ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

                  

29.06.06                                                                                           Справа  № 5/260-13/45А

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Якімець Г.Г.,

суддів:                                        Дубник О.П.,

                                                   Орищин Г.В.

при секретарі   Горбач Ю.Б.,

з участю представників:

від скаржника (відповідача) –Сагаль Н.С.

від позивача  – Фурса В.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Миколаївському районі  від 15.05.2006 року вих.№888/10-007

на постанову господарського суду Львівської області від 19.04.2006 року, суддя Станько Л.Л.

у справі №5/260-13/45А,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розділспецбуд», м.Новий Розділ

до відповідача Державної податкової інспекції у Миколаївському районі  (правонаступник Миколаївської МДПІ)

про визнання недійними податкових повідомлень-рішень №0007781500/2 та №0007791500/2 від 16.02.2006 року

Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено.

Постановою господарського суду Львівської області від 19.04.2006 року по справі №5/260-13/45А задоволено позов ТзОВ «Розділспецбуд»повністю, визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0007781500/2 та №0007791500/2 від 16.02.2006 року.

При ухваленні постанови господарський суд Львівської області виходив з наступного:

Оспорювані позивачем податкові повідомлення-рішення винесено на підставі акту №740 від 31.08.2005 р. по питанню своєчасності сплати ПДВ за період з 31.08.2002 року по 2005 р. Таким чином, суд першої інстанції вказує на те, що  вищезазначеним актом перевірки повністю охоплено трьохрічний (1095 днів) строк позовної давності, визначений чинним законодавством щодо стягнення сум за податковими деклараціями. При цьому, при проведенні розрахунку самих штрафних санкцій допущено ряд порушень чинного законодавства.

Зокрема суд звертає увагу, що за основу розрахунку взято податкову декларацію позивача від 20.08.20002 року №8552 на суму 23548 грн. з терміном оплати 30.08.2002 р., тобто за межами 3-х річного строку позовної давності, чим на думку суду завищено базу розрахунку штрафної санкції.

Господарський суд зазначає, що фактично, акт від 31.08.2005р. і винесені на його основі податкові повідомлення-рішення, було вручено ТзОВ "Розділспецбуд" 11 жовтня 2005 року, тобто в день коли відповідач почав процедуру узгодження податкової заборгованості (штрафних санкцій).

Відповідно, суд вважає, що  з врахуванням трьохрічного строку позовної давності, розрахунок повинен був починатися не раніше 11.10.2002 р. і в базу цього розрахунку не повинні були включатися сума заборгованості станом на 30.08.2002 р. (45313,38 грн.), сума по податковій декларації від 20.08. 2002 р. № 8552 (23548,00 грн.) та сума по податковій декларації від 20.09.2002 р. № 10308 (54641,00 грн.).

Суд вказує на те, що штрафна санкція (штраф) не є складовою частиною податкового зобов’язання і на цій підставі застосування строків давності, визначених підпунктом 15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ є неправомірним, з огляду на те, що вказаний Закон України є спеціальним законом з питань оподаткування і не встановлює терміну застосування штрафу за порушення правил здійснення господарської діяльності, і тому при визначенні строку застосування штрафу за порушення термінів сплати податкового зобов'язання слід керуватися ст. 250 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ДПІ у Миколаївському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Львівської області від 19.04.2006 року по справі №5/260-13/45А скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Розділспецбуд»відмовити, мотивуючи тим, що постанова прийнята з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права. Зокрема скаржник вказує на те, що позивач не заперечував проти порядку нарахування штрафних санкцій , проте суд при винесенні постанови посилається на порушення чинного законодавства при здійсненні розрахунку суми штрафних санкцій.

Поряд з цим, скаржник зазначає, що перелік порушень за які суб’єкту  господарювання визначено штраф, розмір та порядок стягнення якого визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини. Апелянт звертає увагу суду на те, що відповідно до п.1.5 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181 -III (з наступними змінами та доповненнями) (далі - Закон України № 2181-Ш), штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Згідно ч.1 ст.250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. В даному випадку таким законом є Закон України №2181-ІІІ, відповідно до абз.1 преамбули якого останній є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Представник скаржника (відповідача) у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, просила постанову господарського суду Львівської області від 19.04.2006 року по справі №5/260-13/45А скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Розділспецбуд»відмовити, з підстав наведених у апеляційній скарзі.

Представник позивача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив постанову господарського суду Львівської області від 19.04.2006 року по справі №5/260-13/45А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу (вих.№252 від 19.06.2006 року), вказував на те, що оспорювані податкові  повідомлення-рішення підлягають до скасування, оскільки у них невірно визначено суми штрафних санкцій. Представник позивача звертав увагу суду на те, що в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях не зазначено період, протягом якого було допущено порушення позивачем чинного законодавства, не вказано номери, дати подачі та суми податкових декларацій, по яких нараховано штрафні санкції.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:

Миколаївською МДПІ 31.08.2005 року за наслідками перевірки складено акт №740 про порушення граничних термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, в якому зазначено, що перевірку ТзОВ "Розділспецбуд" проведено на виконання ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»з питання своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість у 2002, 2003, 2004 та 2005 роках.

Перевіркою встановлено факти несвоєчасної сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов’язання, чим порушено п.п.5.3.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та відповідно до ст.11 Закону України «Про систему оподаткування», п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.п.17.1.7, п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання до ТзОВ «Розділспецбуд» застосовано податковими повідомленнями-рішеннями від 31.08.2005 р. штрафні санкції на загальну суму 43394,17 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались в адміністративному порядку. На підставі рішень про розгляд скарги 16.02.2006 року Миколаївською МДПІ прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0007791500/2, яким позивача за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість, на підставі п.17.1.7, п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 29 календарних днів строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 146332,70 грн. зобов’язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 14633,27 грн.

- №0007781500/2, яким позивача за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість, на підставі п.17.1.7, п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 65 календарних днів строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 138045,70 грн. зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 27609,14 грн.

Суд, заслухавши представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.241 Господарського кодексу України - адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Відповідно до п.1.5 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Відповідно до ч.1 ст.250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до абз.1 преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Враховуючи положення ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ, а саме п.15.1.1 п.15.1 податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.1.2) ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання – це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Отже строки давності встановлені ст.15 Закону України №2181-ІІІ стосуються податкових зобов’язань, а не штрафних санкцій.

Підпунктом 17.1.7. п.17.1 ст.7 передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, спірними податковими повідомленнями-рішеннями визначено позивачу до сплати штрафні санкції правомірно.

Позивачем не доведено своєчасність сплати узгоджених податкових зобов’язань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова  господарського суду Львівської області підлягає скасуванню

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,209 п.6,7 розділу VІІ КАС України, суд,

                                                          постановив:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Миколаївському районі  задоволити.

Постанову господарського суду Львівської області від 19.04.2006 року по справі №5/260-13/45А- скасувати, прийняти нову постанову, якою в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Розділспецбуд»про визнання недійними (скасування) податкових повідомлень-рішень №0007781500/2 та №0007791500/2 від 16.02.2006 року відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.   

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                              Якімець Г.Г.

Судді:                                                                      Дубник О.П.

       

                                                                                 Орищин Г.В.