У Х В А Л А

Іменем України

з участю:      відповідачів ОСОБА_1,ОСОБА_2, їх представникаОСОБА_3, відповідачаОСОБА_4, позивачки ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області  від 29 липня 2008 року по справі за позовомОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про реальний розподіл квартири, -

в с т а н о в и в:

     Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 липня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволені, а саме:

     проведено реальний розподіл квартириАДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_5 таОСОБА_1,ОСОБА_2;

     виділено ОСОБА_5 на Ѕ частину квартириАДРЕСА_1: Ѕ частину вітальні 2-5, площею 3,5 кв.м, вартістю 3356 грн.; кімнату  2-7 площею 7,4 кв.м, вартістю 7095 грн.; кладову 2-8 площею 2,1 кв.м, вартістю 2014 грн.; по прибудові А2-1 - коридор 2-1, площею 6,5 кв.м, вартістю 8452 грн.; кухню  2-2, площею 11,9 кв.м, вартістю 15474 грн.; санвузол 2-3 площею 2,2 кв.м, вартістю 2861 грн.; котельну 2-4 площею 2,8 кв.м, вартістю 3641 грн., а всього на загальну  суму - 42893 грн.;

     виділено ОСОБА_1 таОСОБА_2 на Ѕ  частину квартириАДРЕСА_1: кімнату 2-6 площею 19,3 кв.м, вартістю 18505 грн.; Ѕ частину вітальні 2-5 площею 3,5 кв.м, вартістю 3356 грн.; по мансарді А5-1 кімнату 2-9 площею 31,4 кв.м., вартістю 17736 грн.; ворота Н1, вартістю 2642 грн., а всього на загальну суму - 42239 грн.;

     стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 таОСОБА_2 327 грн. для порівняння ідеальних часток в вартості домоволодіння;

     зобов'язано ОСОБА_1 таОСОБА_2 влаштувати індивідуальний вхід, влаштувати дверний проріз та встановити дверний блок; перенести дверний проріз між кімнатами 2-5 та 2-6, відновити частину перегородки між коридором 2-1 та кімнатою 2-5, влаштувати окремий облік споживання електроенергії, переобладнати систему опалення своєї частини будинку;

     зобов'язано ОСОБА_5 влаштувати перегородку в кімнаті 2-5, відокремивши свою частину кімнати, площею 3,5 кв.м, розібрати перегородку між кімнатами 2-5 та 2-7 з метою збільшення площі кімнати, влаштувати окремий облік споживання електроенергії переобладнати систему опалення своєї частини будинку;

     стягнуто з ОСОБА_1 таОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судові витрати та витрати за проведення експертизи, а всього - 2514 грн.

     В апеляційній скарзі ОСОБА_1 таОСОБА_2 просять рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 липня 2008 року змінити і прийняти нове рішення, яким провести реальний розподіл садибиАДРЕСА_1між співвласниками ОСОБА_5 таОСОБА_2, ОСОБА_1 з врахуванням того, що частина будинку, яка підлягає розподілу складається з кімнат 1-6, 1-7, 1-8, 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, 2-8, 2-9, погребу та підвалу, посилаючись на порушення судом норм процесуального  права.

     Апелянти вважають, що суд безпідставно не взяв до уваги пояснення свідків ОСОБА_6,ОСОБА_7, які пояснили, що станом на 1983 рік будинокОСОБА_4 був повністю збудований.

     Також, апелянти вважають,  що суд порушив вимоги ст. ст. 212, 213 ЦПК України, а саме: в  рішенні не відобразив результати оцінки доказів, мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

     Крім того, суд першої інстанції не дав належної оцінки у справі письмовим доказам - рішенню Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2004 року та ухвалі апеляційного суду Чернігівської області від 17 червня 2004 року, які набрали законної сили, в яких зазначено, що на момент смерті ОСОБА_1 площа житлового будинку становила 129,9 кв.м. В результаті запропонованого судом поділу будинку апелянти вказують, що їх залишено без підсобних приміщень - санвузлу, ванної, кухні.

     Також апелянти не погоджуються з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 15 травня 2008 року щодо розміру їх частки та зазначають, що при розподілі не враховано погріб, підвал під прибудовою і фактично все відійшло ОСОБА_5

     На думку апелянтів, при визначенні варіантів розподілу суд не взяв до уваги та не оцінив доказ, що мансарда побудована саме над кімнатами 2-6,    2-8, 1-7, 1-8 і при складанні висновку експертом не було враховано, що в будинку ними було виконано ремонтні роботи на суму 42 856 грн. 11 коп., а навпаки суд врахував для визначення площі дозвіл № 469, виданий на тимчасову будівлю площею 70 кв.м., яка згоріла, а не на будинок.

     Апелянти вважають, що оскільки з позивачкою склався порядок користування квартирою, згідно якого їй були виділені кімнати 1-6, 1-7, 1-8, то вказані кімнати підлягають виділенню позивачці.

     Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення - залишенню без змін виходячи з наступного.

     Відповідно до ст. 308  ЦПК України апеляційний суд відхиляє  апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни,  якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального  і процесуального права.

     Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.  

       Судом встановлено, що ОСОБА_1 таОСОБА_2 на праві власності належить Ѕ частина квартириАДРЕСА_1,  Ѕ частина цієї ж квартири належить ОСОБА_5 (а.с.8-11).

   ОСОБА_4. на праві власності належить Ѕ частина даного житлового будинку (а.с.29).

     ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1,ОСОБА_2, в якому просила вселити її в АДРЕСА_1 та провести реальний розподіл кв. № 2  будинку № 1 та надвірних будівель до неї поАДРЕСА_1згідно належних співвласникам часткам у праві власності.

     Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 грудня 2008 року до участі у справі в якості співвідповідача було притягнуто ОСОБА_4 як співвласника іншої частини будинку.

     Під час розгляду справи позивачка зменшила свої позовні вимоги і не ставила питання про вселення її в спірну квартиру.

    Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 суд першої інстанції виходив з того, що частина квартириАДРЕСА_1 належить їй на праві власності і відповідно до висновку експерта провів її реальний розподіл.

     При розподілі даної частини будинку, суд виходив з того, що згідно  всієї технічної документації на спірний будинок, до квартири № 1, власником якої є ОСОБА_4 належить котельня 1-1 (7,8 кв.м), кухня 1-2 (9,5 кв.м), вбиральня 1-3 (1,3 кв.м), ванна 1-4 (3,1 кв.м), кімната 1-5 (21,6 кв.м), кімната 1-6 (9,1 кв.м), коридор 1-7 (5,3 кв.м),  кімната 1-8 (17,7 кв.м), кімната 1-9 (21,1 кв.м), веранда (4,5 кв.м), мансарда 1-10 (23,8 кв.м).

     До квартири № 2, власниками якої є  ОСОБА_1,ОСОБА_2 та ОСОБА_5  належить прихожа 2-5 (7,0 кв.м), кімната 2-6 (19,3 кв.м),  кімната 2-7 (7,4 кв.м), кладова 2-8 (2,1 кв.м), коридор 2-1 (6,5 кв.м), кухня 2-2 (11,9 кв.м), санвузол 2-3 (2,2 кв.м), котельня 2-4 (2,8 кв.м), мансарда 2-9 (31,4 кв.м).

     Апелянти вважають, що поділ спірного будинку необхідно було проводити з урахуванням приміщень 1-6, 1-7, 1-8, які повинні належати до квартири № 2, а не до квартири № 1.

     Але дані доводи не можуть заслуговувати уваги, оскільки з технічної документації вбачається,  що ці приміщення дійсно належали і належать до квартири № 1, про що в рішенні суду 1 інстанції детально обґрунтовано.

     Не знайшло свого підтвердження і те, що ОСОБА_1 в 1983 році купила саме 70 кв.м житлового будинку, оскільки з договору купівлі-продажу (а.с.27) вбачається, що Скиба І.В. продав половину будинку, а далі мова йде про його технічні характеристики: „дерев”яного, толь, 70 кв.м”, які не дають підстав вважати, що продано саме 70 кв.м будинку.  Не спростовують цього і судові рішення, на які посилаються апелянти, оскільки в них йде посилання на вищевказаний договір купівлі-продажу.

     Не заслуговують уваги і інші доводи апелянтів, оскільки з даного приводу докази суду 1 інстанції не надавались, апелянти просили призначити  тільки будівельно-технічну експертизу для вирішення питання поділу квартири, врахувавши, що до квартири № 2 належать приміщення 1-6, 1-7, 1-8, в чому їм на підставі вищевикладеного відмовлено.

     Доводи апелянтів не спростовують правильності висновків суду 1 інстанції і не дають підстав для скасування рішення суду.

     Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319, 325 ЦПК України,  апеляційний суд,

у х в а л и в:

      Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 -відхилити.

      Рішення Чернігівського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2008 року - залишити без змін.

      Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку на протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

         Головуючий:                                                           Судді: