачки закрито. Колегія критично ставиться до пояснень представника позивача, що закриття рахунку було помилковим.

Зазначені докази у сукупності свідчать про те, що процедура відключення квартири відповідачки від централізованого опалювання відповідала п.2.1-2.7 Порядку, що тривалий строк визнавалося позивачем. За таких обставин договірних відносини між сторонами з приводу опалювання квартири не існувало, послуга не надавалася та не споживалася. Даних про те, що після 2006р. опалювання на будь-який період відновлювалося по справі не здобуто. Також позивачем не представлено даних про опалювання місць загального користування в будинку, в утриманні яких відповідач повинен брати участь. Ніяких договорів з цього приводі між сторонами не укладалося.

Суд першої інстанції не дав належної оцінки цим обставинам, не звернув уваги на те, що ОСОБА_6 з 30.05.2013р. не була абонентом тепломереж та не споживала теплової енергії, тому правові підстави для стягнення з неї оплати відсутні.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржене рішення не є законним та обґрунтованим, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові з вищезазначених підстав.

Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 303, 304, 309 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити; рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2013 року скасувати, Орендному підприємству «Кримтеплокомуненерго» в позові до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді