Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
03 грудня 2013 р. Справа № 820/9584/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Нуруллаєва,
при секретарі судового засідання -Сковира Л.Ю.,
за участю: представника позивача - Тюменцева В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0000314000 та №0000324000 від 12.07.2013 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Спеціалізованою державною податковою інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Харківській тракторний завод ім. С. Орджонікідзе», з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за березень 2013 року у розмірі 887023,0 грн. Позивач не погоджується з висновком відповідача щодо порушення п.п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України по декларуванню податкового кредиту на суму 72 294,46 грн., а також з тим що, позивач повинен був відобразити у р. 21.3 декларації з податку на додану вартість неузгодженого податкового зобов'язання.
Позивач вважає необґрунтованими висновки відповідача щодо порушень податкового законодавства, зроблені в акті перевірки, у зв'язку з чим просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення, оскільки вони не відповідають вимогам чинного законодавства.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені у позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час дату та місце був повідомлений належним чином, але через канцелярію суду надав письмові заперечення на адміністративний позов, у яких зазначив, що не погоджується із доводами даного позову, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Фахівцями СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Позивача з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за березень 2013 року у розмірі 887023,0 грн. За результатами даної перевірки був складений акт № 380/40.0-14/05750295 від 21.06.2013 року, було встановлено порушення пп.198.6 ст.198, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, а саме зниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду по декларації за березень 2013 року на 66 112,00 грн., завищення суму податкового кредиту за березень 2013 року на суму ПДВ 72 294,46 грн., що призвело до п.200.3 ст.200 ПК України, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на суму 72 294,46 грн. Також було встановлено наступне, продавцями були видані податкові накладні на адресу АТ «ХТЗ ім.. С.Орджонікідзе», які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі з порушенням Порядку його ведення, згідно до вимог Постанови КМУ від 29.12.2010 року №1246 не на державній мові, а отже оформлена з порушенням п.2 Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2012 року №1739, де вказано, що податкова накладна заповнюється державною мовою за встановленою формою.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального права та докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе", зареєстровано як юридична особа (код 05750295, місцезнаходження: 61007, м. Харків, проспект Московський, буд. 275), що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 52-58, том 2), станом на час розгляду справи перебуває на обліку як платник податків в СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові МГУ Міндоходів та зареєстровано як платник податку на додану вартість (свідоцтво № 100328110- а.с. 61,том2).
Судом встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові МГУ Міндоходів на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод ім.. Орджонікідзе» з питання законності та достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за березень 2013 року у розмірі 887023,0 грн., за результатами якої було складено акт перевірки №380/40.0-14/05750295 від 21.06.2013р. (а.с. 7-22, том 1).
Згідно висновків акту перевірки податковим органом було встановлено порушення п. 198.6 ст.198, п.200.1 п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме зниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду по декларації з ПДВ за березень 2013 року на 66 112,0 грн., завищення суми податкового кредиту за березень 2013 року на суму ПДВ 72 294,46 грн., що призвело до порушення п.200.3 ст.200 ПК України, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на суму 72 294,46 грн.
Не погодившись із висновками на акт перевірки №380/40.0-14/05750295 від 21.06.2013 року позивачем до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові МГУ Міндоходів були подані заперечення від 02.07.2013 року № 85-224(а.с.31).Відповідачем СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові МГУ Міндоходів надано відповідь на письмові заперечення від 09.07.2013 року №339/10/40-00-25, в якою податковий орган залишив без змін висновок та результати акта перевірки №380/40.0-14/05750295 від 21.06.2013 року (а.с.32).
На підставі акту перевірки №380/40.0-14/05750295 від 21.06.2013р відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення №0000314000 від 12.07.2013 року, яким збільшено ПАТ «Харківський тракторний завод ім.. Орджонікідзе» грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 99168,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 33 056 грн., та №0000324000 від 12.07.2013 року, яким позивачем зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за березень 2013 року на 72 294 грн. (а.с.33,35, том 1).
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.4.6.7 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228, рядок 21.3, передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.
Тобто, у разі коли за результатами перевірки органом державної податкової служби встановлено перевищення платником ПДВ задекларованого залишку від'ємного значення ПДВ, то сума зменшення залишку від'ємного значення на підставі податкового повідомлення-рішення відображається платникам зі знаком "-" у рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ.
Згідно п.200.1 та п.200.2 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
З позиції податкового органу, позивач неправомірно не відобразив у податковій декларації за березень 2013 року результати перевірки за актом №380/40.0-14/05750295 від 21.06.2013р., що призвело до заниження суми, яким зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на 72 294 грн.
Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову перевірку ПАТ «Харківський тракторний завод ім.. Орджонікідзе» з питання законності та достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за листопад 2012 року розмірі 66 112,0 грн., та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2012 року у розмірі 119568,0 грн. у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість (2-17, том 2). На підставі акту зазначеної перевірки СДПІ по роботі з ВПП МГУ Міндоходів було винесено податкове повідомлення -рішення №0000104000 від 12.03.2013 року (а.с.37, том 1), яким зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на 66 112 грн.
Відповідно до вимог пункту 56.1 статті 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Підпунктом 14.1.7 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що оскарження рішень контролюючих органів - це оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.
Відповідно до п. 56.2, ст.56 ПК України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення. (Пункт 56.5 ст.56 Податкового кодексу України.)
У відповідності з приписами п.56.15 статті 56 вказаного Кодексу, скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Суд зазначає, що згідно п.56.18 ст.56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Судом встановлено, що ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" було оскаржено податкове повідомлення -рішення №0000104000 від 12.03.2013 року:
- до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові МГУ Міндоходів: скарга № 85-100 від 21.03.2013 року, яка рішенням СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові МГУ Міндоходів № 9565/10/10-233 від 24.05.2013 року - залишена без задоволення (а.с. 44-47);
- до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові МГУ Міндоходів: скарга № 85-185 від 06.06.2013 року, яка рішенням СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові МГУ Міндоходів № 5699/6/99-99-10-01-15 від 26.06.2013 року - залишена без задоволення (а.с. 53-54).
Листами за вих. № 85-187 від 06.06.2013 р. та № 84-186 від 06.06.2013 р. позивач повідомляв СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові МГУ Міндоходів про оскарження в адміністративному порядку вказаних податкових повідомлень - рішень(а.с. 33,35).
Судом також встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2013 року податкове повідомлення -рішення №0000104000 від 12.03.2013 року було скасовано, постанова законної сили не набрала.
З урахуванням вищенаведених норм, своєчасне оскарження платником податків у адміністративному чи судовому порядку податкового повідомлення - рішення зупиняє виконання вказаного рішення, оскільки визначене грошове зобов'язання вважається неузгодженим до моменту розгляду скарги платника податків (чи набрання законної сили рішенням суду).
Таким чином, до розгляду скарги платника податків чи набрання законної сили рішенням суду у порядку судового оскарження рішення контролюючого органу, платник податків не зобов'язаний враховувати при формуванні даних податкового обліку податкове повідомлення - рішення про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.
Крім того, суд зазначає, що відсутність у приписах Порядку №1492 від 25.11.2011р. окремих правових норм, які б регулювали порядок відображення по рядку 21.3 Декларації результатів проведених органом державної податкової служби перевірок, у випадку їх адміністративного чи судового оскарження, не може бути правомірною підставою для покладення на платника вказаного обов'язку.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" не було зобов'язане відображати у податковій декларації з ПДВ за березень 2013 року по рядку 21.3 "зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового обліку" результати перевірки за актом № 81/40.0-14/05750295 від 18.02.2013 року, оскільки податкове повідомлення-рішення № 0000104000 від 12.03.2013 р., яким зменшено суму від'ємного значення з ПДВ у розмірі 66112, 00 грн., на той час оскаржувалось платником податку в адміністративному порядку та зазначена сума у податкових повідомленнях-рішеннях, відповідно до вимог ПК України не була узгодженою.
Відповідач у акті перевірки дійшов до висновку про порушення Позивачем п.п. 198.6, ст..198 ПКУ, неправомірно сформувавши податковий кредит на суму 72 294,46 грн. за наступними податковими накладними: № 42 від 18.03.2013 року на суму ПДВ 14 170,78 грн., видана Підприємством Темнівської виправної колонії (№100) (а.с. 70, том1); №63 від 25.03.2013 року на суму ПДВ 14 594,23 грн., видана Підприємством Темнівської виправної колонії (100) (а.с. 69,том 1); №5 від 12.03.2013 року на суму ПДВ 16 811,50 грн., видана ТОВ «Отіс Трада»(а.с. 65, том 1); №16 від 20.03.2013 року на суму ПДВ 11 174,06 грн., видана «Отіс Трада» (а.с. 66, том 1); №2 від 18.03.2013 року на суму ПДВ 15 333,33 грн., видана ТОВ «Укрсталькорп» (а.с. 67,том 1); № 2 від 05.03.2013 року на суму ПДВ 210,56 грн., видана ТОВ «ТПК «Шабри-Україна» (а.с.68,том 1).
В письмових запереченнях відповідач зазначив наступне, що податкові накладні зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних з порушенням Порядку його ведення згідно до вимог Постанови КМУ від 29.10.2010 року №1246, не на державній мові, тобто оформлена з порушенням п. 2 Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року №1379» та тим, що позивачем не було подано додаток 8 по декларації з податку на додану вартість.
Судом встановлено, що позивачем до перевірки було подано вищевказані податкові накладні, які були складені державною мовою, що не заперечується представник відповідача та підтверджується даними акту перевірки від 21.06.2013 року (а.с. 21, том 1).
Як пояснив представник позивача в судовому засіданні данні податкові накладні зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, але згідно Витягу №48 від 08.10.2013 року (а.с. 71, том 1), позивач не мав можливості встановити якою мовою зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних данні податкові накладні , цього приводу суд зазначає наступне. Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати ії в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, що настають за датою їх складення. З огляду на викладене реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.
Цьому обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику,прийняти та зареєструвати наданим платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відмовити для реєстрації наданих платником податку податкових накладних центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику, може лише в разі, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 ст.201 та/або п.192.1 ст.192 ПК України. У такому разі протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин такого неприйняття.
Відповідно до п.198.6. ст..198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 ПК України.
Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 Податкового Кодексу).
За приписами п.198.3. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6. Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Відповідно до п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
Згідно п. 201.6. Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п. 201.4).
Податкова накладна (згідно з пунктом 201.7 статті 201 Кодексу) виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (п.201.10 Кодексу).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
Суд зазначає, що право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту Податковий кодекс України надає не тільки за умови наявності належним чином оформленої податкової накладної, а й при наявності її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є обов'язком продавця.
Податковий кодекс України чітко визначає, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, так само як і порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Як було встановлено в ході розгляду справи, податкові накладні: № 42 від 18.03.2013 року на суму ПДВ 14 170,78 грн., видана Підприємством Темнівської виправної колонії (№100) (а.с. 70, том1); №63 від 25.03.2013 року на суму ПДВ 14 594,23 грн., видана Підприємством Темнівської виправної колонії (100) (а.с. 69,том 1); №5 від 12.03.2013 року на суму ПДВ 16 811,50 грн., видана ТОВ «Отіс Трада»(а.с. 65, том 1); №16 від 20.03.2013 року на суму ПДВ 11 174,06 грн., видана «Отіс Трада» (а.с. 66, том 1); №2 від 18.03.2013 року на суму ПДВ 15 333,33 грн., видана ТОВ «Укрсталькорп» (а.с. 67,том 1); № 2 від 05.03.2013 року на суму ПДВ 210,56 грн., видана ТОВ «ТПК «Шабри-Україна» (а.с.68,том 1) були зареєстровані контрагентами позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачеві були надані зазначеними контрагентами без порушень порядку заповнення податкової накладної -на державній мові.
Таким чином, суд вважає що, у ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" не виникло права/обов'язку подачі до податкової декларації за звітний податковий період заяви із скаргою на контрагентів Підприємством Темнівської виправної колонії (№100); ТОВ «Отіс Трада; ТОВ «Укрсталькорп»; ТОВ «ТПК «Шабри-Україна».
Надані під час перевірки податкові накладні складені на державній мові, містять всі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 ПКУ та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних без порушення строків реєстрації.
Таким чином, позивач отримавши належним чином складені та зареєстровані податкові накладні, правомірно відніс суми ПДВ до податкового кредиту. Інші обставини для подання додатку №8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)» до податкової декларації з податку на додану вартість, відсутні.
Суд, таким чином, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків - ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" порушень тих норм закону, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача суперечать вимогам податкового законодавства та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
З огляду на відсутність порушення позивачем норм податкового законодавства при формуванні податкового кредиту, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.
Оскільки відповідачем, який за ознаками ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності винесення спірних податкових повідомленнь-рішень, суд доходить висновку, що спірний правовий акт індивідуальної дії порушує права і інтереси позивача та не відповідають вимогам ч.3 ст.2 КАС України, тому підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000314000 та №0000324000 від 12.07.2013 року
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" (61007, м.Харків, пр. Московський, буд. 275, код ЄДРПОУ 05750295, інші відомості суду не відомі) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 1174,62грн. (одна тисяча сто сімдесят чотири грн. 62 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Повний текст постанови виготовлено 10 грудня 2013 року.
Суддя Нуруллаєв І.С.