У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 листопада 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Закарпатської області на вирок Свалявського районного суду Закарпатської області від 10 травня 2007 року, яким

                                 ОСОБА_1,

                               ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                  раніше неодноразового судимого,

                                  останнього разу 29 вересня 2004 року за

                                  ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі

                                  на строк один рік і шість місяців,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до позбавлення волі на строк п'ять років з конфіскацією майна, яке є його власністю.

      На підставі ст. ст. 75, 76 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки з покладенням обов'язків повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання роботи та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

      В апеляційному порядку справа не розглядалася.

     ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він весною 2006 року виготовив з коноплі особливо небезпечну наркотичну речовину - канабіс вагою 21.90 г., яку зберігав за місцем роботи на території санаторію «Квітка Полонини» з метою збуту та 8 лютого 2007 року намагався збути в м. Сваляві по вул. Ярослава Мудрого невстановленій особі, проте був затриманий працівниками міліції.

       У касаційному поданні прокурор не оспорюючи доведеність винності та кваліфікацію дій засудженого, порушує питання про скасування вироку у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок невиправданої м'якості.

       Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Сухарєва О.М., який підтримав касаційне подання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.      

       Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують й обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

        Як видно із вироку, звільняючиОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, суд послався на те, що він щиро розкаявся у вчиненому та сприяв розкриттю злочину.

        Разом з тим, визначаючи ОСОБА_1 покарання, суд в достатній мірі не врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, зокрема те, що відповідно класифікації злочинів згідно ст. 12 КК України вчинений засудженим злочин є тяжким, а також обставини, які обтяжують покарання - рецидив злочинів, оскільки ОСОБА_1 мав судимість за умисні злочини й знову вчинив умисний злочин.   

        За таких обставин вирок щодоОСОБА_1 підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд. Під час нового розгляду суду необхідно врахувати вищенаведене і якщо суд дійде висновку щодо доведеності винностіОСОБА_1 у злочині, за який його притягнуто до кримінальної відповідальності, то призначене йому за вироком суду від 10 травня 2007 року покарання слід вважати невиправдано м'яким.

        Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

        касаційне подання першого заступника прокурора Закарпатської області задовольнити.

        Вирок Свалявського районного суду Закарпатської області від 10 травня 2007 року щодоОСОБА_1 скасувати в зв'язку з м'якістю призначеного покарання, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд іншим суддею.

                                           с у д д і :

      Міщенко С.М.            Коротких О.А.              Глос Л.Ф.