ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.12.2013 р. Справа №917/2154/13
за позовом Фізичної особи - підприємця Лавріненка Григорія Пантелеймоновича, вул. Молодіжна, 44, м. Гадяч, Полтавська область, 37303
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгросток", с. Тарасівка, Зіньківський район, Полтавська область, 38113
про стягнення 109 461,30 грн.
Суддя Сірош Д.М.
Представники:
від позивача: Лавріненко Г.П., паспорт серія КН № 265764, виданий 18.11.96 р.
від відповідача: не з'явився
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.
Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 109 461,30 грн. заборгованості за договором на збирання сільського сільськогосподарських культур № ЛПГ-10 від 08.11.2012 р.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні.
Відповідач не скористався наданими йому ст. 22 ГПК України правами для захисту своїх інтересів, а саме: його представник у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, відзив на позов не надав.
Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином позивача та відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:
від 08 листопада 2012 року між сторонами у справі укладено договір на збирання сільськогосподарських культур № ЛГП-10 (а. с. 12 - 13).
Відповідно до п. 1.1 Виконавець зобов'язується за завданням замовника виконати роботи по збиранню с/г і технічних культур зернозбиральним комбайном CLASS LEXION 480 на площах, наданих Замовником, у порядку та на умовах, передбачених даним договором.
Згідно з п. п. 3.1.1 п. 3 договору Замовник проводить оплату за виконані Виконавцем роботи по обмолоту кукурудзи по ціні 320,00 грн. за 1 гектар. У тому числі ПДВ 53,33 грн.
У підпункті 3.1.2 п. 3 договору сторони визначили, що розрахунок за виконані роботи по збиранню врожаю Замовник проводить відповідно до актів передачі-приймання виконаних робіт не пізніше 30 днів після їх складання, шляхом перерахування грошових коштів Замовника на розрахунковий рахунок Виконавця.
На виконання умов договору Фізична особа - підприємець Лавріненко Григорій Пантелеймонович (позивач у справі) виконав роботи по обмолоту кукурудзи на зерно на площі 234,4 га, вартістю 75 008,00 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт № 11 від 21 листопада 2012 року, підписаним уповноваженими особами (а. с. 14).
Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання по договору позивач виконав у повному обсязі, у матеріалах справи відсутні претензії від Замовника (відповідача) щодо якості виконаних робіт.
Проте, відповідач, порушуючи умови договору не здійснив у повному обсязі розрахунків за виконані робити.
Так, по акту приймання-передачі виконаних робіт № 11 від 21.11.2012 р. ТОВ "Украгросток" здійснило наступні проплати:
19 квітня 2013 року - 15 008,00 грн., згідно рахунку № 33 від 21.11.2012 р. (копія банківської виписки від 19.04.2013 р. у матеріалах справи, а. с. 41).
31 травня 2013 року - 5 000,00 грн., згідно рахунку № 33 від 21.11.2012 р. (копія банківської виписки від 31.05.2013 р. у матеріалах справи, а. с. 42).
Таким чином, заборгованість відповідача за виконані за договором роботи складає 55 000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи 20 серпня 2013 року позивач звертався до відповідача з Вимогою про сплату заборгованості за виконані роботи за договором № ЛГП-10 від 08 листопада 2012 року (копії Вимоги та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 23.08.2013 р. у матеріалах справи, а. с. 41 - 47).
Проте, як зазначає позивач, відповідач відповіді не надав, заборгованість не сплатив.
Крім того, сторонами складено, акт звірки взаємних розрахунків за виконання зобов'язань за договором № ЛГП-10 від 08 листопада 2012 року, відповідно до якого, станом на 20.08.2013 р. у ТОВ "Украгросток" існує заборгованість у розмірі 55 000,00 грн. (а. с. 43).
Вказану суму боргу позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до п. 1 ст. 901 за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з п. 1 ст. 903 якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунків за виконані роботи, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 55 000,00 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечить чинному законодавству України.
Пункт 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначає, що пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. п. 4.1. п. 4 Договору за порушення термінів розрахунків Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки від неоплаченої суми.
За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 4 136,30 грн. пені за період з 22.12.2012 р. по 22.06.2013 р. (розрахунок у матеріалах справи, а. с. 16).
Також, відповідно до п. п. 4.2. п. 4 договору з дня, коли послуги Замовником повинні бути оплачені, Виконавець має право затребувати від Замовника, а Замовник повинен виплатити проценти за користування чужими грошовими коштами до дня повної оплати послуг (ст. 536, п. 3 ст. 692 ЦК України). Проценти за користування чужими грошовими коштами виплачуються у розмірі 0,5% від невиплаченої вартості послуг по акту приймання-передачі виконаних робіт за кожний календарний день, відколи послуги повинні бути оплачені Замовником до дня повної оплати послуг.
Так, на підставі п. п. 4.1. п. 4 договору позивачем нараховані відповідачу проценти за користування чужими грошовими коштами за період з 22.12.2012 р. по 22.06.2013 р. у розмірі 50 325,00 грн.
Суд відмовляє у задоволенні вказаної вимоги, оскільки за своєю правовою природою ці проценти підпадають під визначення неустойки, а саме пені, згідно статті 549 ЦК України частина третя якої встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У свою чергу підпунктом 4.1. пункту 4 договору сторони вже передбачили нарахування пені в розмірі двох облікових ставок Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення від неоплаченої суми.
Зазначене дає можливість дійти висновку про те, що умовами договору передбачене подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання покупцем, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України відповідно до якої, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одна й те саме правопорушення (вказаної правової позиції дотримується Верховний суд України в Постанові від 12.12.2011 р. у справі № 07/238-10).
За таких обставин вимога про стягнення 0,5% річних за користування грошовими коштами не підлягає задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволення частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач у прохальній частині позовної заяви також, просить суд стягнути на свою користь 2 800,00 грн. витрат за послуги адвоката.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом оправи.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 6 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність", де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно ст. 30 вказаного Закону адвокату виплачується гонорар - форма винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.
Як роз'яснив Пленум у п. 6 Постанови Вищого господарського суду України 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
Позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження того, що послуги позивачу надавалися саме адвокатом, який має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Крім того, відсутні докази оплати вказаних послуг позивачем у розмірі 2 800,00 грн.
На підставі вищевикладеного у суду відсутні підстави для покладення на відповідачу 2 800,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.
Керуючись ст.ст. 32- 33, 43 - 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгросток", с. Тарасівка, Зіньківський район, Полтавська область, 38113, код ЄДРПОУ 34463495, р/р 2600500112660 в ПАТ КБ "Фінансова ініціатива", МФО 380054, ІПН 344634916114, № свідоцтва ПДВ 100331893 на користь Фізичної особи - підприємця Лавріненка Григорія Пантелеймоновича, вул. Молодіжна, 44, м. Гадяч, Полтавська область, 37303, код ЄДРПОУ 2415906990, р/р 260073800901 в філії "ПРУ ВАТ "Банк Фінанси та Кредит", МФО 331832 - 55000,00 грн. основного боргу, 4136,30 грн. пені, 1182,73 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3. Відмовити в позові в решті вимог.
Суддя Сірош Д.М.
Повне рішення складено 09.12.2013 р.