УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 р. Справа № 162372/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Клюби В.В.

суддів - Онишкевича Т.В., Попка Я.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Любомльської районної державної адміністрації Волинської області на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 19 жовтня 2011 року по справі № 2-а-4257/11 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Любомльської районної державної адміністрації Волинської області про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику війни,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 08 вересня 2011 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Любомльської районної державної адміністрації Волинської області, в якому просив визнати дії відповідача щодо виплати разової грошової допомоги учаснику війни протиправними, зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити щорічну разову грошову допомогу до 05 травня у 2011 році в розмірі трьох мінімальних пенсій.

Позовні вимоги обґрунтовував вимогами статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 19 жовтня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача щодо нарахування і виплати позивачу разової щорічної допомоги до 5 травня за 2011 рік та зобов'язано відповідача провести нарахування та виплату позивачу як учаснику війни щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та з врахуванням вимог ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що розміри щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2011 році було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 року № 341 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».

У відповідності до п.3 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Суд вірно виходив з того, що позивач є учасником війни, а відповідно має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2011 року в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, так як питання виплати учасникам війни щорічної разової грошової допомоги до 5 травня регламентується статтею 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Така редакція є чинною після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б» підпункту 3 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI, визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.

При вирішенні даного спору суд першої інстанції вірно виходив із загальних засад пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, посилаючись на те, що у 2011 році при визначенні розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня необхідно було застосовувати норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не постанови Кабінету Міністрів України № 341 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.

Вірною також є позиція суду першої інстанції щодо необхідності застосування при нарахуванні та виплаті щорічної разової грошової допомоги позивачу розміру мінімальної пенсії за віком встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання разової грошової допомоги до 5 травня, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

За наведених обставин суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Ухвалою колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2013 року Управлінню праці та соціального захисту населення Любомльської районної державної адміністрації Волинської області відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції до ухвалення судового рішення у справі. Тому, із Управління праці та соціального захисту населення Любомльської районної державної адміністрації Волинської області підлягає стягненню в доход держави судовий збір у розмірі, визначеному ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст.160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 207, 254, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Любомльської районної державної адміністрації Волинської області - залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду Волинської області від 19 жовтня 2011 року по справі № 2а-4257/11 - без змін.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Любомльської районної державної адміністрації Волинської області в доход держави 14 гривень 12 коп. судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Клюба

Суддя Т.В. Онишкевич

Суддя Я.С. Попко