№ справа:101/2707/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Шустова Ірина Петрівна

№ провадження:11-кп/190/886/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Скляров В. М.

_________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" листопада 2013 р. м. Сімферополь

колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого-судді - Склярова В.М.,

суддів - Соловйова М.В., Петюшевої Н.М.,

при секретарі - Оруджові Ф.,

за участю:

прокурора - Ярошенко Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 101/2707/13-к за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на вирок Алуштинського міського суду АР Крим від 26 вересня 2013 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м.Горлівка Донецької області, працююча адміністратором пансіонату «Канака», проживаюча за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судима,

засуджена за кримінальне правопорушення, передбачене ст.125 ч.2 КК України до покарання у вигляді штрафу у сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень в дохід держави.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з вироком суду першої інстанції 29.09.2013 року о 17:30 год. ОСОБА_3, знаходячись біля б.АДРЕСА_1, завдала ОСОБА_4 чотири удари кулаками рук в область обличчя та кілька ударів ногами в область живота та правої голені, в результаті чого ОСОБА_4 отримала легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також легкі тілесні ушкодження, що не спричинили за собою короткочасного розладу здоров'я.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати і закрити кримінальне провадження. Свої вимоги мотивує тим, що викладені у вироку суду обставини кримінального правопорушення не відповідають дійсності. Так, апелянт зазначає про те, що ОСОБА_4 ображала її та її родину, у зв'язку з чим, вона з метою подальшого попередження порушення ОСОБА_4 громадського порядку, лише нанесла їй ляпасу долонею руки; далі ОСОБА_4 напала на неї і викручуючись, вона випадково вдарила її головою у підборіддя, після чого пішла додому. На думку апелянта у судовому засіданні не встановлено доказів її винуватості, в тому числі із показань свідків. Також судом зазначено, що обставин, які пом'якшують покарання, не встановлено, однак вони мають місце бути, а саме: під час досудового слідства і в суді вона активно сприяла розкриттю злочину, вчинила ненавмисні дії під впливом сильного душевного хвилювання, також суд повинен був врахувати, що вона має позитивні характеристики, раніше до кримінальної відповідальності не притягалась, не судима.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав за необхідне вирок суду залишити без змін, обсудивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступного.

Як убачається з вироку, суд повно, всебічно і об'єктивно дослідив всі докази і обставини провадження, надав їм належну юридичну оцінку і обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини і правильність юридичної кваліфікації дій обвинуваченої за ч.2 ст.125 КК України, з якою колегія суддів вважає за необхідне погодитись. Всі докази у провадженні визнані допустимими, були предметом дослідження в судовому засіданні суду першої інстанції, заперечень щодо цього від учасників судового провадження не надходило.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на тому, що кримінальне провадження розглядається саме за заявою ОСОБА_4 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, відносно ОСОБА_4, у зв'язку з чим, доводи апелянта, про те, що судом неповно та не всебічно було допитано ОСОБА_5 щодо дій ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є неспроможними.

При кваліфікації дій ОСОБА_3 суд першої інстанції правомірно врахував докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу обвинуваченої. Так, взяв до уваги суд обставини конфліктної ситуації, що виникла між обвинуваченою та потерпілою, характер взаємовідносин між ними, обстановку подій, характер і локалізацію поранення у потерпілої.

Покарання, призначене ОСОБА_3, відповідає вимогам ст. 65 КК України, призначене з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого нею злочину, її особи та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання і, на думку апеляційного суду, є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів. А тому підстав вважати покарання, як надмірно суворим, так і м'яким немає.

Щодо змісту вироку Алуштинського міського суду АР Крим від 26 вересня 2013 року, то він є законним, обґрунтованим, вмотивованим і відповідає вимогам ст.374 КПК України.

Аналіз матеріалів провадження свідчить, що під час попереднього розгляду провадження та при розгляді його по суті не допущено таких порушень КПК України, які були б підставою для скасування вироку.

Керуючись ст.ст.404,405,407, 418, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення;

вирок Алуштинського міського суду АР Крим від 26 вересня 2013 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку в колегію суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

СУДДІ:

В.М. Скляров М.В.Соловйов Н.М.Петюшева