Справа № 22 -1614ас Головуючий 1 інстанції Кучма В. В.
Категорія 36 Доповідач Ювченко Л.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючої: Ювченко Л.П. Суддів: Азевич В.Б., Бабакової Г.А При секретарі: Тума О.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Сніжнянського міського відділу Управління МВС України в Донецькій області на постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 23 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Сніжнянського міського відділу Управління МВС України в Донецькій області про стягнення вихідної допомоги та моральної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача,пояснення по справі,перевіривши матеріали стгоави,суд апеляційної інстанції,-
ВСТАНОВИВ:
До апеляційного суду Донецької області надійшла апеляційна
скарга Сніжнянського MB УМВС України в Донецькій області на постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 23 серпня 2006 року, якокою частково задоволено позов ОСОБА_1. Зобов"язано відповідача провести перерахунок вихідної допомоги на .10 календарних років служби у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби та виплатити недоплачену суму, вихідної допомоги. В позові про стягнення моральної шкоди в сумі 1000грн відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення щодо стягнення на користь позивача вихідної допомоги за 10 календарних років служби та ухвалення нового рішення про відмову в позові.
З матеріалів справи вбачається, що з 1 липня 2002 року до 19 '
липня 2005року позивач ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ Сніжнянського MB УМВС України в Донецькій області. Звільнений за п."ж" ст.64' „Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР" затвердженого постановою КМУ від 29.07.91р. за №114, тобто за власним бажанням. Згідно п.10 вказаного Положення вважає, що має право на вихіднудопомогу при звільненні.
За довідкою відповідача від 13.10.05р. йому нарахована вихідна допомога в сумі 759грн38коп,яка не виплачена. Просив її стягнути, а також вихідну допомогу за 10 календарних років служби і стягнути моральну шкоду в сумі 1000грн.
Вважає,що відповідач неправильно нарахував вихідну допомогу,не взяв до уваги проходження позивачем військової служби з 29.06.95р. до 15.05.97р. в тому числі у складі Миротворчих сил ООН на території бувшої Югославії". Вважаєлцо відповідно до ЗУ „Про участь України в міжнародних миротворчих операціях" вислуга років і трудовий стаж громадян України за час виконання обов'язків у складі миротворчого контингенту обчислюється з розрахунку один місяць за три місяці.
Крім того, на думку позивача, відповідачем не враховано навчання його в інституті внутрішніх справ з серпня 1998р. до червня 2002р.А всього стаж для нарахування вихідної допомоги складає 10 років. Просив стягнути з відповідача належну вихідну допомогу і стягнути моральну шкоду 1 000грн.
Суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції піддягає скасуванню в зв"язку з тим, що суд першої інстанції неповно з"ясував обставини, що мають значення для справи.По справі слід постановити нове рішення.
При прийнятті постанови по справі,суд першої інстанції порушив вимоги ст.ст.161,162 КАС України „не вирішив всі питання,які підлягають розгляду при-поехановлєнні рішення.Зобов"язавши відповідача провести перерахунок вихідної допомоги за 10 календарних років служби,суд не витребував при розгляді справи відомості про розмір сум, які на його думку підлягають стягненню, не вказав в рішенні конкретні суми І строк їх стягнення. Для виконання такого рішення необхідно постановляти додаткові ухвали.
З матеріалів справи вбачається,що відповідно до наказу УМВС України в Донецькій області від НОМЕР_1 про звільнення ОСОБА_1 йому була нарахована вихідна допомога в сумі 1050грн.Частково суми йому були виплачені, залишок заборгованості по вихідній допомозі ОСОБА_1 на 01 січня 2006року становив суму 544грн00коп.
У зв"язку з прийняттям Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005рік" та деяких інших законодавчих актів України від 25.03.2005р.№2505-1У (пункт 55),щодо внесення змін у ст.9 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" у частиш виплати вихідної допомоги - ОСОБА_1 обгрунтовано відмовлену у виплаті вихідної допомоги. 4.2 ст.9 вказаного Закону передбачає,' що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом: та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби,
Суд першої інстанції не врахував вимоги вказаного Закону про те,що вихідна допомога при звільненні виплачується особам,які мають право на пенсію за.. цим Законом. Позивач ОСОБА_1 не відноситься до кола таких осіб, а тому в виплаті йому несплаченої вихідної допомоги відповідачем обгрунтовано відмовлено,як і в перерахунку виплати вихідної допомоги за 10 календарних років служби.
Відповідно до вказаного Закону УМВС України в Донецькій області від 31.10.2005р. та 02.03.2006р. №1017 а.с.35, 36 надало інформацію про порядок застосування Закону відповідно до змін. Заборгованість по вихідній допомозі. перед, ОСОБА_1 по бухгалтерському обліку Сніжнянського MB УМВС України в Донецькій області не значиться, в позові ОСОБА_1 слід відмовити.
Суд першої інстанції відмовляючи в позові про стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_1 виходив з того,що ним пропущено тримісячний строк на зверненя до суду передбачений ст.233 КЗПП України.При цьому суд. першої інстанції не врахував,що спори працівників міліції регулюються Законом. України „Про міліцію і спеціальними законами і при їх розгляді не застосовуються норми КЗпП України. Тому рішення суду першої інстанції в цій частині також підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення.
В зв"язку з відмовою в позові про стягнення вихідної допомоги ОСОБА_1 слід відмовити і в позові про стягнення моральної шкоди в зв"язку з тим,що позов
не обґрунтований.
Керуючись ст.ст. 198; 202;207 КАС України, Суд апеляційної інстанції,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Сніжнянського міського відділу Управління МВС України в Донецькій області задовольнити.
Постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 23 серпня 2006 року скасувати.
Відмовити в позові ОСОБА_1 до Сніжнянського міського відділу Управління МВС України в Донецькій області про стягнення вихідної, допомоги та моральної шкоди.
Ухвала може бути оскаржена протягом місяця у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.