справа № 760/25524/13к

провадження № 1кп/760/904/13

ВИРОК

іменем України

10.12.2013 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сеніна В.Ю.

при секретарі Кирпі П.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Рибалка І.А.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_7,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 1201211009000155, відносно

- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровськ, українця, громадянина України, який має вищу освіту, не одружений, працює заступником директора ТОВ «ІМП Транс», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_7, маючи на меті вчинення ряду злочинів на території м. Києва за грошову винагороду, знаходячись в м. Дніпропетровськ, до 16.12.2011 вступив у злочинну змову з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та невстановленою слідством особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження. В подальшому, ОСОБА_7, діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_9 і ОСОБА_8, виїхали в м. Київ, де 20.12.2011 винайняли житло за адресою: АДРЕСА_5.

В подальшому, ОСОБА_7, діючи спільно та узгоджено із ОСОБА_8 та ОСОБА_9, на протязі часу з 17.12.2011 до 19.12.2011 здійснювали візуальне спостереження за раніше їм незнайомим громадянином Індії ОСОБА_1, відносно якого в подальшому мали намір вчинити злочин.

22 грудня 2011 року, приблизно о 18-50 год., реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне позбавлення волі громадянина Індії ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, на невстановленому автомобілі під'їхали до будинку АДРЕСА_4, де зустрілись із невстановленою слідством особою, разом із якою піднялись до квартири АДРЕСА_4 вищевказаного будинку, в якій проживав потерпілий ОСОБА_1 з родиною.

Продовжуючи реалізацію своїх злочинних дій, спрямованих на викрадення та незаконне позбавлення волі громадянина Індії ОСОБА_1, та прихованні при цьому своїх злочинних намірів, ОСОБА_9, привласнивши собі владні повноваження співробітника СБУ, змусив раніше невідому йому потерпілу ОСОБА_2 відкрити двері вищевказаної квартири, після чого, діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_8 та ОСОБА_7, самовільно зайшли до квартири, де проживала родина ОСОБА_2, в той час як невстановлена слідством особа, залишилась на сходовому майданчику спостерігати за оточуючою обстановкою, щоб своєчасно повідомити їх про небезпеку бути викритими.

Знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_4, продовжуючи приховувати свої незаконні дії під виглядом дій працівників правоохоронних органів, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, діючи спільно та узгоджено із невстановленою слідством особою, намагались змусити потерпілого ОСОБА_1 добровільно залишити приміщення квартири. Отримавши відмову потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, застосувавши фізичну силу до потерпілої ОСОБА_2, ОСОБА_9 заштовхнув її до житлової кімнати та закрив двері з коридору квартири, тим самим позбавивши можливості потерпілу чинити належний опір їх незаконним діям. Уникнувши таким чином опору потерпілої ОСОБА_2, ОСОБА_8 та невстановлена слідством особа, яка в той час зайшла до квартири, діючи спільно із ОСОБА_7, застосовуючи фізичну силу до потерпілого ОСОБА_1, який намагався чинити активний опір їх незаконних діям, проти його волі нахиливши голову потерпілого донизу, витягнули його під руки з приміщення квартири та сходами витягнули на вулицю, де посадили його на заднє сидіння невстановленого автомобілю, на якому вони приїхали.

В той час ОСОБА_7, діючи спільно з ОСОБА_8 та невстановленою слідством особою, залишили приміщення квартири разом із потерпілим ОСОБА_1, якого викрали та незаконно позбавили волі, ОСОБА_9, залишившись в приміщенні квартири, висунув потерпілій ОСОБА_2 незаконну вимогу про передачу йому документів, які засвідчують особу її чоловіка ОСОБА_1, тобто особистих важливих документів потерпілого ОСОБА_1 В цей же час ОСОБА_9, знаходячись в приміщенні коридору квартири, помітив куртку потерпілого, оглянувши яку, виявив в ній паспорт громадянина Індії серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 та тимчасовою посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_3, виданою на його ж ім'я. Взявши із собою куртку потерпілого ОСОБА_1 та викравши особисті важливі документи потерпілого ОСОБА_1, ОСОБА_9 залишив із викраденим приміщення квартири та приєднався до ОСОБА_8, ОСОБА_7 та невстановленої особи, які в цей час продовжували незаконно утримувати ОСОБА_1 в салоні невстановленого автомобіля, на якому, діючи проти його волі, перевезли потерпілого ОСОБА_1 у заздалегідь орендований для цього приватний будинок за адресою: АДРЕСА_5.

В той же день, у невстановлений слідством час, продовжуючи реалізацію своїх злочинних дій, спрямованих на незаконне позбавлення волі потерпілого ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та невстановлена особа, діючи спільно та узгоджено між собою, закрили потерпілого в одному з приміщень лазні, яка знаходилась у зазначеному вище будинку, при цьому невстановлена особа залишилась за вказаною адресою спостерігати за потерпілим ОСОБА_1, щоб в разі необхідності позбавити його можливості звільнитися.

В подальшому, після 01-00 год. 23.12.2011 ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повернулись до будинку, в якому ними незаконного утримувався потерпілий ОСОБА_1, де ОСОБА_8, діючи спільно і узгоджено з ОСОБА_9, ОСОБА_7 та невстановленою особою, продовжили до невстановленого часу 24.12.2011 незаконно утримувати потерпілого ОСОБА_1, позбавляючи його можливості самовільно залишити приміщення вказаного будинку. В цей же час ОСОБА_7, ОСОБА_9 та невстановлена особа, діючи спільно та узгоджено із ОСОБА_8, забезпечували останнього та потерпілого ОСОБА_1 продуктами харчування та контролювали, щоб потерпілий не мав можливості із власної ініціативи залишити приміщення будинку, де його незаконно утримували, на протязі цього часу підшукуючи іншу адресу, щоб уникнути викриття та для подальшого незаконного позбавлення волі потерпілого ОСОБА_1.

24 грудня 2011 року, приблизно о 03-00 год. ОСОБА_9, діючи спільно та узгоджено із ОСОБА_7 і ОСОБА_8, а також невстановленою особою, з метою подальшого незаконного позбавлення волі потерпілого ОСОБА_1 та приховання своєї злочинної діяльності, використовуючи заздалегідь підроблений паспорт із вклеєною в нього своєю фотокарткою, уклав договір оренди житлового будинку за адресою: АДРЕСА_6, на ім'я ОСОБА_13, після чого, цієї ж ночі ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на невстановленому автомобілі перевезли, продовжуючи незаконно позбавляти волі, потерпілого ОСОБА_1 до приватної будинку за вищевказаною адресою.

В подальшому ОСОБА_8, діючи спільно та узгоджено із ОСОБА_9, ОСОБА_7 та невстановленою особою, продовжував незаконно утримувати потерпілого ОСОБА_1 у вищевказаному будинку, позбавляючи його можливості самовільно його залишити. В цей же час ОСОБА_9 та ОСОБА_7 періодично навідувались за вказаною адресою, забезпечуючи ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_1 продуктами харчування та контролюючи, щоб потерпілий не мав можливості самовільно залишити вказану будівлю, а 24.12.2011 після 03-00 год., ОСОБА_9, з метою подальшого незаконного позбавлення волі потерпілого ОСОБА_1, продовжив договір оренди будинку АДРЕСА_6 до 02.01.2012 включно.

В період часу з 18-50 год. 22.12.2011 до приблизно 20-00 год. 29.12.2011, метою позбавлення можливості потерпілого ОСОБА_1 самовільно залишити приміщення будівель, де його незаконно утримували, періодично ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також ОСОБА_7, діючи спільно та узгоджено із невстановленою особою, надягали на потерпілого ОСОБА_1 наручники та зв'язували йому ноги мотузкою. Тобто, позбавлення волі ОСОБА_1 із подальшим його триманням з істотним обмеженням вільного руху та пересування, здійснювалось протягом тривалого часу.

29 грудня 2011 року, приблизно о 20-00 год. ОСОБА_8, який, діючи спільно та узгоджено із ОСОБА_9, ОСОБА_7 і не встановленою особою, знаходився в приватному будинку АДРЕСА_6 та наглядав за потерпілим ОСОБА_1, позбавляючи його можливості залишити вказаний будинок з власної волі, був затриманий працівниками міліції, а потерпілий ОСОБА_1 - звільнений.

А всього ОСОБА_7, за попередньою змовою з ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також невстановленою особою, викрали та незаконно позбавляли волі потерпілого ОСОБА_1 в період часу приблизно з 18-50 год. 22.12.2011 до приблизно 20-00 год. 29.12.2011, тобто на протязі тривалого часу.

Крім того, 22.12.2011, приблизно о 21-30 год., ОСОБА_7, за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9, з метою незаконного позбавлення волі осіб, на невстановленому слідством автомобілі прибули за адресою: м. Київ, вул. Аеродромна 12 до прохідної ТОВ «Акропулус Біосайсенс», та під надуманим приводом (представившись працівником підприємства) пройшли на територію прохідної, де знаходився працівник охорони ОСОБА_3

Знаходячись на території прохідної зазначеного Товариства, ОСОБА_7, діючи спільно та узгоджено із ОСОБА_9 та ОСОБА_8, з метою позбавлення волі раніше їм незнайомого потерпілого ОСОБА_3, представившись працівниками міліції, змусили останнього зайти до кімнати відпочинку, яка розташована в дальній від вулиці частині прохідної, після чого ОСОБА_8, який діяв спільно та узгоджено із ОСОБА_9 та ОСОБА_7, залишився у вказаному приміщенні, щоб контролювати дії ОСОБА_3 та в разі необхідності позбавити його можливості повідомити про їх незаконні дії. В цей же час ОСОБА_9 та ОСОБА_7, зайшовши на територію, яку орендує ТОВ «Акропулус Біосайсенс», зустріли раніше незнайомого їм потерпілого ОСОБА_4, якому також представились працівниками міліції, а ОСОБА_9 на підтвердження своїх повноважень продемонстрував ОСОБА_4 тильну сторону документу, зовні схожого на посвідчення працівника міліції, тим самим незаконно привласнивши собі владні повноваження працівників міліції. Приховавши таким чином свої незаконні дії, під виглядом роботи працівників правоохоронних органів, ОСОБА_9 наказав ОСОБА_4 пройти до кімнати відпочинку на прохідній, де вже знаходились потерпілий ОСОБА_3 та ОСОБА_8 При цьому, ОСОБА_9, на підтвердження необхідності виконання їх незаконних вимог, кілька разів підштовхнув потерпілого ОСОБА_4 до вказаного приміщення. В подальшому ОСОБА_8 постійно знаходився в приміщенні вказаної кімнати разом із потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, контролюючи їхню поведінку та позбавляючи їх можливості залишити вказане приміщенні та повідомити про їхні незаконні дії. В це й же час ОСОБА_9, діючи спільно та узгоджено із ОСОБА_8 та ОСОБА_7 весь час знаходився в сусідньому приміщенні прохідної, щоб в разі необхідності подолання опору потерпілих їхнім незаконним діям, надати допомогу ОСОБА_8

Будучи помилково впевненими в тому, що особи, які їх незаконно, на протязі часу приблизно з 21-30 год. 22.12.2011 до 00-55 год. 23.12.2011 утримують їх в приміщенні кімнати відпочинку на прохідній за адресою: м. Київ, вул. Аеродромна, 12, є працівниками правоохоронних органів, а також розуміючи, що раніше не відомі їм люди, що проти їх волі утримують їх у вказаному приміщенні, за своїми фізичними даними значно сильніші за них, потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не чинили активного опору незаконним діям ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8

В той час, як ОСОБА_9 та ОСОБА_8, діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_7, незаконно позбавили волі потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_7, діючи із власних мотивів, не повідомивши про свої злочинні наміри ОСОБА_9 та ОСОБА_8, відкрив ворота на охоронювану територію за вищевказаною адресою та впустив туди невстановлених осіб, які вчинили корисливий злочин, в той час, як ОСОБА_7, діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_9 та ОСОБА_8, забезпечували ізоляцію потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, незаконно позбавляючи їх волі.

23 грудня 2011 року, приблизно о 00-55 год., після вчинення тяжкого корисливого злочину особами, матеріали відносно яких перебувають в окремому провадженні, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про те, що вони залишають місце вчинення злочину, після чого, з метою забезпечення безперешкодного залишення ними місця вчинення злочину, ОСОБА_8 залишив приміщення кімнати відпочинку, де знаходились потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і закрив приміщення вказаної кімнати на врізний замок, залишивши ключ в замочному отворі, тим самим позбавивши потерпілих можливості вийти із вказаного приміщення, після чого з місця вчинення злочину зникли.

Того ж дня, приблизно о 00-55 год., переконавшись в тому, що їхні дії ніхто не контролює, а особи, які незаконно їх утримували у вказаному приміщенні, залишили територію, потерпілий ОСОБА_4 вибив замок на дверях до вказаної кімнати, тим самим звільнивши себе та потерпілого ОСОБА_3

Дії ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 146 КК України, як незаконне позбавлення волі та викрадення людини, вчинені за попередньою змовою групою осіб, здійснюване протягом тривалого часу, кваліфіковані вірно.

14 листопада 2013 року між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_3 укладено угоду про примирення, згідно якої ОСОБА_7 повністю визнав свою винуватість у вищевказаних діяннях, добровільно відшкодував потерпілому матеріальні та моральні збитки, щиро розкаявся, крім того, сторони погодили покарання за ч. 2 ст. 146 КК України ОСОБА_7 у виді позбавлення волі строком на 4 роки, та із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням на 2 роки з покладенням на останнього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, їм роз'яснені вимоги ч. 1 ст. 473, ст. 476 КПК України.

Також, 14.11.2013 між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_4 укладено угоду про примирення, згідно якої ОСОБА_7 повністю визнав свою винуватість у вищевказаних діяннях, добровільно відшкодував потерпілому матеріальні та моральні збитки, щиро розкаявся, крім того, сторони погодили покарання за ч. 2 ст. 146 КК України ОСОБА_7 у виді позбавлення волі строком на 4 роки, та із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням на 2 роки з покладенням на останнього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, їм роз'яснені вимоги ч. 1 ст. 473, ст. 476 КПК України.

Крім того, 14.11.2013 між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_1 укладено угоду про примирення, згідно якої ОСОБА_7 також повністю визнав свою винуватість у вищевказаних діяннях, добровільно відшкодував потерпілому матеріальні та моральні збитки, щиро розкаявся, крім того, сторони угоди погодили покарання за ч. 2 ст. 146 КК України ОСОБА_7 у виді позбавлення волі строком на 4 роки, та із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням на 2 роки з покладенням на останнього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, їм роз'яснені вимоги ч. 1 ст. 473, ст. 476 КПК України.

Також, 14.11.2013 між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілою ОСОБА_2 укладено угоду про примирення, згідно якої ОСОБА_7 також повністю визнав свою винуватість у вищевказаних діяннях, добровільно відшкодував потерпілій матеріальні та моральні збитки, щиро розкаявся, крім того, сторони угоди погодили покарання за ч. 2 ст. 146 КК України ОСОБА_7 у виді позбавлення волі строком на 4 роки, та із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням на 2 роки з покладенням на останнього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, їм роз'яснені вимоги ч. 1 ст. 473, ст. 476 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_7 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Угода про примирення може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

В статті 471 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про примирення.

Згідно вимог ст. 474 КПК України, якщо угоду досягнуто обвинувальний акт із підписаною між сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку прокурора, який не заперечив проти затвердження угод про примирення, думки потерпілих, обвинуваченого, захисників, які підтримали прокурора та просили затвердити угоди, вивчивши обвинувальний акт, перевіривши угоди про примирення, які відповідають вимогам ч. 3 ст. 469, ст. 471 КПК України, з'ясувавши у обвинуваченого ОСОБА_7, що він вірно розуміє викладені в ч. 5 ст. 474 КПК України обставини, переконавшись, що потерпілі також розуміють наслідки затвердження угод, передбачені ст. 473 КПК України, та встановивши, що укладення даних угод сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне винести у даному провадженні вирок відносно ОСОБА_7, яким затвердити угоди про примирення, визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України за викладених у вироку обставин, та призначити узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. ст. 65, 75 КК України, та санкції ч. 2 ст. 146 КК України.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

Доля процесуальних витрат вирішити відповідно до ст. 124 КПК України.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді особистого зобов'язання.

Керуючись ст.ст. 314, 368, 475 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

затвердити угоду про примирення, укладену 14.11.2013 між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 1201211009000155.

Затвердити угоду про примирення, укладену 14.11.2013 між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 1201211009000155.

Затвердити угоду про примирення, укладену 14.11.2013 між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 1201211009000155.

Затвердити угоду про примирення, укладену 14.11.2013 між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілою ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 1201211009000155.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Згідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_7 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення дактилоскопічних експертиз в загальному розмірі 782 грн. 40 коп.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді особистого зобов'язання.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.

Суддя