Справа №  22-9222/2006                      Суддя 1 - інстанції- Ларіонова Н.М,

Категорія -21                                               Доповідач-Єлгазіна Л.П.  

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2006 року                                                                        м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі: Головуючого-судді- Новікової Г.В. Суддів- Дем,яносова М.В., Єлгазіної Л.П. При секретарі- Коваленко Т.В. За участю:ОСОБА_1, ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства „Шахтоуправління „ЇІівденнодонбаське" №1" на рішення Куйбишевського районного суду м.Донецька від 8 серпня 2006року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське" №1 - про стягнення індексації у звдзку з порушенням строків виплати одноразової допомоги та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:                                                                                                 Позивач звернувся до суду із позовом „Про стягнення індексації одноразової допомоги у звдзку з порушенням строків виплати та моральної шкоди ", в обгрунтування своїх вимог вказував, що рішенням Куйбишевського районного суду м.Донецька від 18 вересня 2001 року, яке набрало чинності, йому стягнуто недоплачену суму одноразової допомоги у зв.язку із професійним захворюванням - 34 243,0гр., яке йому було виплачено у листопаді 2004 року

Просив суд -стягнути з відповідача індексацію суми одноразової допомоги, у зв,язку з порушенням строків виплати - 10 ОООгр., за період з 06.10.1999р. по 18.09.2001 року.та моральнушкоду у сумі 5000гр.

Рішенням суду першої інстанції від 08.08.2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, з відповідача на його користь стягнуто компенсацію за затримку виплати одноразової допомоги в розмірі 19 173,53гр. Суд посилавсяна те, що після набрання чинності рішення від 18.09.2001 року, відповідач  в належні строки добровільно не виконав судове рішення, а згідно п.43"Правил відшкодування шкоди...", в редакції постанови КМУ від 03.10.97р. право позивача на своєчасне отримання одноразової допомоги у зв.язку з ушкодженням здоров.я - порушено. Оскільки позивач є інвалідом, то суд поновив йому етрок  позовної давності на звернення до суду з позовом про стягнення компенсації, у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовив у зв,язку з пропуском строку передбаченого ст.233 КЗпП України.

23.08.2006 року до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся Державне підприємство „Шахтоуправління „Південнодонбаське" №1", в якій просе апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасувати.

На їхню думку судом порушені ст. 10, 60 ЦПК України -бо не були з"ясовані всі обставини по справі, суд не взяв до уваги, що відповідно до ст. 14.ЦПК України -рішення суду, яке набрало чинності є обов.язковим для всіх органів, організацій, установ. Відповідач не повинен нести відповідальність за виконання судового рішення виконавчою службою, оскільки вона не була притягнута до участі у справі. Суд першої інстанції не взяв до уваги, що відносно підприємства була 27.08.1998  року порушена справа про банкрутство, виконавче провадження призупинялося і суд не витребував необхідні

документи,

Заслухавши суддю- доповідача., пояснення сторін, які з,явилися у судове засідання,

перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, судова

колегія вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних

підстав.                                                              

Апеляційним  судом встановлено , що позивач дійсно    працював на вугільних підприємствах,   і при виконанні трудових обов,язків  він отримав професійне захворювання.

Позивачу рішенням Куйбишевського районного суду м.Донецька від 18 вересня 2001 року, яке набрало чинності, йому стягнуто недоплачену суму одноразової допомоги у зв.язку із професійним захворюванням - 34 243,0гр., яка йому була виплачена у листопаді 2004 року

Відповідно до вимог ст.58 Конституції України - закони та інші нормативно -правові акти не мають зворотньої дії у часі, крім випадків коли вони пом,якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з матеріалами цивільної справи № 2-2768/о1, ОСОБА_1 вперше висновком МСЕК від 22.09.199р. встановлено 50% втрати професійної працездатності / а.с.9/ .Наказом  НОМЕР_1 йому нараховано одноразова допомога в сумі 41 0б8,Огр, Рішенням суду від 18.09.2001року позивачу стягнуто недоплачену одноразову допомогу- 34 243,0гр., яка остаточно сплачена у листопаді 2004 року / а.с. 18/.

Відповідно до діючих на момент спору Правил , затв. Постановою КМУ №472 від 23.06.1992року, відповідач повинен був нарахувати та сплатити позивачу одноразову допомогу у місячний термін.

Згідно п.43 названих „Правил" - якщо потерпілому, або особам, які мають право на відшкодування шкоди, з вини власника своєчасно не визначено або не виплачено суми у відшкодування шкоди, то ця сума виплачується без обмеження протягом будь якого терміну і підлягає коригуванню у зв,язку із зростанням цін на спожиті товари та послуги у порядку , встановленому ст.34 ЗУ „ Про оплату праці". Таким чином позивач не пропустив строк на стягнення компенсації, який йому суд першої інстанції поновив.

Але суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач просив стягнути індексацію, на яку теж мав право згідно з законом. Позовні вимоги судом першої інстанції не уточнювалися. Суд першої інстанції не ставив позивачеві питання, що вій бажає стягнути з відповідача, а на власний розсуд розглядав питання/ згідно з ухвалою про призначення справи,.протоколом судового засідання та судового рішення/  - про стягнення компенсації після постановленого судового рішення 18.09.200 Іроку, хоча позивач називає термін стягнення індексації у позовній заяві- з 06.10.1999р. по 18.09.2001р. /а.с.2/

Розглядаючи спір , судова колегія вважає, що місцевий суд не повно дослідив і оцінив обставини по справі, неправильно застосував норми матеріального права.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції   не виконав вимоги ст.. 213 п.З ЦПК України, - не повно з"ясував обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо

справу розглянуто за відсутності будь - кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час та місце судового засідання; суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням . додаткового рішення судом першої інстанції.

Керуючись ст. 307, 311, 313 , 314,315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське"№1   - задовольнити частково.

Рішення Куйбишевського районного суду м.Донецька від 8 серпня 2006 року скасувати і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суддів.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий-