Справа № 22ц-164/ 2007         Головуючий по 1-й інстанції

Васильєва Л.М. Суддя-доповідач Прядкіна О.В.

         РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27  березня 2007 року            м.Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області у складі

Головуючого -судді Прядкіної О.В. Суддів Макарчука М.А.,  Чернова С.І. При секретарі Лимар О.М.

З участю

позивача    ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтавіцивільну справу за апеляційну скаргу ОСОБА_1

рішення Київського районного суду м. Полтави Полтавського області від ЗО жовтня 2006 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1,  виконкому Київської районної у м. Полтаві ради,  КП»Інвентаризатор» про визнання права власності на самочинні споруди,  зміну розміру ідеальних часток та про визнання незаконною відмови в зміні розміру ідеальних часток у спільній сумісній власності

судова колегія,  заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Прядкіної О.В.,  -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2004р. ОСОБА_2 звернулась до суду з зазначеним позовом.

Вказувала,  що їй після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_3 належить відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.01.2003р. 1/2 частина будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1.

Співвласниками зазначеного будинку є відповідач та його сестра -ОСОБА_4,  яка в лютому 2004р. померла,  а брат фактично прийняв спадщину.

За життяОСОБА_3  за згодою співвласників,  але без належного оформлення,  добудувала до своєї частини сіні а-3,  ґанок а-1 та переобладнала частину сараю Б під літню кухню.

У зв»язку з цим просила визнати право власності на самочинне будівництво та змінити ідеальні частки співвласників в даному домоволодінні.

09 листопада 2005р. по справі було ухвалено заочне рішення ( а.с.75),  яке по заяві ОСОБА_1 було скасовано та справа призначена до розгляду(а.с. 127).

В травні 2006р. ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_1,  в якому просила визнати безпідставною відмову в дачі згоди на зміну частин в спільній власності.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 27 липня 2006р. позовні заяви ОСОБА_2 об»єднані в одне провадження ( а.с.129).

Рішенням Київського   районного суду м. Полтави   Полтавського області від 30 жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на самочинні споруди,  а саме : сіні а-3,  розміром 2.36 х 4, 7,  ґанок а-1 розміром 0, 9х 1, 1м,  переобладнання частини сараю Б під літню кухню Б-1 розміром 2, 48x3, 38 з добудовою 6-1 розміром 1, 18х 2, 48м,  що розташовані за адресою АДРЕСА_1.

Визнано незаконною відмову ОСОБА_1 в дачі згоди на зміну розміру ідеальних часток у спільній власності по АДРЕСА_1.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржене ОСОБА_1,  який в апеляційній скарзі просить його скасувати та направити справу на новий судовий розгляд,  посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів,  перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження,  приходить до висновку про часткове  задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першої інстанції вірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи,  що сторонам у рівних частках належить будинок та господарські споруди по АДРЕСА_1,  як спадкоємцям померлих співвласниківОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ( а.с.5, 96).

ОСОБА_3 3а свого життя самовільно,  без належного оформлення до своєї частини добудувала сіні а-3,  ґанок а-1 та переобладнала частину сараю Б під літню кухню. 07.07.1991р. ОСОБА_4 та ОСОБА_1  дали свою згоду на здійснення добудови ( а.с.6).

Виконавчий комітет Київської районної в м. Полтаві ради та головне управління у справах містобудування та архітектури Полтавського міськвиконкому не заперечують проти реєстрації зазначених добудов (а.с.32-33).

Відповідно до ч.   4 ст.357 ЦК України співвласник житлового будинку,  іншої будівлі,  споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників,  якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника,  який її зробив,  і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Виходячи із змісту зазначеної норми,  суд вірно частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 та визнав за нею право власності на самочинні споруди.

Разом з тим,  суд відмовив позивачу у зміні ідеальних часток в домоволодінні.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про визнання незаконною відмови ОСОБА_1 в дачі згоди на зміну розміру ідеальних часток у спільній власності по АДРЕСА_1 суперечить попередньому висновку суду,  а тому рішення суду в цій частині підлягає зміні та Авряті Л.Д. слід відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Решта доводів  апеляційної скарги є несуттєвими та такими,  що не спростовують висновок суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 309 ч.1 п.3, 316 ЦПК України,  колегія суддів,

ВИРІШ ИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Київського районного  суду м. Полтави   Полтавської області від ЗО жовтня 2006р. змінити в частині визнання незаконною відмови ОСОБА_1    в дачі згоди на зміну розміру ідеальних часток у спільній власності по АДРЕСА_1 .

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог в цій частині.

В іншій частині - рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене  в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.