Справа № 22-10610-2006 p. Головуючий 1 інстанції Дубовик Р.Є.
Категорія 19 Доповідач Бабакова Г.А.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області
у складі: головуючого Ювченко Л.П. суддів : Азевича В.Б., Бабакової Г.А. при секретарі Тума О.В.
розглянувши у судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі міста Горлівка на рішення Микитівського районного суду міста Горлівки від 28 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі міста Горлівки про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням,
ВСТАНОВИВ:
Відповідач оскаржує в апеляційному порядку рішення Микитівського районного суду міста Горлівка від 28 вересня 2006 року, яким з нього на користь позивача стягнуто у відшкодування моральної шкоди у зв"язку з професійним захворюванням 15000 грн.
Апелянт посилається на те, що , ухвалюючи рішення, суд не врахував, що факт заподіяння позивачеві моральної шкоди не підтверджено доказами, що Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" дію закону про відшкодування моральної шкоди зупинено, що Фонд не несе відповідальність за моральну шкоду. Просить скасувати рішення суду , відмовити у задоволенні позову.
У засіданні апеляційного суду представник відповідача Степанов О.В. наполягав на скарзі, позивач просив рішення суду залишити без зміни.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з того, що позивач довгий час працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах і внаслідок шкідливих умов праці отримав професійне захворювання хронічний бронхіт. Висновком МСЕК від 22 жовтня 2003 року йому вперше і безстроково встановлено втрату 40% працездатності. Суд дійшов висновку, що внаслідок захворювання та часткової втрати працездатності позивачеві заподіяно моральну шкоду , яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу ушкодження здоров"я , погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя і що розмір моральної шкоди становить 15000 грн.
Апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, дотримався вимог матеріального і процесуального законодавства.
Зокрема, суд обґрунтовано виходив з того, що позивач довгий час працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах і внаслідок шкідливих умов праці отримав професійне захворювання, у зв"язку з яким висновком МСЕК від 22 жовтня 2003 року йому вперше встановлено втрату 40% працездатності безстроково. Суд дійшов правильного висновку , що позивачеві внаслідок професійного захворювання та втрати частково працездатності заподіяна моральна шкода, оскільки він фізично та морально страждає від захворювання ,ускладнене його життя , яке потребує додаткових зусиль для його організації. Але висновок суду про розмір моральної шкоди в сумі 15000 грн. не відповідає встановленим обставинам . Суд не навів відповідних мотивів визначення саме такого розміру відшкодування, не врахував, що глибина фізичних та моральних страждань позивача, які встановлені судом, свідчать про заподіяння позивачеві моральної шкоди у розмірі 12000 грн. Тому рішення в цій частині підлягає зміни, з відповідача на користь позивача слід стягнути 12000 грн., що відповідає ст., ст. 21,28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності."
Доводи апеляційної скарги про те , що рішення суду підлягає скасуванню, оскільки дія положення вказаного Закону щодо відшкодування моральної шкоди зупинена Законом України " Про державний бюджет України на 2006 рік ", необгрунтовані , оскільки право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло до 2006 року. Зазначений Закон не скасовує Закон України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", яким передбачено відшкодування моральної шкоди у зв'язку з виробничою травмою чи професійним захворюванням. Крім того відшкодування моральної шкоди у зв"язку з професійним захворюванням проводиться з іншого фонду , а не з того бюджету, про який йдеться у Законі України " Про державний бюджет України на 2006рік". Необгрунтовані і доводи про те, що факт спричинення позивачеві моральної шкоди не підтверджено доказами. Цей факт підтверджено актом розслідування професійних захворювань, висновком МСЕК про їх наявність та медичними документами про лікування від вказаних захворювань. Не ґрунтуються на вказаному Законі і доводи про те, що Фонд не несе відповідальність за моральну шкоду, заподіяну професійним захворюванням. Керуючись ст., ст. 307, 309 , 314 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРІ ПІ И В :
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі міста Горлівки задовольнити частково.
Рішення Микитіського районного суду міста Горлівка від 28 вересня 2006 року змінити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі міста Горлівки на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 12000 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.