Головуючий у 1 інстанції - Золоторьова І.Л.

                                                                                                 Cуддя-доповідач - Арабей Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05  грудня 2008 року                                                                             справа № 22-а-14654/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:

В С Т А Н О В И  Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради про стягнення заборгованості по недоотриманій компенсації на оздоровлення за 2008 рік, згідно до вимог ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

             Постановою Первомайського міського суду Луганської області від 26 вересня 2008 року у справі № 2-а-186/2008 позовна заява задоволена повністю, в наслідок чого, визнана неправомірною відмова управління праці та соціального захисту населення Перовмайської міської ради в виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради на користь ОСОБА_1 суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 2455 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Сторони до суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності.

           Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.

           ОСОБА_1. є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії (а.с.4), є інвалідом ІІ групи і має право на користування компенсаціями та пільгами передбаченими Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і перебуває на обліку в управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області.

           Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, передбачена щорічна допомога на оздоровлення, зокрема, інвалідам ІІ групи - п'ять  мінімальних заробітних плат, при цьому розмір мінімальної заробітної плати встановлюється на момент виплати.

            В порушення зазначених норм відповідачем щорічна допомога у визначеному розмірі позивачеві не нарахована і не сплачена. Фактично нараховані та сплачені в 2008 році - 120 грн. При призначенні допомоги відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

            Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу частково, а судове рішення змінити.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

            Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Статтею 63 Закону передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього  Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 48 спеціального Закону щорічна допомога на оздоровлення сплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання громадянина.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету та на нього покладений обов'язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Колегія суддів вважає необґрунтованим застосування відповідачем при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення розміру таких виплат, який встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Статтею 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачена щорічна допомога на оздоровлення особам, зокрема, інвалідам ІІ групи - п'ять  мінімальних заробітних плат, при цьому розмір мінімальної заробітної плати встановлюється на момент виплати. 

Тобто, нормами спеціального Закону визначений розмір щорічної допомоги як величина, кратна розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на час здійснення виплати.

Всупереч нормам спеціального закону, зазначеними постановами встановлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу у відповідності до пункту 2 Указу Президента України “Про Єдиний державний реєстр нормативних актів” від 27.06.1996 року стосовно преюдиції нормативних актів.

            Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню норми ст. 48 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на  2008 рік, а не вказані Постанови КМУ.

Наряду з викладеним, постанова суду підлягає зміні з наступних підстав.

Суд першої інстанції при визначенні суми стягнення щорічної допомоги на оздоровлення, помилково визначив суму 2455 грн., оскільки розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Тобто, нормами спеціального Закону визначений розмір щорічної допомоги як величина, кратна розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на час здійснення виплати.

Суд першої інстанції стягуючи суму допомоги за 2008 рік виходив із розміру мінімальної заробітної плати 515 грн., в той час, як на момент її виплати квітень 2008 року мінімальна заробітна плата складала 525 грн., а тому стягненню підлягає за 2008р.-2505 грн.(525х5-120).

Керуючись ст. 195, ст. 196, п.2 ч.1 ст. 198, ст. 201, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

          Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області на постанову Первомайського міського суду Луганської області від 26 вересня 2008 року у справі № 2-а-186/2008 - задовольнити частково.

Постанову Первомайського міського суду Луганської області від 26 вересня 2008 року у справі № 2-а-186/2008 - змінити.

            В абзаці третьому резолютивної частини постанови вказати: «Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_1 недоплачену компенсацію на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 2505 грн.»

В іншій частині постанову Первомайського міського суду Луганської області від 26 вересня 2008 року у справі № 2-а-186/2008 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складення її в повному обсязі.

Головуючий                                                                                               Т.Г.Арабей   

Судді                                                                                                            Н.К.Шаптала

                                                                                                                      Г.М.Міронова