УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2007 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Фоміна Ю.В.
суддів Михайловського В.І., Заліщука М. С.
з участю прокурора Руденка В.І.
потерпілого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 19 жовтня 2007 року,
встановив:
Цим вироком
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець с. Будичани Чуднівського району Житомирської області, громадянин України, не судимий, засуджений за ст. 121 ч.2 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі; за ст. 263 ч.2 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України остаточно призначено засудженому ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 7 (сім) років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому змінено: з підписки про невиїзд на взяття під варту, він взятий під варту в залі суду.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахується з 19 жовтня 2007 року. Зараховано також у строк покарання попереднє ув'язанення з 6 по 9 грудня 2004 року та з 31 січня по 6 листопада 2006 року.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 50 000 гривень, в решті цивільний позов залишено без задоволення.
Справа № 11- 792 2007 р. Головуючий у 1 інстанції Покатілов О.Б.
Категорія ст. 121 ч.2, 263 ч.2 КК України Доповідач Михайловський В.І.
2
Згідно вироку суду, влітку 2000 року у денний час за місцем помешкання у будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_4 шляхом з'єднання та закріплення знайденого леза ножа із рукояткою у вигляді козиної ніжки, незаконно, без передбаченого законом дозволу виготовив мисливського ножа дозвільного типу, що є холодною зброєю.
У цьому ж будинку, 6 грудня 2004 року близько 2і години ОСОБА_4 взяв вказану холодну зброю та незаконно, без передбаченого законом дозволу, утримуючи при собі, переніс зазначеного ножа до кафе "Діоніс", що розташоване на АДРЕСА_2.
Близько 4і години цього ж дня у кафе "Діоніс" на грунті неприязнених стосунків, що виникли під час конфлікту з раніше незнайомим йому ОСОБА_5, ОСОБА_4 у стані алкогольного сп'яніння, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс один удар вказаним ножем у праве плече ОСОБА_5, заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя та здоров'я в момент заподіяння: у вигляді колото-різаного поранення правого плеча із сліпим пошкодженням грудної клітки та повним пересіченням судин, що призвело до масивної крововтрати та смерті потерпілого ОСОБА_5.
В апеляції адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить змінити вирок суду від 19 жовтня 2007 року, перекваліфікувати дії засудженого на ст. 124 КК України, звільнити його від покарання на підставі ст. 1 Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 року та зменшити суму відшкодування моральних збитків на користь потерпілого ОСОБА_13 50 000 гривень до 10 000 гривень.
В обгрунтування апеляції адвокат в інтересах ОСОБА_3 посилається на ті обставини, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст. 121 КК України невірно.
Заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 сталося внаслідок вчинення протиправних дій з боку самого потерпілого, який наносив удари в обличчя ОСОБА_3, а також спільно з іншими особами здійснював напад та побиття його товариша - ОСОБА_6.
На думку апелянта, фактичні обставини справи та зібрані докази вказують на те, що ОСОБА_4 захищав себе і дружину від нападу та неправомірних дій потерпілого ОСОБА_5, а тому, при нанесенні ножового поранення останньому, знаходився у стані необхідної оборони. Сам ОСОБА_4, захищаючись від нападу потерпілого з використанням ножа, усвідомлював свою явну перевагу над ОСОБА_5, умисно завдав останньому тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого, тобто заподіяв шкоду явно більшу, ніж вона була необхідною і достатньою у даній обстановці захисту.
з
Заслухавши доповідача по справі, міркування прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, засудженого та в його інтересах адвоката ОСОБА_2, які підтримали подану апеляцію, потерпілого ОСОБА_1, який заперечував проти задоволення апеляції адвоката в інтересах засудженого ОСОБА_3, обговоривши доводи апеляції та вивчивши справу, суд вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Вина засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 263 ч.2, 121 ч.2 КК України підтверджена зібраними органами досудового слідства та дослідженими судом першої інстанції доказами: показами потерпілого ОСОБА_1, свідка ОСОБА_4, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, протоколами огляду місця події, пред'явлення предметів для впізнання, висновками: судово-медичної, судово-біологічної, медико-криміналістичної, додаткової судово-медичної експертиз та експертизи холодної зброї, а також протоколом допиту в якості підозрюваного самого ОСОБА_3 та протоколом відтворення з ним обстановки та обставин події злочину.
Суд першої інстанції надав належну оцінку зібраним доказам по справі, належним чином здійснив аналіз виниклих подій та обставин справи, зробивши вірний висновок про доведеність вини ОСОБА_3 у незаконному, без передбаченого законом дозволу, виготовленні та носінні холодної зброї, а також в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_5
Посилання адвоката в апеляції на ті обставини, що потерпілий ОСОБА_5 здійснив напад на ОСОБА_3 та його дружину, у зв'язку з чим останній був вимушений застосувати з метою захисту холодну зброю, є безпідставними та спростовуються здобутими доказами.
Розглядаючи вказану кримінальну справу по суті, суд першої інстанції належним чином проаналізував та обгрунтував покази дружини підсудного -ОСОБА_9, вірно встановив причини зміни таких показів вказаним свідком під час подальшого розслідування справи, співставивши їх з іншими доказами, наданими органами досудового слідства.
А тому, враховуючи викладене, апеляційний суд не знаходить будь-яких підстав щодо необхідності перекваліфікації дій засудженого ОСОБА_3 з ст. 121 ч.2 на ст. 124 КК України.
Покарання засудженому ОСОБА_3 призначено судом у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого, а також обставин, передбачених ст. ст. 66, 67 КК України.
Судом враховано, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, частково визнав себе винним у вчиненні злочину, як особа характеризується з позитивної сторони, маючи постійне місце роботи.
Злочин вчинив ОСОБА_4 у стані алкогольного сп'яніння.
4
З урахуванням наведених даних та обставин, суспільної небезпечності вчиненого злочину, характеру протиправних посягань та виниклих наслідків, суд першої інстанції обгрунтовано призначив засудженому мінімальну міру покарання, передбачену санкцією кримінального закону.
Визнаючи розмір заподіяної моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_1, суд першої інстанції належним чином врахував обставини та наслідки вчиненого злочину, ступінь родинних зв'язків загиблого та потерпілої особи, характер і обсяг страждань, які зазнав позивач. Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд обгрунтовано стягнув на користь потерпілого ОСОБА_13 засудженого ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 50 000 гривень, частково задовільнивши заявлений цивільний позов.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд не знаходить будь-яких підстав для зміни вироку суду від 19.10.2007 року, перекваліфікації дій ОСОБА_3 на ст. 124 КК України, застосування до нього ст. 1 Закону України "Про амністію" та зменшення суми відшкодування моральних збитків на користь потерпілого ОСОБА_13 50 000 грн. до 10 000 грн..
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляцію адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м. Житомира щодо ОСОБА_3 від 19 жовтня 2007 року - без зміни.