6.3
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 грудня 2013 року Справа № 812/8464/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Тихонова І.В.,
при секретарі судового засідання: Лушникова О.С,
за участю
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1,
від відповідача - Войнов О.М.,
третя особа - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Реєстраційної служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області, Герасимової Віталії Олександрівни - державного реєстратора Реєстраційної служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області, третя особа - ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, -
ВСТАНОВИВ:
07 жовтня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов
адміністративний позов ОСОБА_4 (далі - позивач) до Реєстраційної служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області (далі - відповідач), Герасимової Віталії Олександрівни - державного реєстратора Реєстраційної служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області (далі - другий відповідач), третя особа - ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними і скасування рішення суб'єкта владних повноважень в якому позивач просив суд, скасувати реєстрацію права на 1/4 будинку по вул. Радянська , 20 в м. Антрацит Луганської області за ОСОБА_3 проведеною реєстраційною службою Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області, визнати протиправними дії посадових осіб Реєстраційної служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області щодо проведення державної реєстрації прав на 1/4 будинку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3
07 листопада 2013 року від представника позивача - ОСОБА_1 надійшла заява про зміну підстав адміністративного позову, в обґрунтування якої зазначив, що 17 серпня 2013 року Герасимова В.О. як державний реєстратор Реєстраційної служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області прийняла рішення №5084678 про державну реєстрацію прав власності на 1/4 будинку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3
Вважає, що дане рішення відповідача прийнято із порушенням ч.1 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно якої у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, приміщення яких неможливе без їх знецінення та змін призначення, в тому числі і житлові будинки. Реєстрація якої повинна проводитися на все житлове приміщення тобто будинок, не залежно від кількості його співвласників.
Зазначив, що третій особі ОСОБА_3 належить лише 1/4 будинку №20 по вул. Радянська, м. Антрацит, який є спільною частковою власністю громадян: ОСОБА_6 - Ѕ частка, ОСОБА_4 - 1/4 частка і ОСОБА_3 - 1/4 частка. Виділ в натурі 1/4 частки будинку ОСОБА_3, так як і інших співвласників на час державної реєстрації - 17.08.2013 року не проведено. Третя особа ОСОБА_3 під час подачі заяви відповідачу про державну реєстрацію на належну їй 1/4 частку спірного будинку не надала належних доказів про виділ її частку в натурі.
За таких обставин вважає, що проведення окремої державної реєстрації лише 1/4 частки одного із співвласників, яка належить ОСОБА_3 є неможливою і незаконною, у зв'язку з чим просив скасувати рішення Герасимової В.О. - державного реєстратора Реєстраційної служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області від 17 серпня 2013 року №5084678 про державну реєстрацію прав власності на 1/4 будинку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 Визнати неправомірними дії Герасимової В.О. державного реєстратора Реєстраційної служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області щодо прийняття рішення від 17 серпня 2013 року №5084678 про державну реєстрацію прав власності на 1/4 будинку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3
Ухвалою від 07 листопада 2013 року провадження по справі було зупинено.
Згідно розпорядження керівника апарату Луганського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року № 1001 у зв'язку із Указом Президента України від 07 листопада 2013 року № 619/2013 "Про переведення суддів" адміністративну справу № 812/8464/13-а за позовом ОСОБА_4 до Реєстраційної служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області, третя особа - ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними і скасування рішення субєкта владних повноважень, відповідно до повторного автоматичного розподілу справ Луганського окружного адміністративного суду, справу передано для подальшого розгляду судді Тихонову І.В.
Ухвалою від 12 листопада 2013 року адміністративну справу №812/8464/13-а прийнято до свого провадження суддею Тихоновим І.В.
Ухвалою від 20 листопада 2013 року провадження по справі було поновлено.
Ухвалою від 20 листопада 2013 року залучено в якості другого відповідача по справі Герасимову Віталію Олександрівну - державного реєстратора Реєстраційної служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідачів у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову частково, просив в частині визнання неправомірними дії Герасимової В.О. державного реєстратора Реєстраційної служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області щодо прийняття рішення від 17 серпня 2013 року №5084678 про державну реєстрацію прав власності на 1/4 будинку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 - відмовити.
Третя особа - ОСОБА_3, у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, третої особи, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про наступне.
У липні 2012 року ОСОБА_4 подав до суду позов, на обґрунтування якого зазначив, що з 25 грудня 1987 року він є власником жилого будинку за договором купівлі-продажу, розташованого по АДРЕСА_1.
20 квітня 1990 року ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з ОСОБА_3, яка, як член сім'ї власника жилого будинку, була в нього вселена з пропискою. З грудня 2009 року ОСОБА_3 за адресою реєстрації постійно не проживала, сімейні відносини з того періоду між ними були припинені. 26 квітня 2012 року судом ухвалено рішення про розірвання шлюбу. Позивач просив визнати відповідача такою, що втратила право користування жилим приміщенням у вказаному жилому будинку та зобов'язати сектор громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Антрацитівського МВ УМВС України в Луганській області зняти відповідача з реєстрації.
У серпні 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою, в якій послалася на ті обставини, що до реєстрації шлюбу вона і відповідач проживали як чоловік та дружина у її будинку, потім відповідач придбав Ѕ частку будинку по АДРЕСА_1 і вони переїхали жити до того будинку. Після реєстрації шлюбу вона зареєструвала своє місце проживання в цьому будинку. За час перебування у шлюбі вони відремонтували цей будинок, що призвело до значного підвищення його вартості. З грудня 2009 року їх фактичні сімейні відносини з ОСОБА_4 припинилися, однак вони продовжували проживати в будинку кожен своїм життям. З 28 травня 2012 року ОСОБА_4 змінив замки на вхідних дверях і з того часу під загрозою застосування насильства не допускає її до житла. ОСОБА_3 просила усунути перешкоди в користуванні жилим приміщенням, вселити її в будинок, визнати його спільною сумісною власністю її та ОСОБА_4, як майно, яке за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних грошових затрат.
Рішенням Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 11 квітня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про втрату права користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації місця мешкання -відмовлено, позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в праві користування житлом шляхом вселення, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна - задоволено частково, внаслідок чого ухвалено вселити ОСОБА_3 в будинок по АДРЕСА_1 який визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_4 і ОСОБА_3. (а.с.6-8).
Звернувшись з апеляційною скаргою, ОСОБА_4 просив про скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового, яким просив задовольнити його позов і відмовити у задоволенні зустрічного позову - ОСОБА_3 (а.с.9).
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 26 червня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено. Рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 11 квітня 2013 року залишено без змін.(а.с.9-10).
Судом встановлено, що після набрання рішення суду законної сили, 17.08.2013 року, ОСОБА_3 звернулася до Реєстраційної служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області з заявою про державну реєстрацію прав на 1/4 будинку по АДРЕСА_1, (а.с.42).
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Статтею 15 зазначеного Закону встановлено порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень. Відповідно до вказаної статті, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; З) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
До заяви ОСОБА_3 було долучено рішення суду та інші документи, які необхідні для реєстрації прав на житло.(а.с.42-48).
Згідно ч.2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону.
Заява ОСОБА_3, була зареєстрована в базі даних про реєстрацію заяв і запитів, про що було посадовою особою Реєстраційної служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області складено картку прийому заяви №5084463 (а.с.49).
Зазначену заяву було перевірено в базі даних, про що було складено довідку (а.с.50).
17.08.2013 року було зареєстровано заяву про надання витягу з державного реєстру обтяжень нерухомого майна (а.с.51) та надано витяг з державного реєстру обтяжень нерухомого майна, згідно якого, за вказаними параметрами запиту, інформація відсутня (зворотна сторона а.с.51).
Згідно витягу з державного реєстру іпотек, за вказаними параметрами запиту, інформація відсутня (а.с.52, а.с.53-54).
Відповідно до ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Після отримання вищевказаних витягів, Реєстраційною службою Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 1/4 будинку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, (а.с.55), який було зареєстровано в Державному реєстрі, про що свідчить витяг з держреєстру. (а.с.56).
Згідно ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Отже, виходячи з аналізу вищевказаного та наведених норм Закону, реєстрація речових прав на нерухоме майно за заявою ОСОБА_3 була здійснена Реєстраційною службою Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області в особі - Герасимової Віталії Олександрівни у відповідності з встановленими нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Таким чином, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, довів суду правомірність свого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Проте, представником позивача не надано доказів на підтвердження своїх позовних вимог.
Крім того посилання представника позивача на ті обставини, а саме на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, якою було відкрито касаційне провадження та зупинено виконання рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 11.04.2013 року, слід зазначити наступне.
22 серпня 2013 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ була винесена ухвала, якою було відкрито касаційне провадження та зупинено виконання рішення Антрацитівського міськрайсуду Луганської області від 11.04.2013 року.(а.с.12)
Вказана ухвала супровідним листом 20.09.2013 року була направлена ОСОБА_4, його представнику ОСОБА_1 та ОСОБА_3М.(а.с.11).
Тобто, ухвала суду від 22.08.2013р. була винесена після здійснення реєстрації -17.08.2013р. речових прав на нерухоме майно за заявою ОСОБА_3 та супровідним листом була сторонам направлена лише 20.09.2013 року.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, у судовому засіданні не встановлено порушень вимог діючого законодавства України з боку відповідача - Реєстраційної служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області в особі - Герасимової Віталії Олександрівни при здійсненні нею реєстрації від 17.08.2013р. речових прав на нерухоме майно за заявою ОСОБА_3,
Оскільки відповідачем надано належні докази щодо правомірності своїх дій при здійсненні реєстрації -17.08.2013р. речових прав на нерухоме майно за заявою ОСОБА_3, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 163 КАС України, суд при вирішенні справи по суті, вирішує питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати. У даному випадку, за відсутності підстав для задоволення позову, відсутні підстави для стягнення судових витрат.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Реєстраційної служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області, Герасимової Віталії Олександрівни - державного реєстратора Реєстраційної служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області, третя особа - ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та скасування рішення суб'єкта владних повноважень - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 06 грудня 2013 року.
Суддя І.В.Тихонов