У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

 Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 листопада 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Балтського районного суду Одеської області від 20 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, 

громадянин України, такий,

що судимості не мав,

засуджений за ч. 1 ст. 164 КК України на один рік обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік і покладенням на нього обов'язку, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 76 КК цього ж Кодексу.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2909 гривень 20 копійок.

У апеляційному порядку справа не розглядалась.

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він злісно ухилився від сплати встановлених рішенням Балтського районного суду Одеської області від 24.05.2000 року коштів (аліментів) у виді ¼ частини всіх видів заробітку, але не менш як ½ неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на користь ОСОБА_2 на утримання дитини - ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 та допустив заборгованість за 21 місяць, яка станом на 10 жовтня 2007 року складала 3409 гривень 20 копійок.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про виключення з вироку рішення суду про стягнення із засудженого на користь ОСОБА_2 2909 гривень 20 копійок.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційного подання, обговоривши його доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 в ухиленні від сплати аліментів на утримання дитини підтверджується зібраними в справі доказами і в касаційному поданні прокурором не оспорюється.

Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КК України кваліфіковані правильно, покарання йому призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України.

Однак, вирок суду в частині вирішення цивільного позову є помилковим з таких підстав.

Згідно рішення Балтського районного суду Одеської області від                   24 травня 2000 року ОСОБА_1. був зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі ¼ частини всіх видів заробітку, але не менш як ½ неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на користь            ОСОБА_2 на утримання дитини - ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 починаючи з 03 квітня 2000 року і до досягнення нею повноліття.  

Проте ОСОБА_1. злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) і станом на 10 жовтня 2007 року заборгованість по сплаті аліментів складала 3409 гривень 20 копійок.

Порядок стягнення аліментів і заборгованості по ним встановлений Сімейним кодексом України і Законом України «Про виконавче провадження», згідно з яким заборгованість по аліментам визначається державним виконавцем і стягується за виконавчим листом, виданим відповідно до рішення суду про стягнення коштів на утримання дитини.

Отже, приймаючи рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості по сплаті аліментів, тобто 2909 гривень 20 копійок (з урахуванням частково сплачених засудженим коштів), суд не врахував, що воно є підставою для подвійного стягнення з боржника заборгованості по аліментах.

За таких обставин вирок щодо ОСОБА_1 у частині стягнення з нього на користь ОСОБА_2 2909 гривень 20 копійок необхідно скасувати, а справу в цій частині провадженням закрити.

         Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Балтського районного суду Одеської області від 20 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1 в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_2 2909 гривень 20 копійок скасувати, а справу в цій частині провадженням закрити.

Судді:

      Ю.М. Кармазін                          В.О. Паневін                         Т.С. Таран