ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

Іменем України

"19" листопада 2013 р. Справа № 911/3596/13

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Києво-Святошинська тепломережа" Київської обласної ради, м. Боярка

про стягнення 1580238,34 грн.

за участю представників:

позивача:Остапенко В.М. - дов. від 22.03.2013р. № 14-66

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) до Комунального підприємства "Києво-Святошинська тепломережа" Київської обласної ради (далі - відповідач) про стягнення 1580238,34 грн., з яких 1410427,52 грн. основний борг, 23380,19 грн. 3% річних, 5439,03 грн. інфляційні втрати, 115625,78 грн. пеня та 25365,82 грн. штраф.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ у визначені договором строки.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надіслав.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу природного газу від 28.08.2012р. № 12/847-БО-17 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець - позивач зобов'язується передавати у власність покупцю - відповідачу у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію ст. 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору (п. 1.1 договору)

Відповідно до п. 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.08.2012р. по 31.12.2012р. газ обсягом до 682,525 тис. куб.м., у тому числі по місяцях: жовтень - 111,514 тис. куб.м., листопад - 248,425 тис. куб.м., грудень - 317,586 тис. куб.м.

Згідно п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Ціна за 1000 тис. куб.м. газу становить 3509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральним та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн. До сплати за 1000 тис. куб.м. природного газу - 3884,78 грн., крім того ПДВ - 20% - 776,96 грн., всього з ПДВ - 4661,74 грн. (пункт 5.2 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.08.2012р. і діє в частині поставки газу до 31.12.2012р., а в частині розрахунків - до повного здійснення (п. 11.1 договору).

На виконання умов договору позивач у період з жовтня по грудень 2012 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 2636668,58 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2012р. на суму 118664,50 грн., від 30.11.2012р. на суму 18959,30 грн., від 30.11.2012р. на суму 3454,34 грн., від 30.11.2012р. на суму 295213,76 грн., від 30.11.2012р. на суму 11444,57 грн., від 30.11.2012р. на суму 682147,17 грн., від 31.12.2012р. на суму 467483,54 грн., від 31.12.2012р. на суму 1021689,36 грн., від 31.12.2012р. на суму 17612,04 грн. Зазначені акти приймання-передачі природного газу підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Проте відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за поставлений природний газ в строки встановлені договором в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 1410427,52грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого природного газу.

Суд зазначає, що укладений договір між сторонами у справі є змішаним та має ознаки договору купівлі-продажу та поставки.

З огляду на зазначене до спірних правовідносин суд застосовує законодавство яке регулює правовідносини купівлі-продажу та поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ у зазначеному вище періоді, в зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 1410427,52 грн. Доказів сплати зазначеного боргу відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 1410427,52 грн. заборгованості за поставлений природній газ.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений природній газ, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати прострочення виконання грошових зобов'язань за листопад 2012 року у сумі 988805,50 грн. за період з 16.11.2012р. по 15.12.2012р. - складають 1700,72 грн., за прострочення виконання грошових зобов'язань за листопад 2012 року у сумі 362368,89 грн. за період з 16.12.2012р. по 15.01.2013р. складають 724,74 грн. за прострочення виконання грошових зобов'язань за грудень 2012 року у сумі 1506784,94 грн. за період з 16.12.2012р. по 15.01.2013р. складають 3013,57 грн. Всього позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 5439,03 грн.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання та є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" і на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua).

Суд зазначає, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат. Таким чином, інфляційна складова боргу може бути розрахована виключно за період повних календарних місяців прострочки платежів, а не за кожний день окремо, оскільки Держкомстат не визначає індекс інфляції на кожен день місяця чи на частину місяця. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 15.09.2010р. у справі № 11/14-10, від 01.12.2010 року у справі № 3/111-10, від 19.01.2011 року у справі № 4/54-10-1818, від 15.03.2011 року у справі № 32/301.

Порядок проведення підрахунку інфляційних втрат передбачено листом Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", відповідно до якого розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення сплати заборгованості. Сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіривши поданий позивачем до позовної заяви розрахунок інфляційних втрат по періодах, судом встановлено, що нарахування інфляційних втрат за прострочку зі здійснення розрахунку за отриманий природний газ у листопаді 2012 року в сумі 850360,93 грн. позивач здійснює за період з 16.11.2012р. по 15.12.2012р., а за прострочення зі здійснення розрахунку за отриманий у грудні 2012 року природний газ в сумі 1506784,94 грн. позивач здійснює за період з 16.12.2012р. по 15.01.2013р., тобто позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат у періоди, в яких таке прострочення було відсутнє, позаяк згідно положень п. 6.1 договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, а тому прострочення зі здійснення розрахунку за поставлений в листопаді 2012 року газ лише розпочинається 15.12.2012р., а у грудні 2012 року - 15.01.2012р., в той час як вказані дати є кінцевими у поданих розрахунках. А тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 4714,29 грн. інфляційних втрат є необґрунтованими, безпідставними та недоведеними, у зв'язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.

Щодо решти вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 724,74 грн., то перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат за прострочку зі здійснення розрахунку на суму 362368,89 грн. за поставлений у листопаді 2012 року газ, згідно якого інфляційні втрати за загальний період прострочення з 16.11.2012р. по 15.01.2012р. складають 724,74 грн., а також враховуючи, дати та суми здійснених відповідачем проплат у цей період, а саме: 04.01.2013р. в сумі 487992,04 грн., судом встановлено, що сума інфляційних втрат в розмірі 724,74 грн. за час прострочення зі здійснення розрахунків за поставлений у листопаді 2012 газ є арифметично вірною, доведеною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до розрахунку позивача 3% річних нараховані за наступні періоди прострочення: з 15.12.2012р. по 31.12.2012р. за прострочення зі сплати 850360,93 грн. складають 1184,93 грн., з 01.01.2013р. по 04.01.2013р. за прострочення зі сплати 850360,93 грн. складають 279,57 грн., з 05.01.2013р. по 06.02.2013р. за прострочення зі сплати 362368,89 грн. складають 982,86 грн., з 15.01.2013р. по 06.02.2013р. за прострочення зі сплати 1506784,94 грн. складають 2848,44 грн., з 07.02.2013р. по 09.06.2013р. за прострочення зі сплати 1410427,52 грн. складають 14258,84 грн., з 10.06.2013р. по 12.07.2013р. за прострочення зі сплати 1410427,52 грн. складають 3825,54 грн., що загалом складає 23380,19 грн. 3% річних.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи а тому вимоги в цій частині є доведеними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 7.2 договору просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасну оплату поставленого природного газу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми боргу за кожен день прострочення, яка за його розрахунком за період прострочення з 15.12.2012р. по 31.12.2012р. за прострочення зі сплати 850360,93 грн. складає 5924,65 грн., з 01.01.2013р. по 04.01.2013р. за прострочення зі сплати 850360,93 грн. складає 1397,85 грн., з 05.01.2013р. по 06.02.2013р. за прострочення зі сплати 362368,89 грн. складає 4914,32 грн., з 15.01.2013р. по 06.02.2013р. за прострочення зі сплати 1506784,94 грн. складає 14242,21 грн., з 07.02.2013р. по 09.06.2013р. за прострочення зі сплати 1410427,52 грн. складає 71294,21 грн., з 10.06.2013р. по 12.07.2013р. за прострочення зі сплати 1410427,52 грн. складає 17852,53 грн., що загалом складає 115625,78 грн.

Також, позивач на підставі п. 7.2 договору просить суд стягнути з відповідача за прострочення оплати поставленого природного газу понад 30 днів штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу, який за розрахунком позивача за прострочення зі сплати 362368,89 грн. складає 25365,82 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, з урахуванням періоду нарахування пені, заявленого позивачем, а також дат і сум здійснених відповідачем проплат, здійснив розрахунок пені, а саме:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

850360.9315.12.2012 - 31.12.2012177.5000 %0.041 %*5924.65

850360.9301.01.2013 - 04.01.201347.5000 %0.041 %*1397.85

362368.8905.01.2013 - 06.02.2013337.5000 %0.041 %*4914.32

1506784.9415.01.2013 - 06.02.2013237.5000 %0.041 %*14242.21

1410427.5207.02.2013 - 09.06.20131237.5000 %0.041 %*71294.21

1410427.5210.06.2013 - 12.07.2013337.0000 %0.038 %*17852.53

Таким чином, сума пені складає 115625,77 грн. В решті вимог щодо заявленої до стягнення суми пені суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Здійснений позивачем розрахунок штрафу є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині є доведеною та обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1410427,52 грн. основного боргу, 724,74 грн. інфляційних втрат, 23380,19 грн. 3% річних, 115625,77 грн. пені та 25365,82 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Києво-Святошинська тепломережа" Київської обласної ради (08150, Київська область, Києво-Святошимнський р-н, м. Боярка, вул. 50 років Жовтня, 9, ідентифікаційний код 23576122) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 1410427 (один мільйон чотириста десять тисяч чотириста двадцять сім) грн. 52 коп. основного боргу, 724 (сімсот двадцять чотири) грн. 74 коп. інфляційних втрат, 23380 (двадцять три тисячі триста вісімдесят) грн. 19 коп. 3% річних, 115625 (сто п'ятнадцять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 77 коп. пені, 25365 (двадцять п'ять тисяч триста шістдесят п'ять) грн. 82 коп. штрафу, 31510 (тридцять одну тисячу п'ятсот десять) грн. 48 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 06.12.2013р.