Судове рішення #34032840

№ справа:121/4019/13/кГоловуючий суду першої інстанції:Ганич Микола Федорович

№ провадження:11-кп/190/911/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Балахонов Б. Л.

_________________________________________________________________________________


А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _


У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


"05" грудня 2013 р. м. Сімферополь


Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Рижової І.В.

Суддів -Балахонова Б.Л., Мельник Т.О.

при секретарі -Іоновій С. Я.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження № 1203130800000630 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Ялтинського міського суду від 22 липня 2013 року, за яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Алупка, громадянина України, який роживає за адресою: АДРЕСА_1,

засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

за участю прокурора -Аметової Д.С.


В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок Ялтинського міського суду від 22 липня 2013 року скасувати, постановити новий вирок, яким виправдати його за ч. 2 ст. 125 КК України.

В обґрунтування своїх доводів ОСОБА_6 посилається на те, що судом першої інстанції не надана відповідна оцінка показанням свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, оскільки зазначені свідки є родичами потерпілого та є зацікавленими в притягненні його до кримінальної відповідальності. Вважає, що показання інструктора-кінолога ОСОБА_11 мають суттєві невідповідності, та його висновки не можуть бути доказом його вини. Вважає, що його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України не доведена.

В запереченнях до апеляційної скарги потерпілий ОСОБА_7 просить апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних вимог обвинуваченого і вважав вирок законним і обґрунтованим, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин, ОСОБА_6 01 квітня 2013 року, приблизно о 17.35 годині на прибудинковій території сумісного користування за адресою: АДРЕСА_1, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7, віддав свої собаці відповідну команду, після чого собака двічі укусила останнього, в результаті чого потерпілому були спричинені легкі тілесні ушкодження, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Відповідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В судовому засіданні обвинувачений своєї вини у вчиненні злочину не визнав, однак висновок суду про винуватість ОСОБА_6 у заподіянні потерпілому ОСОБА_7 умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, і є обґрунтованим.

Цей висновок, зокрема, ґрунтується на показаннях потерпілого про те, що 01 квітня 2013 року приблизно о 17.35 годині він прийшов з селищної ради, куди його викликали за скаргою ОСОБА_6 з приводу незаконного будівництва на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1. Також з ним знаходились ОСОБА_10 і ОСОБА_9, який виконував будівельні роботи. У цей час ОСОБА_6 вийшов вигулювати свою собаку, ОСОБА_10 відпилів частину арматури та вона покотилась по доріжці, він вийшов на дорогу, щоб підняти арматуру, і в цей момент ОСОБА_6, що знаходився від нього на відстані 3-4 метрів, сказав йому: «Я тебе попереджав», після чого дав собаці команду «Мухтар взяти його» і підштовхнув собаку до нього. Після команди собака кинулась на нього, укусила за праву ногу та убігла до своєї будки.

Показання потерпілого об'єктивно підтверджуються, заявою до Алупкінського відділу міліції, де він просив прийняти заходи до ОСОБА_6, який натравив на нього свого собаку, яка вкусила його за праву ногу, спричинив йому тим самим тілесні ушкодження (а. п. 51).

В період з 02 квітня 2013 року по 06 квітня 2013 року потерпілий перебував на амбулаторному лікуванні у КУ «Гаспринська амбулаторія» з діагнозом: «укушена рана правого стегна», що також підтверджено копією листа непрацездатності (а. п. 33). Підстав не вірити показанням потерпілого у суду першої інстанції не було, оскільки вони послідовні і об'єктивно підтверджуються матеріалами провадження.

Зокрема, із показань свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10 вбачається, що 01 квітня 2013 року близько о з 17.00 до 18.00 годині бачили як ОСОБА_6 дав своєї собаці, що гуляла без повідка і намордника, команду: «взяти його», після чого собака укусила ОСОБА_7 за ногу і відійшла, а ОСОБА_6 проходячи повз потерпілого, казав: «я тебе попереджав».

Об'єктивність показань даних свідків про наявність у потерпілого після конфлікту з обвинуваченим ушкоджень підтверджується висновком судово-медичного експерта за № 188 від 02-22 квітня 2013 року, відповідно до якого у ОСОБА_7 мались пошкодження у вигляді двох укушених ран на правому стегні. Пошкодження виникли від дії зубів тварини (собаки), що підтверджується формою і розміром ран, які могли бути отримані 01 квітня 2013 року та за ступенем тяжкості тілесні ушкодження відносяться до легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (а.. п. 53).

Зазначений висновок експерта проведений компетентним спеціалістом, узгоджується з матеріалами провадження, належним чином вмотивований і підстав сумніватися у його правильності немає, а тому доводи апеляційної скарги про відсутність доказів, безпідставні.

В судовому засіданні були оглянуті брюки потерпілого, в які він був одягнутий 01.04.2013 року, допитаний у якості свідка інструктор - кінолог ОСОБА_11, згідно показань якого вбачається, що собака могла кинутись та укусити людину лише за командою господаря, безпричинно вона не могла напасти та стосовно зазначеного випадку він зазначив, що собака обвинуваченого породи «бультер'єр».

У процесі досудового розслідування та при розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, проведена необхідна експертиза, належним чином з'ясовані обставини, що характеризують об'єктивну і суб'єктивну сторону правопорушення, допитані всі особи, показання яких мають істотне значення для справи, а тому наведені в апеляційній скарзі доводи про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність та неповноту досудового розслідування та судового розгляду та відсутність доказів по справі є необґрунтованими.

Докази, якими суд обґрунтував свій висновок про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні вказаного у вироку кримінального правопорушення, є належними, допустимими, достатніми і достовірними.

Доводи обвинуваченого про те, що ним не було надано команди направленої на спричинення тілесних ушкоджень, вже були предметом перевірки суду першої інстанції, та належним чином спростовані у вироку суду, оскільки по справі окрім потерпілого, були свідки, покази яких є послідовними, незмінним та підстав сумніватися в них у колегії суддів не має.

Отже, доводи апеляції обвинуваченого про те, що вирок є незаконним та необґрунтованим апеляційний суд відхиляє, оскільки суд першої інстанції, розглядаючи кримінальне провадження, в повному об'ємі дослідив докази та прийшов до правильного висновку про винність ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 125 КК України.

Під час розгляду кримінального провадження не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що у свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10. є підстави для обмови обвинуваченого, а тому суд вірно визнав показання зазначених свідків допустимими та належними, та поклав в основу вироку.

Покарання ОСОБА_6. призначено в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України, з дотриманням вимог ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для скасування вироку про що ставиться питання в апеляційній скарзі обвинуваченого, колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -


УХВАЛИЛА:


Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Вирок Ялтинського міського суду від 22 липня 2013 року відносно ОСОБА_6 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.


С У Д Д І:



І.В. Рижова Б.Л. Балахонов Т. О. Мельник







Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація