У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 грудня 2006 року                                                                                  м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Панталієнка П.В.,            Прокопчука Ю.В.,             Пшонки М.П.,-            

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 березня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 2 вересня 2004 року в справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 березня 2004  року позов задоволено частково: поновлено ОСОБА_1 на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 Кіровоградського обласного управління відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”; стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 10 881 грн. 48 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу та 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 2 вересня 2004 року зазначене рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано й  справа в цій частині направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті рішення суду залишено без зміни.

У поданій касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права і постановити рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

         Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” відхилити.

 Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 березня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 2 вересня 2004 року залишити без зміни.

 Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:                                                          П.В. Панталієнко

                                                                       Ю.В. Прокопчук

                                                                       М.П. Пшонка